Для того, щоб журналісту вести свій канал у Youtube, не обов’язково мати відмінну дикцію чи дороговартісну техніку. Перші відео можуть бути «провальними», не набирати переглядів або ж викликати негативну реакцію. Але якщо поставити собі за мету, цілком можливо з часом збирати чималу аудиторію і навіть монетизувати контент. Про це в рамках тренінгу «Ефективна медіадіяльність, заснована на цінностях прав людини», який відбувся в Запоріжжі, розповів тренер, відеомейкер Міжнародної комп’ютерної академії «ШАГ» Владислав Ніколаєнко.
Експромту треба вчитися
Чому в Youtube може реалізуватися будь-хто? Тому що це не телебачення, де потрібні особливі навички і дикторська майстерність.
«Ви можете навіть шепелявити, і це буде вашою родзинкою, якщо зміст ваших роликів – цінний для глядача», – каже Владислав Ніколаєнко.
Типові помилки новачка, який тільки-но починає працювати в кадрі – невпевненість, неприродні паузи, людина не знає, куди подіти руки або ніяковіє і відводить погляд. Щоб почуватися впевненіше, Владислав Ніколаєнко радить мати напохваті якусь заготовлену фразу, яка допоможе заповнити раптово виниклу паузу.
«Будь-яка імпровізація має бути заготовлена. Експромту треба вчитися», – зазначає експерт.
Утім, головна порада – бути максимально органічним у кадрі. Тому той, хто тільки-но починає працювати з відео, має звертати увагу на свої жести і міміку. Надто бурхливі емоції можуть бути недоречними, утім, як і їхня відсутність.
Структура відеоролика
Говорити ні про що можуть дозволити собі тільки ті люди, які вже мають певний кредит довіри. Загалом же тим, хто свою аудиторію тільки збирає, варто дотримуватися певних принципів побудови відео.
«Стандартний хронометраж відеосюжету на сьогодні – 2,5 – 3 хвилини. Більше навряд чи будуть дивитися. Якщо людина щось шукає в Youtube, вона хоче, щоб уже за максимально короткий проміжок часу це питання було розкрито у відео. Протягом перших 10 секунд глядач повинен зрозуміти, чи сюди він потрапив. Тому слід завжди уникати зайвої води і відразу переходити до суті питання», – радить Владислав Ніколаєнко.
Він наводить приклад: шукаючи відповідь на те чи інше питання й знаходячи два однакові ролики, глядач віддасть перевагу коротшому.
Обов’язковою частиною відеоролика має бути привітання. Але – максимально коротке. Далі слід зробити анонс – коротко представити, про що буде це відео, щоб глядач міг зробити висновок, варто йому дивитися далі чи ні. У основній частині максимально розкривається тема. Потім варто проанонсувати наступний випуск і не забути про так звану «закривашку» – залучення глядачів. Можна поставити їм відкрите запитання на кшталт, «Що ви про це думаєте?», щоб вони залишали свої відгуки під відео. Або запропонувати зняти своє відео з порушеної теми.
Прощання ж має бути таким самим коротким, як і привітання.
Владислав Ніколаєнко радить прислухатися до себе, обираючи структуру ролика. Адже немає загальноприйнятих шаблонів чи канонів.
«Насправді дуже мало блогерів, які надто заморочуються зі структурою. Youtube – вільна платформа, і кожна модель відеоролика по-своєму цікава. Можна будувати ролик за принципом «з кінця», особливо, якщо сюжет цікавий, містить якісь драматичні події. Приміром, сюжет про якийсь вибух. Перші кадри у вас – найбільш інтригуючі – лунає вибух. А далі ви говорите: «Привіт! Мене звати так-то і зараз я розповім вам про цю подію», – коментує він.
Ще один спосіб – розбивати інформаційні повідомлення прикладами з власного життя, корисними порадами чи лайфхаками.
«Не винаходьте велосипед»
Яким би експертом ви не були, щоб досягти визнання в Youtube, потрібен час. Цілком природною тут є ситуація, коли школярі коментують відеоролик професора і пишуть, що це нісенітниця.
«Треба поступово і ненав’язливо довести, що ви справді розбираєтеся в темі. І потім ви вже будете лідером думок», – коментує Владислав Ніколаєнко.
Зараз у мережу щогодинно заливаються сотні тисяч годин контенту. Тому сподіватися на те, що ваші ролики відразу наберуть популярність не варто, адже вони можуть загубитися в усіх алгоритмах Youtube. У той же час ігнорувати цю платформу не варто. Адже і всі телеканали виходять в Youtube, і багато відомих ведучих починають вести свої канали. Тут шукають все: від порад як зварити гречку закрутити шуруп, до відповідей на якісь глобальні питання.
«Навіть якщо на ту тему, що ви визначили, існує вже сотні роликів у мережі, все одно ваш буде інший. У вас буде інший зміст, інше оформлення. Не слід заглиблюватися в винахід чогось нового, бо ви ніколи не виграєте. Якщо цього немає в Youtube, то це або погана ідея або вона не працює», – ділиться спостереженнями тренер.
Тема і зміст
Як свідчать дослідження, найбільш популярними в Youtube є ролики з тими чи іншими лайфхаками, корисними порадами на зразок «зроби сам». Від них дещо відстають музика й серіали, і вже аж за ними – поточні події.
«Треба починати одразу зі своєї теми, яка найбільш вам комфортна і яку ви зможете розвивати впродовж роботи на створенням контенту. А що це буде – догляд за квітами, або вишивання – вирішувати вам», – радить Владислав Ніколаєнко.
Важлива складова будь-якого відео – це емоції. Той же ролик про вишивання може нести таку емоцію, як спокій, розважальний контент – гумор. Не менш важливим є і такий пункт, як меседж – що людина отримала після того, як подивилася ваше відео. Тобто, слід розуміти, яку цінність і користь несе ваш контент.
Постійність – основа для Youtube
Як каже Владислав Ніколаєнко, є два шляхи, якими можна піти в Youtube – «хайп» і «профі». Перший – зрозумілий. Людина знімає ролик на якусь хайпову тему, відразу набирає рекордну кількість переглядів і вважає себе професіоналом. Утім, коли починає знімати друге, третє відео, її запал швидко гасне, адже вони вже далекі від попередніх показників. А все тому, що свого часу глядачі прийшли до неї на канал на хвилі хайпу.
Шлях профі – довгий і енергозатратний, але він дає результат.
«На перших відео у вас буде мало переглядів. Але потрібно іти далі й не оглядатися на результати попередніх серій. Не слід думати, що другий і третій ролик теж будуть провальними», – каже Владислав Ніколаєнко.
Постійність – це основа для Youtube. Якщо ваше відео регулярно буде викладатися в певний час, його частіше буде рекомендувати до перегляду алгоритм платформи. Одним словом, вас будуть сприймати як серйозного автора. Ще одна порада – взаємодіяти із глядачами.
«Не треба ганятися за щоденними випусками. Достатньо буде хоча б 2-3 відео у тиждень. Але краще, якщо ви визначите конкретні дні – це допоможе вам дисциплінувати себе й не відкладати на завтра», – радить експерт.
Викладати відео в мережу краще на ранкові години, приміром, 8 ранку, коли люди їдуть на роботу і мають час на перегляд. Або ж навпаки – ввечері, коли приходять з роботи.
Яка техніка потрібна
За словами Владислава Ніколаєнка, для початківців не обов’язково озброюватися дороговартісною технікою. Цілком достатньо буде любительської камери і мікрофона-петлички. А якщо і цього немає – згодиться навіть телефон із гарнітурою.
Мікрофон-петличка – це перше, що він рекомендує придбати. Адже відео з поганим звуком ніхто дивитися не буде. Із досвіду, петличка Boya, яка коштує $14, цілком вирішує проблему хорошого звуку. Варто також вибирати довгий шнурок. Це допоможе використовувати її замість мікрофона, наприклад, якщо людина виступає десь у залі, а ви сидите на відстані.
«Варто пам’ятати: якщо ви хочете створювати унікальний контент і, так би мовити, іти попереду потяга, то вам і стояти доведеться попереду. З телефоном, наприклад. Або ж з петличкою. Не треба соромитися записувати і знімати», – каже тренер.
І навіть якщо в якийсь момент ви не будете знати, про що знімати ролик, можете зняти про себе і своє «обладнання».
«Покажіть свою камеру і свій «мікрофон», розкажіть, як відбувається процес зйомки. І повірте, це привабить вашу аудиторію. Бо глядачі побачать, що ви така сама звичайна людина, як і вони», – підсумовує експерт.
Тренінгова програма «Ефективна медіадіяльність, заснована на цінностях прав людини» започаткована у рамках реалізації проекту «Права людини для України», що впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії та є спільною ініціативою з Національною спілкою журналістів України (НСЖУ).
