• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Понеділок, 2 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Історії

Журналіст Андрій Фомін: «На блокпостах окупантів стояв Ленін, накритий бархатом»

НСЖУ НСЖУ
26 Січня, 2023 / 15:50
рубрика Історії
0
Журналіст Андрій Фомін: «На блокпостах окупантів стояв Ленін, накритий бархатом»
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Унаслідок повномасштабної російської агресії головний редактор газети «Дворічанський край» Андрій Фомін залишився без дому й без улюбленої справи. Під час окупації ворог зомбував дворічанців пропагандою про «один народ», розставляв усюди бюсти Леніна і спалював українські книжки.  Як журналіст терміново рятував сім’ю і себе від переслідувань – читайте в його розповіді. 

Пов'язанітеми

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

«Того дня я ще сподівався видати черговий номер газети. Завершив верстку, але здати у друк вже не зміг»

Селище Дворічна розташоване за 20 кілометрів від кордону з РФ. 24 лютого окупанти розбудили місцевих жителів потужними вибухами.

– Ми зрозуміли, що розпочалася війна, – каже Андрій.  – За кілька годин у селищі з’явилася військова техніка загарбників. Йшли нескінченні ворожі колони. Вся техніка була накрита, машини тентовані. Але того дня я ще сподівався видати черговий номер газети. Завершив верстку, проте здати у друк вже не зміг.

Дворічну окупували майже одразу. Певний час люди ще користувалися українськими товарами, а коли вони закінчилися, стало дуже скрутно.  

– Доки працювала наша адміністрація громади, то все було більш-менш організовано, і населенню було не так скрутно: залишалися ще в магазинах багато продуктів, в аптеках – медикаментів. Але поступово всього цього не стало. Постачання було мізерним. Росіяни видавали гуманітарку: по «жмені» гречки, цукру. Місцеві жителі, особливо пенсіонери, щодня ставали біля адміністрації в чергу. Їх ставало дедалі більше й більше, тому що люди хотіли їсти, а запаси вичерпалися, – згадує події початку повномасштабної війни Андрій Фомін.

На окупованій території загарбники насамперед взялися «промивати мізки» українцям. На щастя, Андрій мав доступ до супутникового телебачення, тож його будинок час від часу перетворювався на справжній кінозал. 

– Пізніше, коли зникло світло, стало тяжче. Але я за першим фахом радіотехнік: переобладнав на 12-вольтовий акумулятор супутниковий тюнер і телевізор. Так я дивився українські канали. Дуже багато знайомих до мене приходило: ми разом дивилися наші новини, або я їх людям переповідав, – каже наш співрозмовник.

Журналіст Андрій Фомін: «На блокпостах окупантів стояв Ленін, накритий бархатом» 1

Окупанти разом із місцевими колаборантами, яких, на жаль, було немало в селищі,  намагалися запровадити свої порядки. Почалися репресії.

– У них з’явилися списки наших АТОвців. Когось били, когось вивезли в невідомому напрямку. Переслідували переважно активістів, але в цю «м’ясорубку» потрапляли й пересічні люди. Дуже багато було доносів. Були в селищі люди, які спеціально сідали, брали в руку ручку й писали ці доноси – багато доносів. А потім окупанти приїжджали після комендантської години і забирали людей,  –  згадує журналіст.

«Вони заселилися в будинок культури, а там була бібліотека. Кажуть, що всю українську літературу чи то вивезли, чи спалили»

У селищі розвивався справжній сюр: окупанти намагалися повернути Дворічну в радянські часи. Попри весь жах ситуації Андрієві було дуже смішно, коли на блокпостах ворог встановлював бюсти Леніна, а все селище завішували бігбордами-агітками.

– На блокпостах з’явився Ленін. Бюст стояв на накритому бархатом постаменті. Це було смішно, але разом з тим страшно. Вони заселилися в Будинок культури, а там була бібліотека. Кажуть, що всю українську літературу чи то вивезли, чи спалили. Було ж іще холодно, то, мабуть, палили її в пічках. Для мене було крапкою, коли з’явився оцей знаменитий бігборд «Мы с Россией! один народ!». Що стиль, що пунктуація… Це теж було смішно, але, як виявляється, не всім, – розповідає Андрій.

На людей в окупації постійно тиснули, всіх схиляли до співпраці. Андрієві довго вдавалося залишатися непоміченим, та одного дня на виході з магазину його зустрів один з колаборантів і «запропонував» прийти на розмову до адміністрації. Звичайно, вибір є завжди, але відмова могла коштувати Андрію життя.

– Йти не хотілося, але якби я не прийшов, то прийшли б вони. Я й пішов. Мені «запропонували співпрацю». Я почав запитувати: які підстави, за яким законом ми живемо. Мені у відповідь: «Что ты сразу начинаешь?» «По каким законам мы будем жить?» – «Украины здесь нет. Здесь – Россия». «Понятно, по российским законам надо зарегистрироваться…» – «Ты что, ты что – умный?…» На цьому розмова закінчилася, – веде далі головний редактор. 

Андрій намагався врятувати майно й архів редакції, дещо вдалося ненадовго сховати. Колаборанти ж не полишали спроб схилити журналіста до співпраці, та зрештою забрали в нього ключі від редакції й змусили віддати техніку.

– Я віддав ключі. Мене посадили в автівку, і ми поїхали до колеги за другим комплектом ключів. Я думав, що додому вже не повернуся, але мене висадили. Я бігом перебіг, бо була комендантська година, і тоді остаточно зрозумів, що потрібно виїжджати, – каже пан Фомін.

«Коли ми сіли в автобус і поїхали, одразу з’явилося відчуття, що звільнився від чогось поганого й брудного»

Але виїхати з окупації можливо було лише через територію РФ. На блокпостах і пунктах перетину кордону рашисти влаштували людям сім кіл пекла. Їх годинами тримали на холоді, виснажливо допитували, ретельно перевіряли речі. Після таких принижень і знущань зустріч із латвійськими прикордонниками вразила контрастом.

– На пункті пропуску «Убилінка» нас добу не пропускали. Вночі підморожувало. Ночували на дерев’яних піддонах. Ніякого приміщення (або хоча б навісу) не було. Грілися в магазинах, але не в кожен магазин пускали. У деяких можна було попити кави і навіть сходити в туалет. Більше сотні людей протримали ніч просто неба. Було дуже холодно. Я їхав з однією сумкою, і надягнув на себе все, що можна було. Люди ходили в халатах, курточках, ковдрах… Уже на другий день по 10 чоловік почали пропускати. Шмонали прискіпливо: до нитки перевіряли сумки, роздягали. Зрештою винесли паспорти і сказали: «Йдіть туди». Ми пішли в бік латвійського кордону. Там, на латвійському кордоні, ми теж заповнили декларацію, і нам сказали: «Ідіть». Хлопці, які були зі мною, одразу запитали, коли сумки перевірятимуть, а їм ще раз сказали: «Йдіть». Ми пішли. Там нас зустрів автобус, і коли ми сіли в нього й поїхали, одразу з’явилося відчуття, що звільнився від чогось поганого й брудного, – згадує наш співрозмовник.

Журналіст Андрій Фомін: «На блокпостах окупантів стояв Ленін, накритий бархатом» 2

Далі Андрій разом із родиною проїхав Латвію, Литву, Польщу й Чехію, щоб звідти потрапити нарешті до України. Згодом оселилися в Ужгороді і поки що повертатися до свого селища не збираються: воно вже перебуває під контролем ЗСУ, але лінія фронту поруч.

– На даний час на території нашого району ідуть бойові дії. Повертатися туди зараз небезпечно. Повністю зруйнована наша квартира, під час вибуху в будинку загинула наша сусідка. Мене підтримують товариші, знайомі, колеги. На даний час перебуваю у статусі ВПО і, на жаль, поки що ніде не працюю. Дуже сподіваюся, що ми повернемося до себе додому, в Дворічну. Впевнений, що Україна переможе, тоді і  радіокомпанія працюватиме, і газета буде виходити. Все буде Україна! – підсумував Андрій Фомін.

“ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ. Історії життя та роботи в умовах війни” – цикл матеріалів, які готує команда Національної спілки журналістів України за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders.

Попереднє

Журналістка Аліна Кравченко: «Люди, які свідомо підтримують «русскій мір» –жертви пропаганди»

Наступне

Владислав Дунаєнко: «Навіть якщо мене завтра демобілізують, я не зможу повернутися»

Схожі новини

Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»
Історії

Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

20/01/2025
Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»
Історії

Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

06/01/2025
Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару
Історії

Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

06/01/2025
Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»
Історії

Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

03/01/2025
Наступне
Владислав Дунаєнко: «Навіть якщо мене завтра демобілізують, я не зможу повернутися»

Владислав Дунаєнко: «Навіть якщо мене завтра демобілізують, я не зможу повернутися»

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Студент-журналіст Дмитро Яременко – навічно 18-річний…

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Міжнародне дослідження ролі українських журналістів у підтримці спільнот під час війни

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Співпраця з німецькими колегами допомагає посилити медіапростір»: НСЖУ провела онлайн-зустріч українських і німецьких журналістів

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

30/05/2025

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

30/05/2025

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

30/05/2025

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

30/05/2025

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

30/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання