Побічні ефекти, безпечність, вартість та походження вакцини від коронавірусу — саме це найбільше турбує українців у питанні щеплення.
Такими є дані національного опитування українців, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень у грудні 2020 року напередодні великої кампанії з вакцинації від коронавірусу у світі.
Соціологи з’ясували, наскільки готові українці робити щеплення і що є чинниками для них в ухваленні рішень, якій вакцині довіряють та звідки отримують інформацію.
Більшість опитаних (63%) вважає, що вакцинація потрібна всім, бо це виробляє колективний імунітет та несе користь людині і допоможе подолати епідемію коронавірусу, яку 86% українців вважає “реальною загрозою”.
Водночас, у грудні 2020 року — напередодні старту вакцинації у світі, робити щеплення від коронавірусу були готові 40% українців. Тих, хто не готовий – більше — 47%, і 13% українців не визначилися.
Такий рівень готовності українців до щеплення може бути пов’язаний як з побоюванням того, що вакцина буде дорого коштувати — 51% не готові за неї платити, так і з її дією: 50% побоюються можливих побічних ефектів, 43% — небезпечності через швидкість розробки, 22% — недотримання умов зберігання та перевезення. І лише 10% українців лякаються щеплення через конспірологію — вважають, що під вакцинуванням може бути прихована чіпізація населення.
Третина українців загалом не довіряє вакцинації як заходу запобігання хвороб, хоча більшість громадян (86%) впевнені, що вони були вакциновані у дорослому віці або в дитинстві, а 67% вказали на те, що вакцинували дітей.
“Значна кількість людей, що мають намір відмовитись від вакцинації, не є ознакою того, що суспільство охопила віра в конспірологію, або повна зневіра в сучасні засоби профілактики. Дослідження показало, що найчастіше відмова спричинена декількома мотивами та побоюваннями, розповсюдженість яких, за умов якісної комунікації з боку держави, можна поступово зменшити. Найбільш важливим чинником відмови є цілком раціональне побоювання побічних ефектів вакцинації, яким охоплений кожний другий респондент. Також, дослідження виявило, що 43% вважають, що вакцина може бути небезпечною, “бо робилась дуже швидко”. Іншою причиною для відмови може стати фінансова – 51% українців взагалі не готові сплачувати за вакцинацію, а для 20% зависока ціна вакцинації може стати ключовим фактором відмови від процедури,” — пояснює Денис Кобзін, керівник Харківського інституту соціальних досліджень.
Разом з тим, вважає соціолог, “дається взнаки й повний провал державної політики в сфері вакцинації в останнє десятиріччя – щеплення перестало бути звичною, рутинною процедурою. Досить значна кількість опитаних — 43% — так чи інакше не довіряють вакцинації взагалі як методу попередження хвороб, а 34% не вірять в те, що саме вакцинація допоможе подолати епідемію ковід-19”, — підсумовує він.
Майже третина громадян вірить у конспірологічні теорії навколо пандемії, що також впливає на ставлення до вакцини. Серед найбільш поширених теорій – три: про те, що епідемія є результатом невдалих біологічних експериментів; що епідемія – це диверсія з боку США або Китаю; що епідемія вигадана для перерозподілу капіталу у світі.
Недовіра до вакцинації частково пов’язана з думкою, що начебто це «вигідно фармацевтичним компаніям, бо вони на цьому заробляють» (27,5%) і з тотальним нерозумінням українців того, як вакцинація потрібна для відновлення національної економіки – з цим впливом погоджуються лише 5% опитаних.
Готовності робити щеплення українцям додають позитивний досвід вакцинування знайомих та родичів (34%); поради лікаря (27%), відсутність широковідомих негативних наслідків (17%) та безкоштовність вакцини (18%).
Серед факторів, які б зумовили відмову респондентів від щеплення, виділяються негативний досвід (46%) або негативні наслідки вакцинування (27%); застереження лікарів (24%); недостатність інформації (20%) та висока ціна вакцини (20%).
Найбільше українців цікавить те, як саме
працює вакцина від ковід-19, оскільки вакцини нові і даних про досвід
вакцинування та рекомендацій лікарів немає. Саме така інформація, як показало
дослідження, може напряму вплинути на рішення робити щеплення.
Затребуваними є дані про можливі побічні ефекти — це цікавить більше половини опитаних (50,5%). Також люди хотіли б дізнатися про результати застосування вакцини (40%), а також процес вакцинації у різних країнах (30%), механізм дії (28%), виробництва (21%) та сертифікації (21%) вакцини.
“Загальні опитування про наміри вакцинуватися не дозволяли зробити висновок, в яких випадках люди довірятимуть вакцинації. Найпростіше припускати, що причиною відмови є переконання, віра в конспірологію тощо. Тоді як з опитування ми побачили, що є чимала кількість факторів, які можуть вплинути на рішення людини — і це насамперед наукові факти, роз’яснення фахівців. І йдеться не про вакцинацію загалом, а нову інформацію конкретно про вакцини від ковід. Лише тільки інформації про країну-виробника, яка до того швидко політизується, громадянам геть недостатньо. Їх цікавить, чи є побічні ефекти, люди якого віку можуть отримати ту чи іншу вакцину? Чи доїде та безпечно? Оскільки все відбувається тут і зараз, вакцини винайдені в рекордні строки, поширення такої інформації, по суті, стало відповідальністю ЗМІ — з’ясовувати у фахівців, запитувати медиків, тих, хто займається транспортуванням, шукати дані, які цікавлять людей. Тим паче, коли в українському інформаційному просторі, про що нам говорить відповідний контент-аналізу соцмереж, домінує політизована інформація про вакцини. Сподіваюся, що дослідження допоможе висвітленню вакцинації, заснованому насамперед на науці і фактах. Особливо, коли вакцина приїхала в Україну, а отже медіа в режимі реального часу будуть висвітлювати процес імунізації і можуть бути реально корисними для громадян під час ухвалення рішень про щеплення ”, — Наталка Гуменюк, засновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу.
Найбільше українці довіряють вакцинам, виготовленим у США, Бельгії та Великобританії. Це збігається з даним про найбільш відомі сертифіковані наразі вакцини від ковід-19 у світі – Pfizer, Moderna та AstraZeneca, які уже застосовують у Європі, США та інших країнах світу. Можна також відзначити, що 18% опитаних взагалі не довіряють жодним виробникам вакцин, а 7,6% — не знають про вакцини.
Росії як країні виробнику вакцин довіряють 12% опитаних, що значно менше ніж довіра до західних країн, але майже вдвічі більше ніж до Китаю (6%), або потенційної вакцини, що могла би бути виробленою в Україні (6,8%).
Найчастіше інформацію про вакцинацію та вакцини респонденти отримують з ТБ (58%), новинних сайтів (37%) та соціальних мереж (32%). При цьому, довіряють цій інформації лише половина опитаних.
Довідково:
Повна версія дослідження з графіками: http://journlab.online/vaccination
Дане опитування орієнтоване передусім на висвітлення інформації щодо ставлення населення України до епідемії та засобів боротьби із нею, в тому числі за допомогою масової вакцинації.
Дослідження проводилося на замовлення Лабораторії журналістику суспільного інтересу за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту “Вакцинація від COVID-19: як створювати контент, що викликає довіру”.
Опитування в рамках проекту проводили фахівці Харківського інституту соціальних досліджень методом Computer-Assisted Personal Interviews (CAPI). Було проведено 1500 face-to-face інтерв’ю за допомогою випадкової вибірки в 41 населеному пункті різного розміру, що презентували 5 макрорегіонів України (Схід, Захід, Південь, Північ, Центр).
Лабораторія журналістики суспільного інтересу – спільний міждисциплінарний проєкт українських та британських журналістів і соціологів. Лабораторія шукає та популяризує найкращі форми контенту суспільно-корисної журналістики в цифрову добу. Дослідники вивчають громадську думку та тестують контент, а медіа-архітектори розробляють редакційні стратегії на основі соціологічних досліджень та аналізу реакцій різних аудиторій. Лабораторію відкрили і розвивають українські журналістки Наталка Гуменюк та Ангеліна Карякіна у партнерстві з Львівським медіафорумом, Харківським інститутом соціальних досліджень та програмою Arena Лондонської школи економіки. Сайт: http://journlab.online
