• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Неділя, 11 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Відновлення медіа

«ЖИВЕМО І БУДЕМО ЖИТИ» – директор «Редакція газети «Ружинська земля» Василь КАЩУК

НСЖУ НСЖУ
21 Лютого, 2020 / 14:27
рубрика Відновлення медіа
0
«ЖИВЕМО І БУДЕМО ЖИТИ» – директор «Редакція газети «Ружинська земля» Василь КАЩУК
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

НЕСТАНДАРТНЕ КОМУНАЛЬНЕ ВИДАННЯ.

 «Колгоспне село», «Соціалістичне село», «Радянське село» – усе це назви однієї районноїгазети, заснованої на Житомирщині в 1930 році. Нинішні покоління від 1997 року знають це видання під логотипом «Ружинська земля».

Пов'язанітеми

«Люди стежать за життям редакції, як за серіалом», – керівниця луцького інтернет-видання

«Просили додатковий тираж»: у карантин видання «Наш Городок» із Фастова отримало підвищений попит

У червні газета відзначатиме своє 90-річчя. На святкування планують запросити колишніх сількорів і всіх колишніх працівників редакції. А серед тих, хто працював і ставав на професійне крило – нинішні завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського університету Юрій Бондар, професор Київського університету – історик Володимир Сергійчук,  відомий журналіст Валентин Трохимчук. Запросять і земляка, голову Житомирської журналістської організації Віктора Бойка, який, до речі, колись працював у сусідній з «Ружинською землею» попільнянській «Перемозі».

До реформування засновниками газети були,  як і у багатьох районок, районна рада, райдержадміністрація, трудовий колектив. Але газета була не зовсім стандартним комунальним підприємством.

– Зі співзасновниками  ми працювали  на паритетних умовах, – зазначає  директор газети Василь Кащук. – В жодних документах не було зазначено, що ми комунальне видання, ніяких дотацій з бюджету не отримували, не було й програм підтримки місцевих ЗМІ.З нашими співзасновниками завжди знаходили порозуміння, такого, щоб керівники вимагали писати про себе на кожній сторінці, не було. Навпаки: приходить новий керівник району і каже, щоб його в газеті було поменше, бо розуміє, що такий піар спрацьовує проти нього. І матеріали про владу вже давно з першої сторінки газети ми забрали.

Усталене взаєморозуміння стало добрим підґрунтям до того, що районна рада і райдержадміністрація до виходу із співзасновництва поставилися по-діловому, перепон у реформуванні не чинили.

– Ми з головами райради і райдержадміністрації  народилися і виросли в Ружині, знаємо один одного багато років, і  для нас важливо жити так, щоб не було соромно дивитися у вічіодин одному, – продовжує  Василь Анатолійович. – Багато спілкувалися з приводу реформування з депутатами районної ради, роз’яснювали, що й до чого, щоб не залишалося недомовленостей. Тому голосування за вихід із співзасновництва пройшов спокійно. Затим редакцією було укладено угоду з юристом, котрий покроково супроводжував увесь процес реформування «Ружинської землі». Відчутною була допомога юристів  Національної спілки журналістів України, співпрацювали з Національною Асоціацією Українських медіа.В результаті реформування пройшло спокійно, без особливих ексцесів.

НА ВЛАДУ СПОДІВАЙСЯ, А САМ НЕ ПЛОХУЙ.

ЦЕ ПРАВИЛО ЗАСВОЇЛИ ЩЕ В 90-Х.

Ветерани газети розповідають :

 – Нині здається не реальним, як газета спромоглася вижити у 90-х роках минулого століття, тримаючи тиражі 7-8 тисяч на 40 тисяч населення. До чого тільки не вдавалися!

Щоб заробити на випуск газети і собі на зарплату, бувало, що й цукрові буряки журналісти сапали. Заробляли цукор, який самі ж і продавали. Бувало й таке, що з редакцією розраховувались борошном, маслом, пшеницею іншими продуктами і товарами. Наприклад,  прийшов тодішній редактор до голови райдержадміністрації з проханням виділити кошти на підтримку газети.  Той каже: «Грошей немає. Можемо дати борошно. Хочете – беріть». Привезли п’ять тон борошна, вивантажили в гаражі, знайшли, де його можна продати, щоб розрахуватися з видавництвом.

А траплялося, що і редакція з видавництвом розраховувалася бартером.

Коли купонна інфляція за кілька місяців з’їдала кошти, що були заплачені за газету на рік, доводилося навіть  додаткові передплати організовувати. Люди розуміли і оплачували видання додатково, бо газета була потрібною. 

Так і виходили зі скрутних ситуацій.

***

У 2009 році газету очолив Василь Кащук, який виріс у цьому виданні у повному розумінні слова. Його тато працював відповідальним секретарем, і хлопець добре знав що воно таке – журналістський хліб. А від 1989 року і сам працює в «Ружинській землі» .

Коли він очолив редакцію, в Ружині чи не першими на Житомирщині розробили і ухвалили програму висвітлення діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування. Правда, до 2014 року за цією програмою виділяли буквально копійки (на бутерброд з маслом явно не вистачило б, жартують у редакції).

Тим часом, долар дорожчав, разом з ним дорожчав папір,  дорожчали інші витратні матеріали, збільшувалися витрати на друк.  Коли стало зовсім скрутно, редактор, пояснивши і обґрунтувавши причину, звернувся до керівництва району з настійливим проханням збільшити оплату за висвітлення діяльності.  Інакше, сказав, друкувати офіціоз влади відмовляються.

З першого разу владні чиновники прохання редактора не зрозуміли. А от коли регуляторні акти райради залишилися не опублікованими і за їх публікацію все-таки довелося оплачувати по факту, серйозність намірів редакції відразу зрозуміли. Відтоді в річному бюджеті закладають кошти на висвітлення за пропозицією редакції. 

Зокрема, в 2019, 2020 роках ця сума становить 200 тисяч гривень. Оплата – щомісяця, по факту публікації.

РЕКЛАМА І ТАБУ НА ВОРОЖОК ТА ПРОВИДИЦЬ.

У районі немає великих підприємств, які могли б давали свою рекламу. Але газета активно працює, щоб працюючі підприємці, установи, організації розміщували свою рекламу саме на її сторінках. Як результат, мають стабільних рекламодавців, з якими співпрацюють уже по вісім-десять років. По-перше, рекламодавці упевнились, що газета має широке коло читачів і розміщена в ній реклама дає свої результати. А ще, розповідають, що в газеті запроваджено систему гнучких знижок. І навіть, коли редакція вимушено, у зв’язку з подорожчанням витрат на випуск газети, піднімає вартість рекламних площ, все одно стабільна клієнтура залишається.

Привітання, оголошення «куплю-продам» також присутні. Щоправда,  займають велику газетну площу, але відмовитися від них не виходить: читачі, як і в більшості локальних газет, просять не відмовлятися від таких публікацій. 

А от якої реклами не зустрінеш на сторінках «Ружинської землі», так це все те, що стосується кредитних спілок, «Відгадай слово», різного толку ворожок та провидиць. Воліють втратити в коштах, але не втратити поваги до газети серед своїх земляків.

Ще одна можливість отримати більше реклами і грошей, звичайно ж, вибори. Цією можливістю не нехтують, але ні перед ким і не кланяються: усі претенденти ідуть на рівних умовах. Ніхто на першу сторінку зі своєю передвиборною агітацією не потрапить, перша сторінка – то для інформації з життя району. 

Зазначають, що нинішні вибори були не такі щедрі на рекламу і заробіток від неї і згадують 2012 рік:

– У 2012 році у нас було 26 кандидатів у народні депутати, і всі – люди не прості, з великими амбіціями. Досить сказати, що балотувалися тоді шестеро діючих нардепів, троє чи четверо Героїв України, генпрокурор Святослав Піскун,  кількаразовий народний депутат – уродженець Ружинського району Павло Жебрівський, голова Держмайна Валентина Семенюк-Самсоненко, також уродженка Ружинщини, кандидат від «Батьківщини» Анжеліка Лабунська. Всі – ваговики в політиці, всі прагли піару і знайти взаєморозуміння не завжди давалося легко. 

Але ж, коли приїжджав депутат, запитував про тарифи і закуповував, наприклад, другу сторінку до завершення виборів, а наступного дня кошти поступали на рахунок редакції – то було приємно.

ПРО ЩО ПИШУТЬ.

Ружинський район – суто сільськогосподарський. Тож і пишуть про земляків, що живуть і працюють на селі. Василь Кащук у відповідь на запитання «Про що пишете в своїй газеті?» розповів:

–По-перше, не пропускаємо важливих подій у житті сіл району. Також стараємось побільше писати про молодь. Але, на жаль, об’єктивна реальність така, що люди роз’їжджаються на заробітки, і молоді в районі залишається не багато.

Зацікавили нашого передплатника консультативні матеріали. В газеті даємо не сухий текст закону, в якому не завжди легко розібратися, а спеціаліст управління праці дає роз’яснення основних його положень. Дехто з читачів, як нам розповідають, збирає підшивки газети з цими матеріалами.

Не залишаємо поза увагою учасників війни на Донбасі, яких у нас є багато. Розповідаємо і про сім’ї захисників. Як і повсюди в Україні, наша земля багата на талановитих людей. Звичайно, що розповідаємо і про них.

Не так активно, як було колись, приносять в редакцію матеріали жителі району. Їхні інформації, як правило, цікаві, бо порушують злободенні теми. Правда, іноді не можемо втиснути принесені вірші – не вистачає газетних площ, але стараємось працювати з авторами, роз’яснюємо, допрацьовуємо і потроху видаємо на сторінки.

ПРО САЙТ І КОЛІР – КОРОТКО.

Виходить «Ружинська земля»  на восьми сторінках. В оформленні взяли  за приклад моноколірні газети світового рівня, українські «Голос України» та  «Урядовий кур’єр». Отже перша і восьма сторінки  – двоколірні, всі інші – чорно-білі. Переходити на колір не поспішають, і не тому, що це дорого. На це у газети кошти є. Якщо робити газету цікавою, то й колір не важливий.

Друковану газету доповнює група у Фейсбуці, яка має такуж назву, як і газета. А це більше 8,5 тисяч учасників. Сьогодні працюють над розробкою сайту, де планують викладати газету на платній основі.

– Такий-сякий простенький сайт ми й самі могли б змайструвати, – зазначає Василь Анатолійович. – Але ми поставили за мету створити сучасний сайт, який відповідатиме кращим світовим зразкам: був би цікавим, дієвим, інформативним. Тому доручили його створення фахівцю високого рівня.  Незабаром на гостину в Ружин зі Сполучених Штатів має приїхати колишній земляк-бізнесмен, що має там своє інтернет видання. Хочуть і з ним порадитись, як краще організувати сайт своєї газети.

УНІВЕРСАЛЬНІ ЖУРНАЛІСТИ.

Колектив – молодий і завзятий, – гордиться своїми колегами Василь Анатолійович. – Працюють зі мною самі жінки, і маючи за спиною 50 років, я тут самий древній (сміється). У ветеранах разом зі мною ще коректор, а всі інші – молоді, до 30 років. Всі тут виросли, працювали і вчилися заочно. Правда, редактор прийшла до нас, вже маючи журналістську освіту, – закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Видавнича справа та редагування».

***

Протягом останніх десяти років штат редакції залишається незмінним –  це шестероспівробітників, один з яких – коректор – працює на півставки.

І всі без винятку – універсали, які однаково добре освоїли всі процеси випуску газети і в разі необхідності спокійно можуть підмінити один одного. До того ж, у кожного, окрім підготовки матеріалів, є й свої безпосередні обов’язки. Так, основне завдання директора підприємства  – менеджмент: знайти кошти, організувати фінанси, забезпечити редакцію необхідною технікою. Редактор (за колишніми мірками, це відповідальний секретар) займається випуском газети – формує номери. Завідувачі відділів займаються ще й рекламою.

Верстальників як таких немає: за потреби кожен може зверстати сторінку та й увесь номер газети. І бухгалтер, коли потрібно, сідає за комп’ютер – верстає сторінку реклами, оголошень, привітань.

Так було не завжди, ще кілька років тому кожен відповідав тільки за свій вузький сегмент. А потім життя змусило бути універсальними, і починав тодішній редактор – теперішній директор газети Василь Кащук з себе. «Я не можу примушувати щось робити інших, коли не вмію цього робити сам», – каже він сьогодні.

Коли редактор першим освоїв верстку, за ним потяглися і всі інші в колективі.  Тепер ця універсальність не тільки економить кошти на оптимізації штату, а вносить спокійну упевненість в робочий процес.

ЩОБ НА РОБОТУ ЙТИ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ.

Найперше, вважає  Василь Кащук, – забезпечити комфортні умови для колег, щоб на роботу йшли із задоволенням. Тож, коли заробили грошей, поміняли на нові вікна, батареї опалення, бо взимку в кабінетах було холодно. Тепер у редакції тепло, краще думається і працюється.

Ще одне правило директора – щоб вимагати від журналіста якісної роботи, треба забезпечити його якісною, сучасною технікою. За першої можливості протягом минулого року (вибори допомогли) повністю оновили матеріальну базу редакції, а нещодавно закупили ще три потужних комп’ютери.

На сьогодні в розпорядженні кожного працівника редакційні комп’ютер, потужний ноутбук, мобільний телефон. Результат – ефективна комунікація, люди не прикуті до редакційного стільця, можуть працювати дистанційно. Важливо тільки, щоб матеріал був підготовлений вчасно, щоб газета вчасно була передана в друкарню.

Вимога: щоб усі співробітники на екстрений випадок були в межах доступності (так було заведено ще за попереднього редактора Заслуженого журналіста України Франца Грозовського (на жаль, нині уже покійного),так є і сьогодні).

Усе це дає хороший настрій, без якого не буде тієї газети«Ружинська земля», за яку читач голосує передплатою.

ЗАРПЛАТА.

Рішенням загальних зборів постановили: посадовий оклад директора – 10 тисяч гривень і ніяких надбавок та доплат за вислугу, інтенсивність тощо.  Працівники, за тим же рішенням, мають оклади 6-6,5 тисячі гривень. Але вони мають доплати за виконання роботи, яка не обумовлена посадовими обов’язками.Премії до свят і визначних дат в житті редакції отримують всі працівники.

Директор вважає, що ці зарплати не зовсім відповідають інтенсивності праці співробітників і мають підвищуватись. Поки що наявні кошти цього не дозволяють, усе залежить від того, як спроможуться заробити.

ПРОБЛЕМИ – ЯК У ВСІХ.

Коли запитуєш, що ускладнює роботу, найперше називають загальноукраїнську – Укрпошта з її тарифами на доставку і скороченнями поштових відділень.

Ще одна проблема – також загальноукраїнська  – тираж. І наголошують: поки що виходу, щоб її здолати не бачать. Біда в тому, що люди виїжджають на заробітки, кількість жителів району, а значить і передплатників, скорочується.Якщо в минулі роки ставили собі планку передплати 4 тисячі примірників, то планка-2020 була поставлена вже на 3 тисячі. Цю норму виконали, але ж тираж порівняно з минулим роком знизився.

На конкретних прикладах Василь Кащук пояснює, чому так:

– Сьогодні в Ружинському районі за офіційними даними зареєстровано  26,5 тисячі людей. Але дані недостовірні, і це підтверджують живі приклади:  люди виїхали на заробітки, а залишаються зареєстрованими дома, у батьків. Є випадки, коли сім’ї взагалі виїхали повністю, а прописані в Ружинському районі. І таких прикладів є чимало.

З місцевими листоношами у редакції, на щастя,  відносини складаються нормально: листоноші не відмовляються проводити передплату, а редакція заохочує їх матеріально. Усе відкрито і прозоро: встановлено винагороду за кожні десять передплачених примірників.

Редакційну передплату не проводять –вважають, що такої необхідності немає. Роздріб також поки що тільки планують і ведуть попередні перемовини з підприємцями, де можна організувати точки продажу газети.

Ольга ВОЙЦЕХІВСЬКА.

Теги: ПостатьРайонка
Попереднє

24 лютого дискусія на тему: «Річниця внесення змін до Конституції: результати та досягнення органів державної влади та громадських організацій на шляху України до НАТО»

Наступне

В’ЯЧЕСЛАВ ВЕРЕМІЙ: РЕПОРТАЖ, ОБІРВАНИЙ НАЗАВЖДИ

Схожі новини

Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ
Відновлення медіа

Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

24/04/2025
«Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»
Новини

«Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

22/04/2025
Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41
Відновлення медіа

Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

26/03/2025
Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»
Відновлення медіа

Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

17/03/2025
Наступне
В’ЯЧЕСЛАВ ВЕРЕМІЙ: РЕПОРТАЖ, ОБІРВАНИЙ  НАЗАВЖДИ

В’ЯЧЕСЛАВ ВЕРЕМІЙ: РЕПОРТАЖ, ОБІРВАНИЙ НАЗАВЖДИ

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Донбас: На війні — не без втрат. В інформаційній — також…

    Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор-рекордсмен Анатолій Безтака і газета «Діалог»: про стійкість, довіру читачів та любов до слова

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Уперше росія визнала, що тримає у полоні відому українську журналістку Вікторію Рощину

    1 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Секретар НСЖУ Гліб Головченко став начальником управління в Держкомтелерадіо

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Українська фронтова преса тепер в архіві Міжнародної федерації журналістів», – Сергій Томіленко

«Українська фронтова преса тепер в архіві Міжнародної федерації журналістів», – Сергій Томіленко

09/05/2025

«Медаль або орден – це подяка, втілена в металі», – голова ВГО «Країна» Олександр Сопов

«Медаль або орден – це подяка, втілена в металі», – голова ВГО «Країна» Олександр Сопов

09/05/2025

Журналістка Громадського радіо Мар’яна Чорнієвич отримала сексуалізовані погрози

Журналістка Громадського радіо Мар’яна Чорнієвич отримала сексуалізовані погрози

09/05/2025

Зустріч Сергія Томіленка в Генеральному директораті з питань розширення та Східного сусідства Єврокомісії: обговорили стійкість українських медіа

Зустріч Сергія Томіленка в Генеральному директораті з питань розширення та Східного сусідства Єврокомісії: обговорили стійкість українських медіа

09/05/2025

«В Україні журналісти стають мішенями насильства», – бельгійський міністр

«В Україні журналісти стають мішенями насильства», – бельгійський міністр

09/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання