Втрата рекламодавців і невпевненість у передплатній кампанії – більшість місцевих ЗМІ через карантинні умови опинилися на межі виживання. Про економічну стійкість медіа в умовах кризи ішлося на першому вебінарі із циклу «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії коронавірусу COVID-19», який проводить НСЖУ спільно з проєктом Програми розвитку ООН в Україні.
Спікер заходу, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зазначив: економічна стійкість медіа – це їхня здатність зберігати працездатний стан, досягати запланованих результатів за наявності різних стрес-факторів. Нині ж у більшості редакцій – відчуття великої тривоги, оскільки вони потрапили в умови глобальної кризи.
Результати, яких очікують від медіа:
- Задоволення інформаційних потреб цільової аудиторії;
- Прибутковість.
«Ще півроку тому більшість редакцій могли сказати, що мають свою визначену цільову аудиторію, розуміють специфіку висвітлення інформації. У кожного був сталий трудовий колектив, який перебував у працездатному стані. Але зараз з’явився стрес-фактор – це економічна криза, спричинена епідемією. І для більшості він став випробуванням на стійкість – збережеться редакція чи ні», – прокоментував Сергій Томіленко.
Відповідно до опитування, яке проводила Спілка серед ЗМІ, майже 70% місцевих медіа зазначають, що найбільшою проблемою є втрата рекламодавців. 49% опитаних ЗМІ були змушені скороти свої обсяги роботи, 9% – призупинити вихід. 36% відмовилися від нових проєктів, 20% мають заборгованість за платежами. Так само більш, ніж п’ята частина редакцій заявила про зменшення зарплат, майже стільки ж – про вимушені безоплатні відпустки для колективу.
«Звісно, що онлайн-видання не зменшують обсяги, інтернет дозволяє публікувати безліч матеріалів. Але трафіки зростають, кількість переглядів зростає, а це ніяк не монетизується, не дає рекламний бюджет. Є газети, які призупиняють вихід, і тут уже слід говорити про катастрофічні наслідки майбутньої передплати. Бо в частини читачів виникає питання, чому вони не отримують товар, за який заплатили», – коментує спікер.
Головні виклики епідемії – це:
– здоров’я та безпека співробітників (і
відвідувачів);
– професійне висвітлення (увага новим етичним викликам);
– збереження економічної стійкості.
«У людей в період епідемії зростає попит на інформацію, і це професійний виклик для журналістів – як висвітлювати, як забезпечувати етичну складову», – зазначив Сергій Томіленко.
Висвітлення теми Covid:
- Оперативна місцева інформація;
- Дії органів влади;
- Вплив епідемії (карантину) на місцеву економіку;
- Спецтема (розробка теми);
- Соціальні виплати;
- Карантинні обмеження;
- Поради/здоров’я;
- Міні-історії (як змінилося життя…).
Місцеві медіа максимально висвітлюють тему, хоча мало матеріалів із лікарської «передової». Але тут вступають в силу карантинні обмеження і питання безпеки.
Інша справа, що епідемія та карантин призводять до ще одного негативного фактору – збільшення кількості нападів на журналістів, які висвітлюють тему коронавірусу.
«Дивною є ситуація: держава впроваджує карантинні обмеження, а б’ють журналістів, які фіксують порушення вимог держави. І ця ж держава належним чином журналістів не захищає», – коментує Сергій Томіленко.
Персонал важливо зберегти
Національна спілка журналістів завжди закликає редакторів бути відповідальними за свій колектив, дбати про захист і максимально підтримувати. Тому і в період кризи головна рекомендація – утримати колектив. Але і журналісти повинні з розумінням ставитися до рішень редакції про скорочення зарплат, бо часом це єдиний спосіб продовжити вихід видання і не закрити його зовсім.
Влада – теж рекламодавець
Укладання угод на висвітлення – це один зі способів отримання коштів у період відсутності реклами. Органи влади слід розглядати як рекламодавців. У багатьох країнах уряди замовляють соціальну рекламу в ЗМІ і таким чином підтримують їх у період кризи.
З передплатою можуть допомогти політики
Що буде з передплатою на друге півріччя – це питання актуальне для багатьох редакцій. Частина має високу річну передплату – у межах 30-40%. Але побоювання викликає і питання – як спрацюють листоноші. Тому, кажуть експерти, дуже важливо прорахувати ресурси.
«На жаль, у нас на рівні держави немає програми підтримки ЗМІ, хоча Спілка журналістів розробила свою Антикризову програму і адресувала її президентові, уряду, та профільним парламентським комітетам. Але заяву про необхідність підтримки медіа зробили поки що лише дві опозиційні політичні сили. Хоча саме місцева преса потребує захисту, бо в багатьох районах немає швидкісного інтернету, і люди будуть позбавлені якісної інформації», – зазначив Сергій Томіленко.
Він також порадив ЗМІ звертатися до депутатів-мажоритарників, партійних осередків з тим, щоб вони здійснювали передплату газет для виборців. А ще спонукати політиків наголошувати на необхідності підтримки медіа. І навів приклад, як у США, беручи інтерв’ю в одного із сенаторів, місцеве медіа запитало в нього про важливість допомоги засобам масової інформації та опублікувало цей коментар як окрему новину, привертаючи увагу громадськості до проблеми.
Віддана аудиторія – теж допомагає
Один зі способів
підтримки для ЗМІ – допомога читачів. Є приклади видань, які зверталися із
закликом про допомогу і отримували невеликі суми від вдячної аудиторії. У
скрутні часи це теж може допомогти. Але для цього медіа повинно системно
підтримувати зв’язок із читачами.
На важливості діалогу з аудиторією наголошують і самі редактори. Так, редакторка газети «Сільська новина» із Троїцького на Луганщині Марина Животкова зазначає: у кожному номері люди хочуть бачити себе, отримувати відповіді на питання, які вони ставили.
«Якщо просили якийсь рецепт – треба його опублікувати. Якщо показали дірку на дорозі – треба про це дати матеріал. Тоді люди будуть довіряти газеті і передплачувати її», – коментує пані Марина.
Комунікацію з аудиторією налагодило і волинське видання «Район in.ua». Головна редакторка Наталія Пахайчук розповідає: у соцмережі Facebook журналісти організували спільноту «Друзі району», куди запросили активних громадян, своїх друзів і так далі. Тут висвітлюють життя редакції – розповідають про нові проєкти, нові рубрики, дні народження працівників.
«Люди стежать за життям редакції як за серіалом. Це нам дає більший інтерес до видання і навіть допомагає залучати грантові кошти. Побачивши, що ми нормальна редакція, нам починають пропонувати участь у грантових проектах», – каже редакторка.
З перших уст: як виживають редакції
Учасники вебінару поділилися своїм досвідом виживання в умовах кризи. Головна редакторка видання «Вісті Тепличчини», що на Вінниччині Ірина Лупещенко розповіла: лише зараз поступово починають повертатися рекламодавці, яких останні кілька тижнів практично не було. І хоч на рівні області районним радам рекомендували укладати з районними роздержавленими газетами договори на висвітлення, таких прикладів немає. Газети виживають власними силами.
«Багато районних газет в області перейшли на чорно-білий друк. Ми зберегли колір, але скоротили кількість сторінок. Ресурсу вистачить десь на місяць», – каже Ірина Лупещенко.
Тиражі у видань теж значно зменшилися, тож за передплату на друге півріччя доводиться боротися усіма силами.
«Не зрозуміло, як відреагує передплатник на карантинну ситуацію. З одного боку, люди сидять удома, є попит на інформацію. А з іншого – пенсіонери, які переважно передплачували газети, економлять кожну копійку», – коментує головний редактор газети «Діалог», що в Кропивницькому, Анатолій Безтака.
Бореться за передплату і газета «Сільська новина» з Троїцького. Усі працівники взяли на себе додаткову місію – об’їжджати навколишні села, роздавати людям листівки, спілкуватися з передплатниками.
Додатково видання запровадило і передплату на електронну версію газети в PDF-форматі. Вона коштує вдвічі дешевше, але зараз на неї почав зростати попит, навіть із сільської місцевості.
«На електронну версію ми нічого не витрачаємо, але це чистий прибуток, хай і невеликий, – каже Марина Животкова. – Але важливо зробити зрозумілим сам механізм оформлення передплати, щоб людям було зручно».
На падіння тиражів нарікає і редакторка газети «Сарненські новини», що на Рівненщині, Світлана Ляшко.
«Передплата – це дуже болюча проблема. Через роботу Укрпошти наш тираж і так зменшився із 11 тис. до 7,5 тис. А карантин також значно вплинув на роздріб. Це при тому, що в районі немає кіосків з продажу преси – їх ліквідували і, попри звернення людей, не відновлюють нібито через збитковість», – каже пані Світлана.
Газета теж відчула брак реклами, змушена була зменшити обсяг із 20 до 16 сторінок, але розвиває свій сайт, який знайшов відгук у аудиторії.
Потреба в діджиталізації – важлива для газети «Село Полтавське». Для цього, каже головна редакторка видання Лариса Коба, слід додатково залучати фахівців. Вона зазначає – у період кризи колектив зберігся, дещо були вимушені скоротити заробітні плати.
«Ми втратили багато рекламодавців, багато з них готові відновити розміщення, але чекають «відмашки», що карантин закінчився», – зауважує вона.
За словами ж редакторки газети «Таврія» Токмацького району Запорізької області Людмили Арман, редакція почала сама «іти до рекламодавців». Залучали рекламу, зокрема, на сайт видання.
«Знайшли підприємця, який займається дезінфікуючими засобами, зробили матеріал про їх використання: вийшло і для людей корисно, і для нього, і для нас. Ще один приклад: закрили ринок, виникло питання, де купувати м’ясо. Ми дали рекламу магазину, який ним торгував. Те саме – з розсадою. Збільшили кількість корисних публікацій. За період карантину кількість переглядів на нашому сайті зросла в 5-6 разів», – говорить Людмила Арман.
Тут теж започаткували передплату на електронну версію газети, яку передплатники отримують на день раніше, ніж друковану. Це невеликий, але теж дохід.
Тренінгова програма «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії коронавірусу COVID-19» – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Перший тренінг за цією програмою відбувся у листопаді 2019 р. у Запоріжжі.
