КАМЕНЕМ СПОТИКАННЯ БУЛА ДРУКАРНЯ.
Газету «Наше місто Токмак» у 2002 році заснувала міськрада Токмака, і так було до початку грудня 2019-го, коли редакція в останню мить, буквально на підніжці останнього вагону реформування, встигла оформити всі документи, щоб почати життя в умовах незалежності.
Йти шляхом створення нової газети в редакції не стали, бо не хотіли втрачати звичний для читача логотип.
– Створювати нову газету означало б втратити роки роботи, – казав тоді і повторює тепер редактор – директор Віталій Голод. – Ми працювали над тим, щоб залучити читача, зробити газету цікавою нашим містянам. Все це кинути і починати робити газету з початку було б неправильно. Допомагало й те, що міський голова, велика група депутатів були на нашому боці.
І зрештою здоровий глузд взяв верх – «Наше місто Токмак» отримала свободу.
Каменем спотикання у виході міськради із засновників стала тоді друкарня, яка працювала при редакції. Зрештою, домовилися про оренду друкарського устаткування.
Якщо раніше міськрада виділяла газеті тридцять-сорок тисяч гривень на рік, то від 2016 року й такої не дуже щедрої підтримки вже не стало.
ГОЛОВНИЙ ЧИТАЧ – ЖИТЕЛЬ МІСТА ТОКМАК.
Газета виходить в світ щотижня тиражем 1480 примірників на восьми чорно-білих сторінках. У кольорі, зважаючи на досвід колег, великих переваг тут не вбачають, вважаючи, що це поки що невиправдано дорого. Тим більше, що друкується видання у власній друкарні, яку редакція відстояла при реформуванні.
Вартість передплати на місяць становить суто символічні 15 гривень 80 копійок. Адже в умовах, коли люди не такі багаті на гроші, на це також доводиться зважати.
Чим газета відрізняється від багатьох міськрайонних видань, так це тим, що має вагомий роздріб. Так по всьому місту «Наше місто Токмак» має 25 точок продажу (сьогодні через карантин дві з них – на місцевому ринку – довелося закрити). У цих точках реалізується 60 відсотків тиражу, все інше йде передплатою як через Укрпошту, так і редакційну.
Вже назва видання – «Наше місто Токмак» – скаже про те, що основний зміст публікацій – про місто і містян. Тільки коли в районі, області, Україні відбувається щось цікаве для жителів міста, таке, що торкається кожного, подається інформація з інших регіонів. Але, наголошують:
– Ми – міська газета, в районі маємо небагато читачів. Тому стараємось не розпорошуватися: наш пріоритет – розповідати про те, чим живуть наші люди сьогодні. Думається, тому і не втрачаємо читача.
ГАЗЕТА, САЙТ, ФЕЙСБУК І ДРУКАРНЯ.
Ти та я, та ми з тобою. Так може сказати про кількість працюючих в редакції директор підприємства і водночас редактор газети «Наше місто Токмак» Віталій Голод. І це дійсно так: над наповненням газети та Інтернет-платформ працюють двоє – редактор і його заступник Віктор Халамівський. Верстку забезпечує Валентина Мельник.
А загалом у підприємстві, що, як уже сказано, об’єднало редакцію і друкарню, працюють восьмеро людей. Бухгалтер тут «ділиться навпіл»: веде бухгалтерію і редакції, і друкарні.
Нині в Токмаку виходять у світ три газети. Окрім «Наше місто Токмак» видаються «Таврія», про яку «Журналіст України» розповідав неодноразово, а також «Токмацька гривня». Отже , щоб триматися на плаву, працюють у редакції «Наше місто Токмак» на повну силу і більше, і беруть як не числом, так умінням.
Тієї ж політики, що й у друкованій газеті – найповніше і всебічно висвітлювати життя міста – дотримуються й на сторінках у Фейсбуці, на дискусійній платформі «Наше місто Токмак», а також на сайті «ТокмакІнформБюро». Є ще група «Токмак історичний» в Фейсбуці (така рубрика є в газеті і вкладка на сайті).
Усі Інтернет-платформи поступово набирають відвідувань, підписників, друзів і постійних читачів. А з оголошенням карантину, що посадив людей дома, кількість читачів відчутно збільшується: тепер, коли з’являється особливо резонансна інформація, спостерігаються сплески відвідувань, в середньому 4 700 за день (а максимум був – 12 тисяч відвідувань за день).
Тішаться в редакції, коли люди телефонують і запитують, коли на сторінках газети буде публікація, що розвіє всі плітки і домисли про подію, яку обговорюють серед людей.
Кажуть:
– Для нас це означає, що газеті довіряють, її чекають, щоб мати правдиву і повну інформацію. Один з останніх таких прикладів – коли в Токмаку в однієї з мешканок з’явилася підозра на коронавірус. Віктор Халамівський буквально чергував біля лікарні, щоб одним з перших знати, підтвердився чи не підтвердився діагноз. І весь цей час на Інтернет-платформах інформували читачів про перебіг подій, повідомили про остаточний результат в газеті.
ЗВІДКИ ПРИХОДЯТЬ ГРОШІ.
Обходитись від додаткового фінансування навчилися ще з тих часів, як мали владного засновника. І найперше покладалися й покладаються на кошти від передплати та реалізації. Тримаючи невисоку передплатну вартість, утримали тираж навіть тоді, коли в місті були безкоштовні газети партій.
Заробіток дає друкарня. По-перше, тут друкують свою газету і це дає економічний ефект. Окрім своєї газети тут друкують газету Чернігівського району. А до всього, друкують бланки та робочі журнали для установ і організацій, які все ще потрібні, поки країна збирається перейти повністю у смартфон.
Звичайно ж, дає дохід і реклама. Але, на жаль, її обсяг ще до коронавірусного карантину значно зменшився. А тепер, коли все зупинилося, то й поготів залишається дочекатися кращих часів. Поки що є сподівання, що принесуть гроші в касу газети майбутні місцеві вибори.
Чи заробляють іміджевими матеріалами? Так, але то поодинокі випадки. Зараз усі підприємства і установи, коли їм пропонують підготувати іміджеві публікацію за гроші, не дуже поспішають. Кажуть, що ладні йти до тих редакцій, де їх можуть надрукувати в газеті або на сайті безкоштовно. І, якщо взяти до уваги, що в порівняно невеликому місті є три газети, то в таке легко повірити.
ДОВАЖОК ДО КОРОНАВІРУСНОГО КАРАНТИНУ – ПОШТА.
З 1 квітня Укрпошта закриває в Токмаку сортувальне відділення газет і переносить його в Запоріжжя. Тепер, надрукувавши наклад у власній друкарні, редакція має своїм коштом відправити її в Запоріжжя, щоб розсортованою по пунктах, де її передплачують, розвезти по відділеннях. Мабуть, поштовики вирішили, що так буде економніше.
Але тепер коронавірус вніс свої корективи в логістику, і сьогодні в Токмаку не знають, як доставляти газету до обласного центру. Але більше опасінь викликає таке рішення Укрпошти через можливі зриви термінів доставки газети на місця. І без перенесення сортувального відділення в Запоріжжя були проблеми з доставкою, а тепер ці проблеми можуть поглибитися ще більше.
– Може статися так, що газету люди будуть отримувати і через тиждень після її виходу в світ, – наголошують в редакції. – Саме через невчасну доставку газети ще раніше ми змушені були вдатися до організації мережі роздрібної реалізації газети і організації редакційної передплати. Але це можливо в місті, а в районі мусімо співпрацювати з поштою. І хоча у нас там передплатників не так багато, підводити їх не з власної вини зовсім не хочеться.
КРОНАВІРУС: МАСКИ І ДЕЗРОЗЧИНИ ЗІ СПИРТОМ – РЕДАКЦІЯ І ДРУКАРНЯ ПРАЦЮЮТЬ.
– Нам зупинятися ніяк не можна, – каже сьогодні Віталій Голод. – Вживаємо всіх заходів убезпечення, але невихід газети відразу підкосить інтерес і довіру читача. Адже багато наших читачів віддають перевагу саме друкованому виданню. Друкарня також має замовлення, які необхідно виконати. Тому працюємо дистанційно, почергово і з плаваючим графіком.
У нас працюють не так багато людей, отже є можливість дотримання дистанції. Звичайно, що маски і часте миття рук – обов’язково. Усі поверхні, де є люди, постійно протираємо дезрозчинами і спиртом, який є в друкарні.
О.Войцехівська.
