• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Четвер, 5 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Відновлення медіа

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина

НСЖУ НСЖУ
15 Березня, 2023 / 13:59
рубрика Відновлення медіа
0
Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Першого удару регіональні і місцеві медіа відчули відразу після довгоочікуваного реформування преси, коли опинилися один на один з проблемами фінансування. Затим додала негараздів територіальна реформа: газети втрачали статус районних і ставали газетами громад, які часто й самі мали купу проблем. Свій штрих у палітру проблем внесла ковідна пандемія, що забрала з газетних шпальт рекламу і заробіток коштів на видання.

Газети Чернігівської області усі ці фінансові удари витримали, а от російське військове вторгнення в Україну деякі з них підкосила. Голова Чернігівської обласної організації НСЖУ Олександр Назаренко розповів:

Пов'язанітеми

Сприяння дотриманню прав цивільних полонених осіб: співпраця задля свободи слова

«Ми все ще віримо, що журналістика є суспільним благом!» – Майя Север

– Чернігівщина завжди була однією з областей, де найбільше читають друковану пресу. Тим більше прикро втрачати потрібні і найближчі до людей видання. Зараз, за моїми даними, припинили вихід у світ п’ять газет: дві обласні – «Деснянка» і «Деснянська правда» та три місцеві – газета Чернігівської громади «Наш край», Бобровицька «Наше життя» з Бобровиці, «Новини Придесення» з Козельця. Обласна «Деснянська правда» припинила випуск друкованої версії і перейшла в інтернет – має сторінку у фейсбуці, веде Телеграм-канал. «Деснянка» припинила вихід у світ зовсім.

Разом з тим, дві обласні газети – «Вісник Ч» і «Гарт», які очолюють Сергій Народенко і Дмитро Іванов, – користуються популярністю, утримали солідні, хоча й дещо знижені, тиражі. Якщо взяти до уваги, які складні часи пережила Чернігівська область і її обласний центр, варто подякувати редакторам і колективам «Гарту» та «Вісника Ч» за якість контенту, що привабив читача, за уміння працювати з передплатниками.

Усі місцеві газети, котрі виходять друком, незважаючи на те, що їхні колективи працюють практично на волонтерських засадах, ведуть свої сторінки у фейсбуці, де розміщують оперативну інформацію, оголошення, анонси матеріалів друкованого номера.

Варто, мабуть, сказати про чат «Редактори Чернігівщини» у фейсбуці, що дає свободу і оперативність у спілкуванні, коли підводять мережі мобільних провайдерів і телефон залишається без зв’язку. Не завжди чат приносив добрі новини. Так, коли 24 лютого 2022 року редактор «Новин Семенівщини» Сергій Висоцький написав: «У нас на вулицях танки з російськими прапорами», – це викликало шок.

Зараз ресурс допомагає оперативно зібрати потрібну інформацію, спілкуватися редакторам між собою, дає відповіді на нагальні запитання. Долучається до спілкування в чаті чернігівських журналістів і голова НСЖУ Сергій Томіленко.

До речі, такий чат є і у обласної організації НСЖУ, в якому спілкуються члени правління, ревізійної комісії, комісії з журналістської етики.

***

Що таке російська агресія, Чернігівська область відчула з перших годин вторгнення чужинських військ в Україну, коли нескінченні ворожі колони танків, бронемашин, автомобілів сунули на нашу територію. Але був і свій плюс – колони проходили, а окупаційної влади практично ніде не залишали, напевно, вірили в бліцкриг і організацію комендатур залишали на потім.

Олександр Назаренко і редактори, з якими привелося спілкуватися, говорили про те, що в містах і селах попри небезпеку продовжували працювати українські міські і районні ради. А разом з ними працювали і журналісти.

– Ми були в облозі. Дуже тяжко було у ворожому оточенні і під обстрілами нашому обласному центру. В області велися бої, села зазнали обстрілів і відчули всю злобу і мародерство «братнього» народу, коли були підірвані мости, але ми не були окуповані, – розповідають журналісти Чернігівщини і кажуть, що й зараз дошкуляють постійні артилерійські та мінометні обстріли прикордонних сіл Городнянської, Новгород-Сіверської, Корюківської, Семенівської, інших громад.

Це не може не позначитися на доставці газет. Олександр Назаренко каже:

– Нещодавно натрапив на пост одного з керівників «Укрпошти» у соціальних мережах, де він стверджує, що поштовики, незважаючи на обстріли, доїжджають до найвіддаленіших сіл. Це не зовсім так. У нас на Чернігівщині часто йдеться про те, що в обстрілювані села пошта приїжджає раз на місяць, через що й газета доставляється раз на місяць. А коли взяти до уваги, що багато людей з небезпечних місць виїхали, то зрозуміло, що передплата за таких умов практично не проводиться, тиражі знижуються. Та й коштів сьогодні у людей не вистачає, щоб передплатити газету.

Друкуються газети області у видавництві «Десна» в Чернігові, і тільки кілька з них друкуються в Прилуках, де є своя друкарня. Усі місцеві газети зазвичай поряд з друкованою версією мають сторінку у Фейсбуці, Корюківський «Маяк» і газета «Наше слово» з Мени мають сайт Сусіди. City.

Коли у редактора «Нашого слова» Олександра Назаренка запитують, чи багато заробляють вони грошей на сайті, він відповідає: «Поки що друкована газета утримує онлайн ресурс». І вже як голова обласної журналістської організації Олександр Назаренко зазначає, що поки що на інтернет ресурсах заробляти газетам Чернігівщини не виходить.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 1
Олександр Назаренко і редакторки газет “Новини Городнянщини” Світлана Томаш, “Маяк” Ірина Гайова, “Промінь” Олена Компанець, “Вісті Сосниччини” Олена Кузьменко

А ще на запитання, чи мають якусь підтримку, Олександр Назаренко розповів:

– Першою медійною організацією, яка надала нам допомогу ще коли ми були в облозі російських окупантів стала Національна спілка журналістів України. Тоді більше двадцяти редакцій видань області отримали в березні 2022 року фінансову допомогу в сумі 15000 гривень кожна, і це було дуже суттєвою підтримкою на старті до відновлення виходу в світ. З головою НСЖУ Сергієм Томіленком ми узгодили, як краще перерахувати ці кошти, щоб ми могли їх отримати в умовах облоги, а допомагала нам усе оформити секретар голови НСЖУ Наталка Євдокименко. Теплішало на душі від відчуття, що наша журналістська Спілка пам’ятає і дбає про нас.

Було приємно почути від Сергія Томіленка, що він з повагою ставиться до чернігівських журналістів, які дуже згуртовані, не втрачають сили духу навіть в оточенні ворога і з якими легко вирішувати будь-які ділові проблеми спілчанського життя.

Уже після облоги велику роботу виконала відповідальна секретариня організації Ольга Чернякова. Вона організувала доставку до Чернігова гуманітарної допомоги, особисто пакувала її та організовувала доставку у найвіддаленіші громади. Особливо доречною гуманітарка була для ветеранів-журналістів, які опинилися в скрутних життєвих умовах.

У «Нашому слові» покладаються на НСЖУ і грантову підтримку

Перший воєнний номер «Нашого слова» вийшов друком 12 травня – коли відновило роботу видавництво «Десна» і з’явилася можливість доставляти газету через відновлену переправу. Як уже не раз розповідалося, вийшли в кольорі об’єднаним номером з «Новинами Городнянщини» та «Маяком», і так виходили протягом двох-трьох місяців.

– Нам треба було заявити, що газети живі, що ми продовжуємо інформувати читача про все важливе в наших громадах. З часом люди стали наполягати, щоб кожна газета розповідала про свою громаду і виходила окремо, об’єднані випуски стали не дуже вигідними економічно, і ми повернулися до своїх звичних форматів, – розповідає редактор «Нашого слова».

До виходу в світ друкованої версії газет – у березні і квітні – видавали інформацію на сайті Сусіди. City та в соцмережах. Працювали без відпусток і вихідних, 24 на 7, за що люди були дуже вдячні.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 2
Журналісти “Нашого слова” і “Маяка”, які створювали “Сусіди.Сity”

Олександр Назаренко каже:

– До травня фактично редакція була у мене вдома – на одному столі, коли ми з журналістом Віталієм Сергійком та редакторкою корюківського «Маяка» Іриною Гайовою постійно оновлювали інформацію на наших інтернет ресурсах. Повідомляли людям, де перебувають росіяни і може бути небезпечно, що робить і які питання вирішує місцева влада, де можна отримати безкоштовно молоко, в яких магазинах є хліб, куди привезли ліки тощо. Словом, намагалися дати інформацію, що допомагала землякам зберегти життя. Для кількох громад ми були одним з небагатьох джерел оперативної і перевіреної журналістами інформації. І, судячи з того, що Сусіди.City й тепер має до 100 000 унікальних переглядів на місяць, він заслужив довіру і потрібен людям. До вторгнення росіян ми активно розміщували рекламні банери, публікували платні матеріали з позначкою «Реклама», але під час широкомасштабної війни все це посипалося і в друкованій газеті, і на сайті.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 3

Треба сказати, що сайт недаремно має назву «Сусіди. City», адже задля експерименту планувався для інформування кількох сусідніх громад. І якщо зараз це інформаційний продукт в основному Мени й Корюківки, то в майбутньому планується, що до проєкту приєднаються колеги ще й з інших сусідніх громад.

У редакції «Нашого слова» залишається п’ятеро співробітників проти дванадцяти, які працювали до вторгнення. Семеро працівників пішли в неоплачувану відпустку, дехто з них стоїть на обліку в центрі зайнятості.

Наклад – 3200 примірників, виходять на восьми сторінках, у кольорі. І хоча тираж, як і у всіх газет області, під час війни зменшився, але все одно засвідчує, що люди в Чернігівській області дійсно хочуть читати газету.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 4

Угод на висвітлення з місцевою владою у «Нашого слова» немає, та редакція на них не дуже і покладається. Розуміють, що в громади сьогодні і без газети є куди витрачати гроші, яких у громаді поки що є не дуже багато.

Зберегти передплатника поза межами Менської громади допомогло те, що «Наше слово» зареєстроване як обласне видання, тепер його передплачують і читають не тільки на Менщині, а й у інших громадах. Заробляють, як самі кажуть, на видання передплатою, залишками реклами, а ще – співпрацею з грантовими програмами медійних донорів.

Олександр Назаренко зазначає:

– Маю досвід складання заявок на участь у грантових проєктах, і за будь-якої нагоди стараюся підказати колегам, як можна взяти участь у програмах і отримати донорську допомогу. На жаль, у наших редакторів бракує досвіду як працювати з такими програмами – як писати заявку, як складати бюджет, як оформити подання. Зараз є багато розрахованих на медійників програм, і, думаю, що було б дуже класно, аби в НСЖУ за можливості організувати вебінар з питань участі редакцій у донорських грантових програмах.

«Життя Семенівщини» поряд із всеукраїнськими ЗМІ тримає інформаційний фронт. Потрібна державна увага і підтримка

Перший тиждень широкомасштабного вторгнення російської армії, коли ворожі колони сунули в Україну, був для Семенівської громади пекельним. А далі російські військові боялися заходити в Семенівку, яка розташована між підірваних мостів на річках Снов і Десна. Вони тільки один раз заскочили до міста, де пограбували кілька адміністративних будівель, і втекли. Півтора місяці – до початку квітня минулого року – містечко перебувало у ворожій облозі.

Коли на річках Снов та Десна були підірвані мости і сполучення з материковою Україною було перервано, стало дуже скрутно з продуктами і ліками, деякі пенсіонери не встигли отримати пенсію. Виживали, як могли, але на допомогу прийшли добродії, які змогли дати людям хоча б трохи напівфабрикатів, макаронів тощо.

І всі ці півтора місяці співробітники редакції газети «Життя Семенівщини» разом з редактором Сергієм Висоцьким залишалися в Семенівці, по можливості волонтерили, допомагали людям. Зокрема, Сергій Висоцький власним автомобілем розвозив людям продукти, допоки було пальне в баку…

Газета «Життя Семенівщини» відновила вихід у світ одразу, як відновило свою роботу видавництво у Чернігові, 12 травня, і відтоді виходять щотижня, хоча довелося скоротити обсяг зі звичних восьми до чотирьох шпальт. Штат також скоротився: замість семи співробітників залишаються редактор, дизайнер та бухгалтер.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 5

Обстріли сіл громади, що розташовані дуже близько до російського кордону, і тепер тривають постійно. Інколи долітає і до Семенівки. Через поштову реформу у деякі села пересувні відділення навідуються не часто, а разом з ними і газета. У маленькі села приїжджають двічі або й один раз на місяць. Через це газета «Життя Семенівщини», за словами Сергія Висоцького, втратила з 2022 року майже третину тиражу, і зараз він залишається на рівні 1600 екземплярів.

Фінансово газета тримається як за рахунок передплатних коштів, яких вистачає на друк газети та трохи на зарплату, так і за рахунок оплати публікацій Семенівською громадою. Вдячні в редакції за підтримку місцевим сільгоспвиробникам та підприємствам, які підтримують коштами – оплачують публікації привітань до свят та іміджеві публікації.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 6
Сергій Висоцький з передплатником Іваном Малоїдом за два тижні до війни, під час акції На каву до редактора

– Живемо з коліс: що заробляємо, те відразу і витрачаємо, – ділиться Сергій Висоцький. – Сподіваємось, що в такому форматі зможемо протриматися до кінця року. Тримаємо інформаційний фронт разом з загальнодержавними ЗМІ, але, на жаль, держава нас так не фінансує…

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 7
Щоб вижити, газетярам у прикордонні потрібно вміти і газети верстати , і картоплю саджати

«Сіверський край» працює з вірою в краще і тримає інформаційний фронт

Новгород-Сіверському пощастило: він трохи віддалений від основної траси, а після того, як підірвали мости на Десні і річці Снов, опинився в тупику. Отже ворог був поруч, але в місті так і не таборився. Українська влада залишалася на місці, журналісти «Сіверського краю» також нікуди не виїжджали.

Вихід друкованої версії газети відновили одночасно з іншими виданнями, в травні, і від тих пір жодного номера не пропустили. Щоправда, як розповіла редакторка «Сіверського краю» Ганна Халіман, довелося скоротити обсяг: почергово газета щотижня виходить обсягом вісім і чотири шпальти.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 8
Редакторка “Сіверського краю” Ганна Халіман

Поширюються через передплату по всьому Новгород-Сіверському району, і при цьому близько 80 людей передплачують і отримують газету в редакції.

От тільки наклад зменшився майже на третину і становить 2200 примірників. (Схоже, що це вже якийсь не дуже приємний стандарт для місцевих газет Чернігівщини: з усіма, з ким привелося спілкуватися, називали цифру втрат тиражів – близько 30 відсотків).

З доставкою газет є певні складнощі, але в редакції кажуть, що винуватити поштовиків вони не можуть, адже Новгород-Сіверська і Семенівська громади, що розташовані у 20-кілометровій прикордонній зоні, – найбільш обстрілювані з території росії.

– Як можна вимагати від поштовиків вчасної доставки і оформлення передплати в селі під пекельним ворожим обстрілом? І це не поодинокий випадок, а майже щоденні обстріли, – кажуть у редакції.

На сьогодні в «Сіверському краї» залишається п’ятеро співробітників. З початком вторгнення російського війська двоє працівників пенсійного віку звільнилися, одна журналістка не повернулася в колектив з відпустки по догляду за дитиною. Адже, через транспортні проблеми молода жінка не може їздити з села в Новгород-Сіверський. Ганна Халіман вважає її звільнення відчутною кадровою втратою для редакції, бо покладала на неї великі сподівання.

Війна увійшла в контент «Сіверського краю» разом з АТО і ООС ще від 2014 року, а з початком широкомасштабного вторгнення рашистів воєнної теми стало врази більше. Багато пишуть про волонтерів і допомогу фронту, пропускають через власне серце матеріали про загиблих на фронті героїв-земляків. Звичайно, що в обстрілюваному регіоні тема цих обстрілів також є на сторінках газети: розповідали про розбиті снарядами школи, інші об’єкти (слава Богу, що обійшлося без жертв). Болить душа за загиблими мирними жителями сусідньої Семенівської громади, про що також пишуть і в своїй газеті.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 9

Найактуальніше питання: де і як зароблять кошти? Кажуть, що реклами практично немає, але оголошень і привітань стає більше. Укладено угоду на висвітлення з міською радою, але великих коштів не додається.

– Фінансово зараз скрутно, доводиться практикувати відпустки без оплати, – каже пані Ганна. – Навчилися працювати меншим складом, обходитися без прибиральниці і кочегара. Щодо прибиральниці – нічого складного не бачимо, а от з дров’яним котлом, яким опалюється приміщення редакції, управлятися складніше. Дрова дали нам наші благодійники, пиляють-рубають дрова чоловіки наших співробітниць, а вже ми самі топимо котел. Головне – взимку у нас було прохолодно, але не холодно.

Живемо і працюємо з великою вірою в Перемогу і в те, що життя після війни увійде в звичну колію, наш читач поступово повернеться до нас.

У Корюківці жителі зупинили колону танків, а редакція «Маяка» ховала свої комп’ютери від мародерів

З перших годин великої війни через Корюківку сунули колони ворожої бронетехніки. Але, дякувати Богу, їхньої комендатури в містечку не було, рухалися колони транзитом, а в місті працювали міська і районна ради. Міський голова разом з іншими жителями їздив Корюківщиною, по можливості валили ліс, щоб перекрити дороги. Невідомо, якими зусиллями добували й привозили людям ліки, які буквально рятували людей від смерті.

Редакторка Корюківської газети «Маяк» Ірина Гайова розповіла, що никали росіяни по всіх навколишніх селах, лютували, бо не могли второпати, де вони знаходяться.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 10
Ірина Гайова

– У них були застарілі карти, а дорожні знаки наші люди познімали, – розповідає Ірина. – Росіяни були дезорієнтовані, вони шукали, можливо, щоб розташуватися, дитячий табір, якого вже багато років немає в місті. Шукали також і не знайшли залізничну станцію, де стояли цистерни з пальним. Пізніше ці цистерни наші люди благополучно спалили, а затим українські захисники розстріляли понтонну переправу росіян через Десну разом з їхніми військовими. Від того московити злилися, ламали паркани, грабували магазини, лякаючи місцевих жителів.

Розповіла Ірина і про колону російських танків, яку в березні на в’їзді Корюківку, зупинили самі жителі.

Журналісти редакції весь цей час залишалися в Корюківці і тепер згадують, що часом було страшно, як, йдучи вулицею і помітивши ворожу колону, старалися сховатися у найближчому подвір’ї. Втім страх не завадив редакторці зняти на камеру телефону рух однієї з колон, виставити у фейсбуці і тільки коли зрозуміла, чим це може обернутися, видалила пост зі стрічки.

А ще кожного дня Ірина Гайова приходила до міськради, де працювали всі заступники міського голови, і від них отримувала інформацію про життєдіяльність міста. У районній раді їй повідомляли, як відроджували роботу хлібозаводу, як пекли хліб, де брали борошно тощо, і вся ця інформація оперативно публікувалася на сайті. Отже, люди знали що, де, як відбувається.

Тим часом редакційні комп’ютери вивезли та заховали, бо вже знали, як шукали редакцію в Семенівці, як нишпорять і мародерять по хатах і в магазинах у навколишніх селах.

У редакції на початку широкомасштабної війни залишалося чотири співробітниці, бо ще під час коронавірусної пандемії трьох співробітників-пенсіонерів і менеджерку з реклами через відсутність роботи довелося скоротити.

Сама Ірина продовжувала працювати і виставляла всі матеріали на сайті «Сусіди.City». Каже: «Інформації було море, і новинна стрічка наповнювалася щодня. Було складно, бо часто зникав інтернет і доводилося диктувати матеріал Олександру Назаренку, який мав мобільний інтернет, міг виставити інформацію».

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 11

У перших числах квітня, коли росіяни «здійснили жест доброї волі», їх вигнали з Чернігівщини, номер «Маяка» за 24 лютого 2022 року нарешті потрапив до свого читача. Була цікава історія, коли протягом двох місяців виходили в світ об’єднаними випусками з «Нашим словом» і «Новинами Городнянщини». Потім повернулися до звичного формату з інформацією тільки про свій район. Писали і пишуть про людські долі під час війни, про роботу пекарні і лісгоспу, лікарні й ринку, про підприємців і роботу Будинку культури тощо.

Як заробляють на видання газети? Ірина Гайова каже:

– Маємо угоду на висвітлення з міською радою, де в 2023 році закладено на висвітлення діяльності 49000 гривень (минулого року було 75000). Це – на публікацію офіційних документів, привітань, ще деяких матеріалів. Іноді нам оплачують публікації інтерв’ю з керівниками району. Також час від часу готуємо платні публікації про роботу підприємств і підприємців, але то дуже не часто і великих доходів від цього не маємо.

На жаль, тираж у «Маяка» зменшився з 4500 і більше примірників до 3000. І тут дається взнаки війна: поштові автомобілі до малих сіл приїжджають, як правило, раз на місяць – коли везуть пенсії, не завжди вдається їм доїхати до сіл, що зовсім близько до кордону і регулярно обстрілюються ворогом.

Область, де газети читають найбільше, – Чернігівщина 12

Розповідають, що доводиться поштовикам і в погребах від обстрілів ховатися, і поранених поштовою машиною вивозити, і об’їзні шляхи шукати, бо основний перетворився на суцільні вирви.

При цьому в поштовиків на доставку газет до двору, як було вже налагоджено, і на роботу з передплати через щільний графік руху пересувних відділень часу не залишається. А це – втрати передплатників.

Ольга Войцехівська, Журналіст України

Попереднє

Журналіст Олександр Кузьмінський: окупанти кидали мій гаджет з метрової висоти

Наступне

Правоохоронці розслідують понад сотню злочинів проти журналістів, скоєних під час російської агресії: в НСЖУ відбувся круглий стіл

Схожі новини

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»
Відновлення медіа

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

30/05/2025
Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики
Відновлення медіа

Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

19/05/2025
Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка
Відновлення медіа

Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

19/05/2025
«Frontline Press»: коли газети рятують життя
Новини

«Frontline Press»: коли газети рятують життя

19/05/2025
Наступне
Правоохоронці розслідують понад сотню злочинів проти журналістів, скоєних під час російської агресії: в НСЖУ відбувся круглий стіл

Правоохоронці розслідують понад сотню злочинів проти журналістів, скоєних під час російської агресії: в НСЖУ відбувся круглий стіл

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор із Сумщини Павло Зленко переконаний: у процесі відбудови громад підтримка має надаватися й медіа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Звідки ви це знаєте?»: якими інструментами фактчекінгу треба володіти професійним журналістам

    1 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Сприяння дотриманню прав цивільних полонених осіб: співпраця задля свободи слова

Сприяння дотриманню прав цивільних полонених осіб: співпраця задля свободи слова

05/06/2025

Європейська конфедерація профспілок «стоїть пліч-о-пліч з Європейською федерацією журналістів» у захисті преси та медіапрацівників

«Ми все ще віримо, що журналістика є суспільним благом!» – Майя Север

05/06/2025

Добрі справи спільними зусиллями: в Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності зібрали кошти на лікування колезі-військовому

Добрі справи спільними зусиллями: в Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності зібрали кошти на лікування колезі-військовому

05/06/2025

НСЖУ заявляє про неприйнятність розформування Комітету свободи слова

НСЖУ заявляє про неприйнятність розформування Комітету свободи слова

04/06/2025

Європейська конфедерація профспілок «стоїть пліч-о-пліч з Європейською федерацією журналістів» у захисті преси та медіапрацівників

Європейська конфедерація профспілок «стоїть пліч-о-пліч з Європейською федерацією журналістів» у захисті преси та медіапрацівників

04/06/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання