«У сьогоднішній непростій ситуації НСЖУ потрібно гуртуватися, а не займатися усобицями. Бо можемо отримати такий закон про медіа, що він стане синонімом тотальної цензури», – переконаний головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк.
– Звичайно, на рівні Спілки потрібно чимало змінювати та модернізувати, але й на рівні областей роботи – непочатий край. Маємо, нарешті, в державі розробити чітку концепцію протидії ворожій пропаганді та боротьби з фейками, причому, з чітким визначенням завдань на рівні областей із достатнім професійним і матеріальним ресурсом. А що на практиці? Ще 17 липня 2019 р. в Офісі Президента України Володимира Зеленського відбулося засідання експертної наради «Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики – спільні рішення». Постановили створити Раду з питань свободи слова, до складу якої мало увійти по одному представнику від кожної редакції центральних ЗМІ. Очікувалося, що Рада «допомагатиме фіксувати та усувати загрози для свободи слова, прояви цензури. Також серед пріоритетів – захист права журналістів на професію. Для цього в Раді будуть представники силових відомств і медіаюристи». І який результат? Нульовий. І чому з того часу взагалі не створені аналогічні Ради при облдержадміністраціях в областях, до складу яких мали б увійти представники місцевих засобів масової інформації та НСЖУ? Переконаний, що ці структури, в тісній взаємодії з обласними радами, давно допомогли б вирішити проблему інформаційної безпеки, – висловлює власну думку заступник голови Волинської облорганізації НСЖУ, Заслужений журналіст України Володимир Данилюк. – Звичайно, давно пора очистити українську журналістику від платних наймитів Кремля, інших недружніх до України держав, та тих, хто просто заблукав між трьома соснами, але при цьому всьому – не варто вихлюпнути на смітних разом із брудною водою українське 30-річне дитя свободи слова. В іншому випадку в семи няньок буде дитя без ока, а путінські окупанти тільки зловтішатимуться від черговий українських чвар.
