Убивство журналіста Павла Шеремета, який загинув в Києві п’ять років тому, було спрямоване на залякування українських журналістів. А віднедавна є підстави говорити, що і на залякування опонентів білоруського Президента Олександра Лукашенка. У цьому переконані правники, які надають юридичну допомогу родині Павла Шеремета. Про те, що журналіст був прикладом опору диктатурі для своїх білоруських колег, говорили колеги та друзі Павла під час акції в день його 50-річчя у Києві. Колег підтримують рідні загиблого журналіста: його мати Людмила Станіславівна Шеремет і співзасновниця «Української правди» Олена Притула.
Представник Адвокатського Об’єднання “Міжрегіональна Колегія Адвокатів” Андрій Мамалига, який за підтримки Національної спілки журналістів України та Фонду “Справедливість для журналістів” (Лондон) захищає інтереси потерпілої сторони, переконаний, що слідство пішло не в тому напрямку, в якому потрібно.
«З самого початку ми вимагали, і Олена Притула погодилася з тим, що подію, внаслідок якої загинув Павло Шеремет, слід було трактувати як терористичний акт, спрямований на залякування журналістів. А сьогодні вже можна говорити, що й на залякування опонентів білоруського диктатора.
Ми уважно слідкуємо за тим, що відбувається, і наш представник бере участь у судових засіданнях за обвинуваченням Андрія Антоненка та інших. Але нових фактів, нових обставин, нових доказів ми там не побачили. Ось обвинувачуваним були пом’якшені запобіжні заходи. Ми так розуміємо, що досудове слідство отримало в процесі розслідування якісь нові факти, які фактично не стали предметом розгляду в суді, але, тим не менш, прокуратура та обвинувачення в цілому погодились на пом’якшення запобіжних заходів за таким особливо тяжким обвинуваченням», – зазначає він.
На жаль, останнім часом справа почала пробуксовувати. Її почали затягувати. Вже у грудні 2021 року були скасовані всі судові засідання по справі Павла Шеремета. Причини, з чим це може бути пов’язано, наразі невідомі.
Крім того, насторожує й інший факт, продовжує Андрій Мамалига. Суд, який зобов’язаний був повідомити потерпілу сторону, не зробив цього. Ні Олена Притула, ні мати Павла Шеремета не були поінформовані про те, що засідання скасовані, і наступне засідання заплановане аж на 21 січня 2022 року.
«На наше переконання, суд іще не дійшов навіть екватору судового розгляду. Він дослідив письмові, аудіо- та відеодокази, надані стороною обвинувачення, але не дослідив докази, надані стороною захисту. А попереду ще допит свідків, яких заявлено стороною обвинувачення – а їх більше 200», – констатує юрист.
Який важіль повинен, на вашу думку, підключитися, щоб слідство зрушило з мертвої точки?
«Ми не можемо говорити про жодні важелі, крім об’єктивного, неупередженого суду. Верховенство права – єдиний важіль, який має застосовуватися в цьому випадку. Інакше, якщо ми будемо говорити, щоб сюди втрутились якісь політичні фактори, то тоді ми вже не можемо говорити про об’єктивний і неупереджений суд. Тому лише Конституція, лише верховенство права має бути єдиним дієвим фактором, який би зобов’язав розглянути справу неупередженим і справедливим способом».
Але все-таки хотілося, щоб слідство проводили належним чином. Тому що одна справа кваліфікувати злочин як навмисне вбивство з якихось мотивів, які передбачені Кримінальним Кодексом. А інша справа – розслідувати як терористичний акт. Це злочин, який має найвищий ступінь суспільної небезпеки, і держава зобов’язана використовувати всі наявні механізми для розслідування подібних злочинів. На жаль, із цим злочином так не відбулося. Від самого початку його кваліфікували як навмисне вбивство. У нашій державі так і не створено єдиний центр по боротьбі з тероризмом. Формально він діє в СБУ, але я кажу про такий міжвідомчий центр. Ми з самого початку вимагали, щоб до цього розслідування були задіяні не лише слідчі Служби Безпеки, а й оперативні розшукові засоби СБУ, які, на наше переконання, є набагато дієвішими», – міркує Андрій Мамалига.
У той же час Людмила Станіславівна Шеремет у коментарі прес-службі Національної спілки журналістів України розповіла, що вже й не сподівається на справедливе розслідування всіх обставин загибелі сина.
«Вже скільки часу пройшло! Павлові виповнилося б 50 років. Я взагалі не розраховую на швидкий результат у розслідуванні. Дай Бог мені дожити до того часу, щоб хоч що-небудь дізнатися. Пройшло п’ять років, і за цей час можна було щось, та й зробити. Але якщо з самого початку не зробили – то далі й поготів», – каже вона.
Людмила Шеремет висловлює вдячність білоруським журналістам, членам забороненої на батьківщині Білоруської асоціації журналістів, які зараз живуть і працюють у Києві, за те що вони зібралися біля пам’ятника Павлу на п’ятиріччя його загибелі, а також у день його пам’яті.
«Я вдячна й українським журналістам, керівництву НСЖУ. Я бачила на мітингу синових колег з «Української правди» та його друзів. Ці люди стали й моїми близькими друзями. Вони мені телефонують, підтримують. Я також вдячна Україні за те, що вона допомагає нашим білоруським хлопцям і дівчатам, які волею долі опинились у такій складній ситуації. У нас всі недержавні газети та онлайн-ресурси оголошені екстремістськими. Не залишилося жодного незалежного видання. У Павла був сайт «Білоруський партизан», і його також визнали екстремістським. Але що там може бути екстремістського? Там лише правда. Цих видань уже немає, і журналістів немає. Тому я читаю «Українську правду», – каже мати Павла Шеремета.
Людмила Станіславівна зізнається, що телевізор дивиться не завжди. В основному, читає книжки та отримує задоволення від гарної літератури й музики.
«Наприклад, зараз читаю працю Олександра Меня «Історія релігії». Ми всі були атеїстами, я займалась наукою, і завжди якось було не до цього. Великою насолодою для мене є балет. Нещодавно переглянула «Лебедине озеро», «Сплячу красуню», збираюся на оперну виставу «Самсон і Даліла». Музика – моя втіха. В усі часи нас рятує мистецтво і любов ближнього», – підсумовує Людмила Станіславівна.
Довідка: Фонд «Справедливість для Журналістів» – зареєстрований в Лондоні. Він виділяє кошти на журналістські розслідування тяжких злочинів проти працівників ЗМІ, а також допомагає журналістам і блогерам оцінювати і мінімізувати свої професійні ризики. Партнером Фонду в Україні є Національна спілка журналістів України. У 2020 році, за ініціативи НСЖУ, Фонд підтримав журналістські розслідування про убивства журналістів Вадима Комарова та Павла Шеремета. Також, лондонський фонд «Справедливість для журналістів» підтримує юридичний захист родини Павла Шеремета та здійснює моніторинг випадків перешкоджання журналістській діяльності в Україні.
