Загальна картина – газети, радіо, телебачення
У державному реєстрі друкованих ЗМІ на Черкащині зареєстровано 309 друкованих видань. Хоча постійно, вважають в обласній організації НСЖУ, виходять у світ близько третини. Інші виходять час від часу або й зовсім їхні засновники забули про ці газети.
За даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, в області діють 14 FM радіостанцій і дві редакції проводового радіо. Поряд із ними працюють 13 телеорганізацій, які транслюють свої програми на аналоговому та кабельному ТБ, на цифрі. Все активніше входять у медіапростір інтернет видання.
Докладніше про медіаландшафт Черкащини розповідає голова Черкаської обласної організації НСЖУ – головний редактор газети «Черкаський край» Тетяна КАЛИНОВСЬКА.
Газети і коронавірус, територіальна реформа
Під час весняного карантину жодна редакція не закрилася. Оскільки наші видання розповсюджуються здебільшого за передплатою, й пошта газети таки носила, то редакції не мали морального права пропустити вихід чергового номера. Це болісно вдарило б по репутації редакцій та відобразилося на зниженні передплатного тиражу.
Підбадьорювало те, що друкарні працювали, отже з друком проблем не виникало. А в редакціях переважна більшість колег працювали дистанційно. Так і вийшли з першої хвилі карантинних обмежень.
Нині, коли карантинні обмеження залежно від епідобстановки повертаються знову, редакції мають певний досвід роботи в таких умовах. Працюємо і в звичному, й дистанційному режимі – в кожній редакції своя ситуація та власні можливості.
Більшість газет мають інтернет версії, сторінки в соціальних мережах, інформація поширюється в групах і спільнотах. Відрадно, що статті професійних журналістів, що традиційно дотримуються стандартів у підборі інформації, й надають цілісну, правдиву, перевірену інформацію, хоч якось урівноважують довільні дописи користувачів мереж.
Але сувора правда така: суттєвого доходу редакціям така діяльність не приносить.
Коли говорити про територіальну реформу, так вона додала клопотів редакціям газет, які в реєстраційних документах мали місцеву сферу розповсюдження на свій район. І хоча територіальне управління юстиції як реєструючий орган не вбачає підстав для перереєстрації в зв’язку зі зміною районів, проте цю вимогу поставила Укрпошта. Тому частина видань вимушено провели чи зараз здійснюють переоформлення свідоцтва.
Корсунське «Надросся», чорнобаївські «Наше слово» та «Світлий шлях», ватутінське «Місто робітниче», «Маньківські новини», «Катеринопільський вісник» перереєстровуються як обласні, районні за новим поділом, дехто додає в реєстрації перелік населених пунктів, де розповсюджується газета.
Місцеві газети співпрацюють з ОТГ, але переважним чином створюють для них офіційні вісники. Послугу з висвітлення діяльності місцевого органу влади ОТГ замовляють неохоче.
Фундамент наступного року – передплата
Передплатна кампанія-2021 припала на період загострення епідемії. Тому традиційну методику доводиться змінювати. Наприклад, як і колеги в інших виданнях, ми у «Черкаському краї» використовуємо всі можливі дистанційні засоби: інтернет, телефон, впроваджуємо акційні знижки для постійних читачів, переконуємо постійних дописувачів, шукаємо меценатів, щоб передплатили газети для ветеранів-журналістів. Схоже на те, що очікувати зростання передплати-2021 не варто. Але в теперішніх умовах намагаємося хоча б зберегти редакції, тиражі й постійних читачів.
Телебачення і радіо. Скільки їх і чи можна думати, що всі вони втримаються на плаву?
Телерадіоорганізації Черкаської області, незважаючи на об’єктивні складності економічного і соціального характеру, здійснюють мовлення в ліцензованих обсягах. Щодня вони оперативно інформують глядацьку та слухацьку аудиторії про ситуацію в краї.
У той же час запровадження карантинних заходів суттєво вплинуло на діяльність певних телерадіоорганізацій. На кінець літа цього року тимчасово призупинили мовлення три телерадіокомпанії: ТОВ «Обласна незалежна телерадіокомпанія «Ятрань», КП «Медіа-центр» з міста Сміла та приватне підприємство «Телерадіокомпанія «Ятрань» з Умані.
Як інформує керівник телерадіокомпаній «Ятрань» Микола Ратушний, і обласна, і уманська телекомпанії змушені були тимчасово припинити мовлення, маючи фінансову заборгованість, що для регіональної телерадіокомпанії могла стати катастрофою.
Сталося це через усе той же covid-19, коли через карантин припинилися надходження від рекламних послуг. Спонсори, які теж потерпають від коронавірусу, відмовилися від матеріальної підтримки, а кошти засновників відсутні. Співробітники телерадіокомпанії масово звільнилися з роботи. Заборгованість зростає.
У зв’язку з пандемією зменшилася кількість працівників, суттєво погіршилося фінансово-економічне становище КП «Медіа-центр» зі Сміли: зменшилися замовлення на рекламну продукцію та вітання. У червні компанія призупинила кабельне мовлення, про що поінформувала керівництво Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Пройшли вибори. Чим вони відзначилися для журналістів Черкащини?
Цього року місцеві вибори відбувалися за новим Виборчим кодексом, що враховував нову територіальну основу України. Відповідно до вимог статті 55 Виборчого кодексу України всі редакції газет і телерадіоорганізації були зобов’язані не пізніш як до 8 вересня опублікувати в друкованих ЗМІ розцінки вартості газетної площі та однієї хвилини (секунди) ефірного часу за оприлюднення матеріалів передвиборної агітації (реклами). Аналіз публікацій виявив, що 100% діючих місцевих та регіональних редакцій вчасно опублікували розцінки на розміщення матеріалів політичної агітації.
Проте політичної реклами в ЗМІ було набагато менше, ніж на попередніх місцевих виборах. Отже й надходжень до каси багатьох редакцій надійшло значно менше, ніж зазвичай під час агітації.
Вдалим телепроєктом щодо поінформованості виборців щодо представників партій до Черкаської обласної ради й міської ради Черкас та кандидатів на посаду міського голови обласного центру була програма «Виборчий округ. Місцеві» (із синхронним перекладом мовою жестів) на телеканалі UA: ЧЕРКАСИ. Тут відбулося 12 ефірів, проаналізовано програми 38 кандидатів. Коли кандидати від партій не брали участі в ефірі, то транслювали лише їхню візитку.
На телеканалі «ВІККА» вперше всі агітаційні політичні програми та ролики містили сурдопереклад. Але на цьому каналі зверталися до виборців лише шість політичних партій. Особливістю виборчого періоду на ТБ було те, що політичні партії здебільшого обирали короткі форми агітації: ролики (30 секунд), програму «Тема дня» (2-3 хвилини).
Не краща ситуація щодо розміщення передвиборної агітації в етерах районних телерадіоорганізацій. Так, у комунальному підприємстві «Телекомпанія Умань» політичну рекламу і матеріали передвиборної агітації замовляли троє з 14 кандидатів на посаду міського голови. Переважно кандидати і партії надавали вже готові ролики політичної реклами.
Послугами розміщення політичної реклами та передвиборної агітації в ефірі «Радіо Умань», РСРГ «Смілянські Обрії», КП «Медіа-Центр», ПП «Шпола Укр-центр», ПП «Будпроект-Максимум» не скористався жоден із кандидатів і партій.
До речі, наш колега і експолітвязень Роман Сущенко обраний депутатом Черкаської обласної ради.
Захист журналістів. Чи не бояться черкаські колеги братися за гострі теми після вбивства Вадима Комарова? Чи вселяють надію на розкриття цього злочину останні громадські слухання, де Антон Геращенко запевняв, що до розслідування підключилися столичні слідчі?
Попри те, що хід розслідування загибелі черкаського журналіста Вадима Комарова пообіцяли контролювати Президент України Володимир Зеленський та Національна поліція України, уже минуло півтора року, а винних не затримано, вбивцю не названо. Вся інформація київських і черкаських слідчих зводиться до формальних звітів, де винних немає.
Черкаські журналісти та громадські активісти тримають на контролі розкриття цього резонансного злочину. Ми вимагали публічного звіту про розкриття убивства сміливого колеги-розслідувача з трибуни Верховної Ради під час парламентських слухань 6 листопада 2019 року.
На урочистостях з нагоди Дня журналіста 5 червня цьогоріч закликали обласну владу домогтися публічного звіту поліції у справі по вбивству Вадима Комарова. Адже в незалежній Україні це вже четверте резонансне вбивство журналіста на Черкащині: загинули в зв’язку з професійною діяльністю Ігор Грушецький (1996), Микола Ракшанов (1998), Василь Сергієнко (2014), Вадим Комаров (2019).
Черкаські медійники й надалі проводять журналістські розслідування резонансних для суспільства питань. Теми досліджують скрупульозно, з використанням відкритих джерел, запитів, статистичних і аналітичних матеріалів. Але довести до логічного завершення справи, які свого часу анонсував у соцмережах Вадим Комаров, чомусь не взявся ніхто з колег. Можливо, через бездіяльність правоохоронців колеги більш обережно беруться за реально небезпечні теми…
