У Дніпрі відбувся тренінг для журналістів і журналісток із належного висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. За дев’ять років війни росії в Україні сексуальне насильство стало методом залякування місцевого населення, розправи з незгодними, ослаблення українського суспільства, інструментом тиску і шантажу. Тема висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), складна, емоційно дуже важка і болюча і надзвичайно актуальна. Більшість українських медіа або уникають складних і чутливих тем, або висвітлюють їх у неналежний спосіб. Саме тому Національна спілка журналістів України за підтримки Фонду доктора Деніса Муквеге проводить для журналістів і журналісток серію тренінгів з теми «Висвітлення сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: що потрібно знати журналістам?».
Чому тема сексуального насильства стає актуальною в умовах війни? Які існують види СНПК? Як розмовляти з потерпілими від сексуального насильства та чому журналістам потрібно дбати про власне ментальне здоров’я, а також які етичні і правові аспекти повинні враховуватись під час роботи з темою?
Із цим журналістам і журналісткам допомагали розібратись правозахисниця, громадянська журналістка, колишня політична ув’язнена, директорка з комунікацій ГО СЕМА Україна, лауреатка Національної правозахисної премії Людмила Гусейнова, перша секретар НСЖУ, співголова експертної групи Європейської федерації журналістів з питань гендерної рівності і різноманітності Ліна Кущ та адвокатка з питань сім’ї та бізнесу, експертка з питань домашнього та сексуального насильства Ірина Моргун.
Як зауважила Людмила Гусейнова, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом – це не лише зґвалтування, а й погрози та спроби зґвалтування, каліцтво статевих органів, примусовий аборт чи стерилізація, тортури сексуального характеру, примусове оголення, примус до спостереження за сексуальним насильством над іншими людьми, примусове утримання чоловіків та жінок в одному приміщенні. Тобто, усі ці дії, що застосовуються для деморалізації та залякування в умовах воєнних дій.
– Сексуальне насильство може вчинятися проти жінок, чоловіків, дівчат та хлопців. Будь-яка форма СНПК може завдати глибокої психологічної травми, що пов’язана із руйнуванням фізичної, соціальної, психологічної та духовної цілісності людини. А за відсутності належної професійної допомоги така травма може мати дуже довготривалі негативні наслідки і для постраждалих, і для їхнього оточення, – підкреслила Людмила Гусейнова.
Громадська організація «СЕМА Україна», яку представляє Людмила Гусейнова, захищає права українських жінок, що пережили полон, тортури і сексуальне насильство на окупованих і прифронтових територіях України.
– Ми встановлюємо зв’язок із постраждалими, щоб запропонувати свою підтримку, зв’язуємось із жінками на деокупованих територіях, приймаємо нових членкинь і членів. Я вважаю себе сильною людиною, до багатьох подій ставлюсь по філософськи. Мій власний досвід – це було, це вже не викреслиш із життя. Але про це треба говорити, адже голоси постраждалих – це зброя, яка покарає злочинців, – наголосила пані Людмила.
Проте, проблеми, які переживають потерпілі, не настільки широко представлені в медійному просторі. І це заважає соціальній інтеграції й поглиблює стигматизацію цих людей. Тут важливою є професійна робота журналіста, який висвітлює тему СНПК.
Як журналістам записувати інтерв’ю з потерпілими від сексуального насильства? Як готуватись до спілкування, що слід продумати і до чого бути готовим? Цьому була присвячена практична частина тренінгу. Учасники у командах виконували завдання за трьома змодельованими ситуаціями. Вони мали зустрітись, налагодити контакт і поспілкуватись із постраждалою. І це виявилось зовсім непросто. Людмила Гусейнова, яка виступила у ролі «потерпілої особи», потім зробила детальний аналіз усіх виступів, вказала колегам на помилки, а також на правильно зроблені акценти.
– Це був дуже цікавий практичний досвід. Я давно в журналістиці, спілкувалась із багатьма різними людьми і писала не одне інтерв’ю. Втім, тема СНПК доволі складна, і я побачила, що без відповідних знань про те, як спілкуватись із потерпілими, не обійтися. Взагалі журналістам бажано перед тим отримати фахову психологічну консультацію, – поділилась враженнями учасниця тренінгу, журналістка Віолетта Луньова.
На правових аспектах роботи журналістів, які працюють із тематикою СНПК, детально зупинилась юристка Ірина Моргун. Вона нагадала про юридичні правила висвітлення сексуального насильства та юридичну відповідальність медійників, провела практичний розбір кейсу СНПК, висвітленого у медіа.
– Ваша робота з СНПК важлива, адже ви забезпечуєте право на висвітлення та на отримання інформації, –, – Кожен та кожна з вас є важливим гвинтиком у механізмі захисту потерпілих від сексуального насильства. Тож будьте надійним гвинтиком! – звернулась до учасників тренінгу Ірина Моргун.
Про належні підходи до створення матеріалів із теми СНПК розповіла перша секретар НСЖУ, співголова експертної групи Європейської федерації журналістів з питань гендерної рівності і різноманітності Ліна Кущ.
– Висвітлюючи цю проблему, журналісти повинні думати про наслідки для людини, котра погодилась дати інтерв’ю. Ви маєте розуміти, що для таких людей ви можете бути першими журналістами, яких вони зустрічають вживу і яким вони розповідають про себе. Тому розкажіть їм про себе, поясніть, як виглядатиме матеріал, де він буде опублікований і для якої аудиторії. Під час спілкування уникайте таких запитань, коли людина може відчувати себе винною у чомусь або має виправдовуватись. Не забувайте про те, що слід приділити достатньо часу, щоб вислухати співрозмовницю, щоб вона відчула довіру до вас і мала відчуття контролю та безпеки. Дуже важливо правильно завершити інтерв’ю, не залишити людину із розкритою душею і роз’ятреними ранами, – зазначила Ліна Кущ.
Учасники тренінгу готуватимуть власні матеріали з висвітлення СНПК. Їм допомагатиме менторка – українська журналістка, учасниця програми професійного захисту «Резиденція в Косові» Людмила Макей.
Нагадуємо, що у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ надають журналістам організаційну, технічну, консультаційну допомогу, проводять різнопланові заходи, тренінги, професійні зустрічі. Сюди можна прийти попрацювати, а ще – скористатись безкоштовним прокатом якісного захисного спорядження для роботи у гарячих точках.
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Фото Віктора Качанова
