Постраждала від обстрілу готелю «Kharkiv Palace» продюсерка німецької телегрупи ZDF Світлана Долбишева розповідає НСЖУ подробиці.
Готель «Kharkiv Palace», що розташований у центрі Харкова, було пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу РФ увечері 30 грудня. На момент атаки РФ у готелі перебували 5 співробітників німецької телевізійної компанії ZDF. Поранення дістали двоє з них – охоронець та продюсерка.
Як стало відомо від колег поранених медіапрацівників, в охоронця легке поранення. Його виписали з лікарні в той самий день. Продюсерку перевели в лікарню Києва. Причина не в тому, що це якийсь складний випадок, і їй не змогли надати допомогу у Харкові. Це рішення було ухвалене всіма сторонами, що так для всіх зручніше.
Журналістам НСЖУ вдалося поспілкуватися безпосередньо з постраждалою продюсеркою ZDF Світланою Долбишевою. Наразі дівчина проходить стаціонарне лікування у столичній лікарні. Її стан стабільний.
– Мені дуже пощастило, всі мої ушкодження не становлять загрози для життя. У мене була мінно-вибухова травма голови, поріз, є струс мозку. Також мені на спину впала стеля і в мене перелом хребців, ребер, контузія і забій легені, пневмоторакс і ще забої по всьому тілу. Мені зашили голову, – розповіла Світлана.
Події того дня зараз спливають у памʼяті медійниці уривками.
– Ми з колегами закінчили роботу і домовлялися о 19:00 зустрітися в фойє готелю, щоб піти на вечерю. Повітряну тривогу я не чула. Бо в той час, коли її оголосили, я була у ванній. Потім я одяглася, спустилася на перший поверх і сіла чекати колег. Зараз у памʼяті прокручуються окремі кадри як увесь цей атріум обсипається. Мене вибуховою хвилею відкинуло, я почала повзти і стався другий приліт, від якого все посипалося ще сильніше, і тоді на мене впала якась глиба. Я тоді дуже злякалася, – пригадує Світлана.
Їй удалося вибратися з-під завалу, вона побігла до укриття, яким слугував підземний паркінг готелю.
– Я розуміла, що якщо я зараз не виберуся з того атріуму, то мене засипле просто. У мене був майже розряджений телефон, я включила відеозапис, поки йшла по вказівниках до укриття. Дійшла до ліфта, він був заблокований, і я сіла на підлогу, думала: «Ну, все! Я старалася, але в мене не вийшло».
Світлана пригадує, як її стан погіршувався щохвилини.
– У мене почався сильний біль, і я була в такому стані, що могла знепритомніти. Але до мене підійшли працівники готелю, вони були теж дуже розгублені, запитали, чи я в порядку. Я нічого не відповіла, тому вони взяли мене під руку, запитали, чи я можу бігти, і ми разом побігли. Ми не одразу змогли вийти, бо виходи були заблоковані. Всі дуже панікували. Але ми таки дісталися підземного паркінгу. Там я побачила своїх колег, які також були в паніці, вони були цілі.
Серед колег Світлана не побачила іноземця, який працював секʼюріті у їхній команді (він попросив не називати його ім’я). Пізніше зʼясувалося, що його також було поранено.
– Йому вчора зробили операцію на вухах – там були знайдені уламки. Буде ще одна операція через 2 місяці, – пояснює Світлана.
Найбільше дивує дівчину, що після поранення їй довго не надавали медичну допомогу.
– У мене була кровотеча. Мене поклали на якусь лавочку, я лежала там хвилин 15, ставало все більш боляче і важко дихати. До мене підійшли два лікарі, у яких не було нічого, навіть не було знеболювального. Вони сказали, що вони тільки сортують. Другі лікарі зʼявилися ще за хвилин 15. Швидкі підʼїжджали одна за одною, але вони брали пацієнтів лише тих, хто до них виходив. Наш водій вибігав на вулицю і намагався швидку якось скоординувати, щоб привести до мене.
Світлана каже, що з укриття її забрали лікарі екстреної через 40 хвилин. Ще стільки ж возили по місту від однієї лікарні до іншої.
– Я не засуджую лікарів, я розумію наскільки все було складно. Але це було дивно, адже ми на другому році війни, і Харків – те місто, яке регулярно обстрілюють, і всі мають бути до цього готовими. Але ніхто насправді не готовий.
У лікарняній палаті Світлана перебувала разом із іншими постраждалими від цього обстрілу. Як відомо, в період атаки ворог запустив по місту 6 ракет, зачепивши уламками безліч обʼєктів цивільної та житлової інфраструктури, включно з готелем і лікарнею. Тоді на місці прильотів були знайдені уламки ракети «Іскандер».
– Зі мною лежали дві жінки, постраждалі від іншої ракети, яка влучила в будинок. А також дівчинка, яка була в спортзалі готелю на 11 поверсі, зі своєю мамою. О першій годині ночі почали шахеди вибухати навколо, і ми всі вийшли з палати і спали вже в коридорі. А наступного дня мене перевезли з Харкова до Києва.
Наразі стан Світлани Долбишевої має позитивну динаміку. Київські лікарі надають їй усю необхідну допомогу.
– Усі переломи, котрі в мене є, вони всі вдалі, без зміщень. Мені треба просто постільний режим, і вони зростуться. Прогнози лікарів досить обнадійливі. Ще тиждень я на антибіотиках, до трьох-чотирьох тижнів мають зростися кістки, і далі вже реабілітація.
Національна спілка журналістів України запропонувала Світлані свою підтримку. Вона запевнила, що допомоги не потребує.
– Я була застрахована, офіційно працевлаштована. Медіа, на яке я працювала, вони наразі опікуються мною, беруть на себе усі витрати на моє лікування, і страховка має все це покрити. Тому я б сказала, що я наразі не потребую допомоги, бо не хочу цим зловживати. Можливо, комусь іншому допомога буде більш потрібна, бо дуже багато колег не застраховані.
Минулого літа Світлана вступила до університету Central Saint Martins, University of the Arts London, і наприкінці вересня поїхала на навчання до Лондона. Там вивчає сучасне мистецтво, а в Україну приїхала в грудні на зимові канікули.
Світлана вдячна долі, що після пережитого ракетного обстрілу все обійшлося саме так. Каже, наслідки могли бути набагато гіршими.
Єдине, що вразило її, – це те, що поранення вона отримала там, де найменше цього очікувала.
– Дуже неочікувано. Я давно працюю з різними міжнародними медіа, ще з квітня 2022. Я працювала з RAI Radio, RAI TG1, RAI TG3, ANSA, Corriere della Sera, ZDF. Із ZDF це було друге моє відрядження. І це така іронія, коли їздиш у місця, де загроза набагато більша, ніж якийсь готель. І це досить іронічно, що все сталося саме там.
На прохання працівників ZDF в початкову версію матеріалу були внесені правки.
Наталія Шумак, інформаційна служба НСЖУ
Фото надала Світлана Долбишева