Робота в YouTube може приносити достойну оплату й популярність, надаючи при цьому можливості працювати у зручному режимі й форматі. Але не всі власники YouTube-контенту знаходять свою аудиторію, а, знайшовши, не всі збільшують її кількість. Чому? Відповіді на ці запитання надав медіаексперт, відеомейкер Владислав Ніколаєнко під час одного із циклу вебінарів «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії COVID-19».
Робота в YouTube має свою специфіку, розповідає фахівець, тож нижче – все про правила успішного блогерства.
Незалежно від формату відео та майданчика, на якому ви його поширюєте, є одні й ті ж помилки, які допускають автори, особливо на ранніх етапах роботи, говорить Владислав Ніколаєнко. Аби уникнути цих помилок, чи хоча б мінімізувати, варто звернути увагу на наступні чинники:
Структура
Стандартна структура будь-якого відео: привітання, стенд ап, головна частина, аналіз, висновки, прощання/заклик до дії. Недопустимо, коли ролик починається без привітання, адже глядач хоче знати, хто працює в кадрі, хто саме ділиться з ним інформацією, іншими словами, йдеться про довіру глядача до автора.
Стенд ап – по суті, це анонс того, про що йтиметься у матеріалі і, відповідно, у чому його цінність. Завдання стенд апу – утримати глядача. Тому ця частина відео не повинна бути надто довгою, містити вже відомі факти, бути перенасиченою цифрами, складними формулюваннями тощо. Інакше підписник втомиться і перейде на одне з рекомендованих тематичних відео, які паралельно бачить праворуч. Для ухвалення рішення про перехід глядачеві достатньо 10-15-ти секунд, зазначає експерт.
«Стенд ап може бути як у вигляді анонсу (про що ви будете говорити), так і у вигляді мінітизеру, тобто мінінарізки. Якщо ваша основна частина задовга, я рекомендую розбавляти її перебивками, – говорить Владислав Ніколаєнко. – Взагалі ж раджу вирізати все інформаційне «сміття», тобто інформацію, яка не є важливою, а більше нагадує філософські роздуми. Іноді такі роздумі цікаві, але далеко не всім. Глядачу потрібно донести головне»
Аналіз. У спікерів не завжди виходить говорити коротко і по суті, адже далеко не кожна людина має телевізійний досвід і «залізну» впевненість у кадрі, тому нерідко потрібно підводити глядача до думки спікера. «Процитувавши його, чи озвучивши якісь важливі цифри, статистику, – пояснює фахівець. – А далі надати слово експерту, який своїм коментарем розширить тему, подасть її глибше».
Висновок – тут ви можете давати свою особисту оцінку, якщо вважаєте, що вам є що сказати. У висновку ви надаєте інформацію, виходячи зі свого особистого досвіду. Наприклад, оперуючи даними з кількості хворих у вашому місті та кількості тестів, вже проведених медиками, можна резюмувати, чи готове місто до виходу з карантину в озвучені владою дати.
Прощання/заклик до дії. Логічно – якщо на початку відео ми привітались, значить у кінці потрібно попрощатись.
«Можна говорити щось на зразок «напишіть, а яка ситуація у вашому місті?», – радить Владислав Ніколаєнко. – Тобто, ви спілкуєтесь з аудиторією. Потрібно надавати можливість висловитись. Також можна запитати, на що у відео ви, як автор, не звернули увагу, і які ще питання слід розглянути у наступних випусках програми».
Можна просити ставити лайки, додає відеомейкер, але робити це потрібно ненав’язливо. «Будь ласка, поставте лайк, і до побачення», –- наводить приклад Владислав, – це не найбільш вдала форма прощання. Не спекулюйте і не випрошуйте про підтримку, нагадуйте мимохідь».
Інструменти (звук, картинка, монтаж)
Один з найважливіших моментів у будь-якому відео – звук. Нерідко експерти в кадрі говорять, сидячи в навушниках, оскільки йдеться не лише про те, щоб вони чули, а й про те, щоб говорили розбірливо ( в наушниках часто прикріплений мікрофон). Якщо немає мікрофона-петлички, Владислав радить одягати навушники, особливо, коли на вулиці вітер, який буде створювати додатковий шум. Начитуючи закадровий текст, варто уникати великих приміщень, де є відлуння.
Картинка. З цим, як правило, проблеми мінімальні, оскільки більшість телефонів зараз пишуть в якості Full HD, навіть якщо вартість телефону становить близько тисячі гривень.
Але при монтажі, від неуважності чи незнання, можна зменшити параметри відео, тобто стиснути картинку у розмірі. Є й інші правила, дотримуючись яких, можна видавати якісний продукт: не вставляти зайві кадри, робити плавні переходи, відрізати все зайве, і не перенасичувати відео «тяжкою» музикою та спецефектами. Якщо ви записуєте статичне відео, краще не тримати телефон в руках. Гаджет можна поставити, зафіксувавши нерухомо, щоб відео «не гуляло». Краще уникати недоліків у процесі зйомки, аніж виправляти їх при монтажу.
Інтро (привітання/заставка). На сьогодні глядач доволі «розбалуваний» контентом і йому нічого не вартуватиме переключити відео, якщо з перших 15-ти секунд ваша робота не зачепить, зауважує медіатренер. Тому заставку до відео радить обирати лаконічну, не переобтяжену «агресивними» кольорами, спецефектами. Також вона повинна бути не надто довгою, щоб той, хто переглядає відео, не втомився. Привітавшись, потрібно відразу розкривати тему випуску, не переключаючись на обговорення другорядних дрібниць. Повну версію заставки можна показати вже у кінці ролика.
Енергія
Головне правило – бути органічними в кадрі, тобто саме такими, які ми є в житті. Поряд з природністю, є місце розстановкам, акцентам, харизмі. Але завжди варто говорити по суті, дотримуючись заявленої теми. Артикуляцію, дикцію можна натренувати як м’яз.
Я – молодець!
«Часто людина, маючи певний досвід, думає, що знає все, а тому розраховує на упізнаваність і відразу на успіх, – говорить Владислав Ніколаєнко. – Для глядача ж головне – отримати якісний продукт, і саме такий продукт буде кращою рекламою вашого особистісного бренду».
Фокус – підструктура основної частини. Те, довкола чого вибудовуємо саму структуру. Недопустимо втрачати правильні акценти. Візуальний контакт зазвичай відбувається через погляд, очі. Якщо відео у формі інтерв’ю, варто зняти перебивки чи вставляти певні тематичні заставки. Але не можна допускати, щоб спікер «випадав» з кадру. Також картинка має відповідати тому, про що зараз розповідається за кадром.
Існують дві думки. Важливий нюанс: точки дотику з глядачем – обов’язкові. Водночас не варто гнути свою лінію, позиціонуючи особисту думку як безальтернативну, єдиноправильну. Це може призвести до того, що аудиторія почне «відсіюватись». Співвідношення кількості та якості. Програшна модель – знімати надто часто, адже від такої інтенсивної зйомки вигорає сам автор, і втомлює аудиторію. Youtube любить регулярність, але ставити відео «на конвеєр» – не варто. Для якісної роботи рекомендовано створювати контент-план. Наприклад, розписати десять перших роликів, тематику, регулярність виходу. За перших критиків краще взяти когось із друзів чи колег, адже члени сім’ї не завжди висловляться об’єктивно.
У минулому випуску…
Кожне відео повинне починатись як перше. Частіше всього ролик знаходять за ключовими словами.
«Людина навряд чи буде шукати конкретно ваш канал, за прізвищем чи ім’ям, – говорить Владислав Ніколаєнко. – Це означає, що у вас завжди будуть перегляди від нових користувачів, а отже потрібно щоразу представлятись і робити легке прев’ю. Упродовж відео можна давати посилання на попередній випуск, якщо вони тематично пов’язані між собою».
Важлива деталь – правильний заголовок. Якщо у ньому буде забагато прикметників, цифр, чи й просто він буде довгим і набраним Caps Lock, то навряд чи стане привабливим для глядача.
Немає часу
Тут знову повертаємось до питання регулярності.
«Youtube – це теж робота, має бути відповідне ставлення, – зауважує насамкінець медіаексперт. – Регулярний, якісний контент і відповідна кількість глядачів забезпечать монетизацію. Якщо ж у вас немає часу на регулярний і якісний контент, то, швидше за все, це не ваше. Не все вийде з першого разу: якість, чітка структура, вдячна аудиторія – приходять з часом. Але лише за умови систематичної підготовки якісного контенту».
Цикл вебінарів «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії COVID-19» – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
