Павло Зарва живе за 70 метрів від того місця в центрі Сум, куди 3 червня влучили російські касетні боєприпаси. Коли він прибіг на місце вибуху, медиків ще не було. Були поранені люди, які потребували негайної допомоги. Павло – воєнний кореспондент «Кордон.Медіа», але до того він працював поліцейським і викладав тактичну медицину. Тож відклав камеру, дістав аптечку і почав рятувати.
За поданням Національної спілки журналістів України його нагородили Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Разом із ним – за поданням Інституту масової інформації – державну нагороду отримала виконавча директорка та співзасновниця «Кордон.Медіа» Альона Яцина.
Це історія про те, як працюють журналісти, коли війна приходить у їхнє місто.
«Ми показуємо те, що завтра стане історією»
Кордон.Медіа – це відносно молоде видання, якому трохи більше двох років. Воно виникло під час повномасштабної російської агресії і з першого дня свого існування працювало в умовах війни.
– Ми були створені під час війни. Наш слоган – «Ми показуємо те, що завтра стане історією», – каже Альона Яцина.
У команді видання працює близько 20 людей, серед них шестеро воєнних кореспондентів.
– Сумщина – це наша область, наша земля, ми маємо працювати тут, маємо показувати, що відбувається. Це звичайна робота журналіста, це репортажистика, це фіксація подій, воєнна журналістика, – наголошує Альона Яцина в коментарі НСЖУ.
Особливість команди «Кордон.Медіа» полягає в тому, що кожен воєнний кореспондент змушений поєднувати роботу журналістів зі здатністю надавати першу медичну допомогу. На жаль, більшості членів команди вже доводилося застосовувати ці знання на практиці…
Павло Зарва: вчора поліцейський, сьогодні – воєнкор
Павло Зарва прийшов у «Кордон.Медіа» рік тому, не маючи попереднього досвіду журналістської роботи. Одразу став воєнним кореспондентом. До цього він працював поліцейським і півтора року викладав тактичну військову медицину для військових, рятувальників і поліції.
– Його спеціалізація більше – це фото- та відеозйомка, але, звичайно, він як воєнкор (як всі наші воєнкори) – «універсальний журналіст», – характеризує колегу Альона Яцина.
Жити в Сумах – це означає жити в постійній небезпеці. Б’ють но місту з регулярністю, вартою кращого застосування. Під час одного з шахедних ударів у лютому цього року було серйозно пошкоджено автомобіль Павла.
Широко відомою стала атака по центру міста 3 червня, коли, між іншим, касетні снаряди ракетної системи залпового вогню «Град» вдарили неподалік редакції «Кордон.Медіа». Унаслідок обстрілу середмістя загинуло шестеро людей, ще 29 отримали поранення, серед них троє дітей. Було пошкоджено 16 будівель, зокрема 15 багатоквартирних та приватних житлових будинків, а також клінічну лікарню № 4 та залізничні колії. Загалом було зафіксовано п’ять влучань.
Рятування серед руїн
Для Павла Зарви того дня настав момент, коли довелося миттєво переключитися з ролі журналіста на роль рятівника.
Павло і його колега, співзасновник «Кордон.Медіа» Єгор Криворучко, живуть у будинку за 70 метрів від місця вибуху. Вони вибігли надвір і побачили, що на місці ще немає ані швидкої допомоги, ані рятувальників. Тож, виконуючи редакційний протокол для таких ситуацій, вирішили, що Єгор зніматиме, а Павло – надаватиме домедичну допомогу.
– Я розумів, що якщо я зараз нічого не буду робити, то люди можуть загинути вже тут, на місці, без наданої першої домедичної допомоги, – розповідає Павло.
У той трагічний день Павло рятував трьох людей.
– Насамперед я надав допомогу людині, яка була поранена в ліву руку, наклав їй турнікет. Потім, коли вже приїхала перша карета швидкої медичної допомоги, то пішов через дорогу до іншої людини, котра лежала на землі, але ще дихала і була у свідомості, – пригадує ті хвилини Павло. – В неї було осколкове поранення у грудну клітку, я наклав оклюзійну пов’язку-наліпку. Коли приїхала ще одна швидка, я став допомагати медикам рятувати водія, котрий був у автомобілі з пораненнями шиї і голови. Ми наклали пов’язки, витягли чоловіка з автомобіля й транспортували у швидку…
Фотографія Павла із руками в крові поранених незабаром розійшлася по багатьох українських медіа.
* * *
– Найскладніші дні нашого життя – це дні, коли хтось помирає… Коли гинуть близькі люди, коли ти бачиш їхню загибель. Це не можна виправити, повернути назад. Це – найскладніше, – каже Альона Яцина.
Погоджується з нею і Павло Зарва.
– Коли війна закінчиться, я б хотів би писати про відновлення України, – додає він. – Про те, як країна стає кращою. Про те, як все тут починає жити і розвиватися у спокої.
А поки що для Павла найкращий день – це «будь-який день без прильотів»…
– «Кордон.Медіа» можна охарактеризувати кількома тезами, – каже голова Сумської обласної організації НСЖУ, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Володимир Садівничий. – Це видання, що працює в Сумах, але на нього посилаються в усьому світі. Це одне з медій, яке зараз у нашій області найактивніше розвивається – зі всіма притаманностями при швидкому зростанні. Це команда, яка відкрито й щиро ділиться досвідом. І особисто мені дуже приємно, що на чільних ролях у команді випускники й нинішні студенти-журналісти Сумського державного університету.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: