Про можливості медіації та монетизації
Як невелика місцева газета може стати центром медіації в регіоні? Як зробити так, щоб не редакція «полювала» за першими особами, а вони самі просилися на виступ, а рекламодавці готові були замовляти газетну площу та ефірний час? Про це в рамках тренінгу «Ефективна медіадіяльність, заснована на цінностях прав людини», який відбувся в Запоріжжі, розповів секретар Національної спілки журналістів України, головний редактор газети «Обрії Ізюмщини», що на Харківщині, Костянтин Григоренко.
Позиція медіа – об’єктивність
Нині у редакції «Обріїв», які нещодавно відсвяткували 100-літній ювілей, працює всього 6 осіб. Тираж газети – в межах 3 тис. примірників. Але вона не обмежується друкованою версією, а активно розвиває мультимедійні платформи – має свій сайт, сторінки у Facebook та Instagram.
Перші кроки в онлайн газета зробила ще в 2009 році. Передувала цьому низка навчальних заходів та поїздок співробітників у редакції успішних газет для обміну досвідом.
На сьогодні всі важливі події, спірні й конфліктні питання, які виникають на Ізюмщині, обговорюються на платформах «Обріїв». Все почалося відтоді, як в регіон прийшла велика компанія, що мала намір видобувати сланцевий газ. Тоді її прес-служба зголосилася проводити роз’яснювальну роботу на сторінках газети.
«Перший круглий стіл ми провели в редакції, і, мушу визнати, прийшло неочікувано багато людей. Ми запросили всі громадські організації, переважна більшість із яких висловлювалася проти. Але коли представники компанії у доступній формі, аргументовано почали про все розповідати, градус напруження знизився. Тож у нас почалися регулярні публікації на платній основі. А згодом проблематику почали висвітлювати відразу на двох платформах – в газеті і на сайті», – розповів Костянтин Григоренко.
Звісно, «Обрії» надавали право для виступу всім сторонам: публікувалися і відгуки обурених людей, які обіцяли виходити на страйки, позиція громадських організацій, влади тощо.
Костянтин Григоренко зауважує: на сьогодні газета не може собі дозволити бути тільки газетою і пропонувати лише один продукт – свій друкований випуск. Окрім того, що мають бути онлайн-платформи, заробляти кошти і триматися на ринку допомагають і інші можливості. Наприклад, «Обрії Ізюмщини» постійно випускають сувенірну продукцію та корисну поліграфію. План-схема міста з назвами старих і нових вулиць, план-схема ізюмського лісу з «грибними місцями», у планах – схема водосховища з «рибними» місцями. Все це швидко розкуповується та дає редакції прибутки.
На постійній основі проводяться різні проекти, наприклад, «Нові сусіди» – про життя переселенців, проект про об’єднання територіальних громад. Газета готує спецвипуски для ОТГ, вони дають свою рекламу на різних платформах.
Відеотрансляція: великі можливості за помірних витрат
У 2017 році Костянтин Григоренко побував на стажуванні у США і звідти привіз цінний досвід того, як редакція газети може стати посередником між сторонами конфлікту, майданчиком для обговорень і дискусій, збільшуючи і свою аудиторію, і довіру до медіа. Власне, приклад зі сланцевим газом, підтвердив, що це можливо. Того ж року в газеті провели першу відеотрансляцію.
«Сьогодні ми вже постійно відчуваємо, де б могли виступити медіатором. Після компанії з видобутку сланцевого газу в регіон прийшло «Укргазвидобування». Представник прийшов на сесію міськради, намагався щось пояснити, але його не слухали. Потім нібито зібрали прес-конференцію, не запросили журналістів, дали новину тільки на сайті міської ради. А потім за кілька днів до мене зателефонував заступник генерального директора і сказав, що хоче виступити в прямому ефірі», – розповів редактор.
Ще одна тема, яка обговорюється постійно – це об’єднання територіальних громад. Часто виникають конфлікти – люди хочуть приєднуватися, сільські голови саботують, у влади своя позиція.
«Ми робимо репортажі в газеті, відео, прямі трансляції. Регіональні медіа можуть бути медіаторами, незалежними експертами. Ми ніколи не займали чиюсь сторону, завжди давали можливість виступити. Часто після наших публікацій вирішуються конфліктні питання, підприємства ідуть назустріч громаді, дослухаються до людей», – зауважує Костянтин Григоренко.
Для проведення відеотрансляцій у «Обріях Ізюмщини» немає спеціальної студії. Ефіри відбуваються в кабінеті головного редактора. Для їхнього проведення потрібне мінімальне технічне забезпечення: пристрої для освітлення, мікрофон, камера (навіть любительська) та енкодер. Як правило, ефіри, які транслюються на сайті та в соцмережі Facebook, тривають в межах 30 хвилин. До гостей «студії» надходять запитання у Facebook та по телефону. Як зазначає редактор, саме запитання часом лякають доповідачів.
«Доводиться запевняти, що якісь провокативні питання чи питання не за темою, просто не озвучуються», – коментує він.
У «Обріях» немає посади продюсера. Є посада відеографа. Але до ефірів готуються всією редакцією.
Все обладнання, як каже Костянтин Григоренко, не надто дороге. Енкодер коштує в межах 13 тис. грн, світло – в межах 6-7 тис. Потрібен також швидкісний інтернет.
«Формула місцеві медіа – як медіатор» співзвучна з можливістю робити трансляції. Адже самої газети вже недостатньо. Ми постійно говоримо про візуалізацію, а якщо вона підкріплюється ще й монетизацією, – це ваші можливості для розвитку. Бо, як би ми не хотіли, тиражі газет зростати не будуть. І головна тут причина – бідність населення. Відеотрансляції ж дадуть змогу заробляти з мінімальними затратами, які ви вкладете в технічне переобладнання».
Хоч в редакції газети активно інтегрують в роботу цифрові інструменти, але і пишаються своєю історією – зберігають ретро-знаряддя, що було передовим десятки років тому
Технічне «озброєння»
- Для забезпечення відеотрансляцій необхідно придбати енкодер. Найдоступнішим HD-енкодером для веб-трансляцій на сьогодні є Cerevo Live Shell. Пристрій легкий, компактний, заряду внутрішнього акумулятора пристрою вистачає на 3 години повністю автономної роботи. Підключається до інтернету за допомогою патч-коду, а також по Wi-Fi.
- Для проведення онлайн-трансляції безпосередньо на власній сторінці у Facebook необхідно буде, перш за все, створити її за допомогою кнопки «наживо» та внести певні налаштування.
- Після створення майбутньої трансляції шляхом натискання кнопки «наживо» з’являться два основні віконця з інформацією (яку згодом треба буде використати у веб-інтерфейсі енкодера) url-адресу сервера та ключ трансляції. Також треба додати стислий опис, заголовок, налаштування тощо.
- Можна запланувати трансляцію на певний час, натиснувши кнопку «розклад». Це дає можливість встановити дату, години та хвилини виходу трансляції, яка має початися автоматично зі зворотним відліком, що транслюється для користувачів. Також є можливість додавання власного зображення, що може додатково анонсувати зміст відео.
- Під’єднання майбутньої трансляції відбувається через інтерфейс енкодера. Далі треба вибрати платформу, наприклад, Facebook.live.
- Параметри підключення до енкодера для прямої трансляції, які були отримані та згенеровані на сторінці у Facebook, треба скопіювати у відповідні віконця, це є url-адреса сервера та ключ трансляції. Заключним етапом налаштування буде отримання пін-коду який має з’явитися на передній панелі енкодера, для чого потрібно зробити попередню ініціалізацію пристрою в мережі інтернет.
Як заробляти у сучасних реаліях
Відеотрансляції для «Обріїв Ізюмщини» стали невід’ємним способом збільшення своїх рекламних бюджетів. Секунда ефіру коштує 10 гривень. На сьогодні виступати на платній основі готові і підприємці, і представники державних відомств, і представники ОТГ. Як правило, ефіри відбуваються двічі-тричі на місяць. Утім, звісно, не всі вони є платними.
«Нещодавно у нас були представники управління соціального захисту з важливими роз’ясненнями щодо пенсій, виплат. Звісно, ми не будемо за це брати гроші», – коментує Костянтин Григоренко.
Завдяки мультимедійності вдається залучати рекламу з усієї України. При цьому газета розміщує її на різних платформах. Та ж сама сувенірна або поліграфічна продукція – теж площа для реклами. Наприклад, план-схеми мають рекламні блоки.
«Ми ніколи не обмежуємося у вигляді реклами. Якщо нас просять нестандартний рекламний блок – будь-ласка. Якщо хочуть розмістити рекламу в Instagram – будь-ласка. Варто набрати в пошуковику «Харківщина, Ізюм», вони обов’язково натраплять на наш сайт з відомостями про контакти, отримають наш прайс-лист з розцінками на рекламу. У Facebook є розділ «крамниця», де також представлена вся наша продукція і наші рекламні можливості», – розповідає редактор.
Є цікаві платні проекти. Наприклад, місця, де в Ізюмі можна зупинитися поїсти. Це й привабливі пропозиції для рекламодавців, і корисні сервіси для аудиторії.
Як підсумовує Костянтин Григоренко, чим більше можливостей буде пропонувати медіа, тим більше можливостей у неї буде для монетизації. Тому важливо не відставати у своєму розвитку й намагатися відповідати вимогам часу.
Тренінгова програма «Ефективна медіадіяльність, заснована на цінностях прав людини» започаткована у рамках реалізації проекту «Права людини для України», що впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії та є спільною ініціативою з Національною спілкою журналістів України (НСЖУ).
