За кермом автомобіля, який вивозив пораненого військового журналіста Данила Іщенка, був соліст гурту «Антитіла» Тарас Тополя, розповів Данило під час нещодавньої онлайн-зустрічі з колегами, організованої Національною спілкою журналістів України.
– Тарас був старший у групі парамедиків, і саме він був за кермом броневика, який мене вивозив. Звісно, я хотів би виділити всю команду, бо кожен із них робить свій вклад у Перемогу, – каже Данило Іщенко.
Данило Іщенко, який 1 червня 2022 року отримав тяжке поранення і втратив ногу, під час онлайн-зустрічі в НСЖУ в п’ятницю 10 лютого вперше розповів про обставини цієї драматичної події.
Журналіст був у складі мобільної пресгрупи Міністерства оборони, яка висвітлювала визволення Харківщини. Зйомку проводили на місці дислокації групи парамедиків, до якої входили представники гурту «Антитіла». Коли розпочався обстріл, до сховища парамедиків прийшли сапери, і парамедики та журналісти пропустили їх уперед. Останнім заходив Данило Іщенко. Саме в цей момент поблизу впала ворожа міна.
Після втрати ноги Данилові довелося тривалий час лікуватися і проходити реабілітацію. Колеги з НСЖУ та іноземні благодійники надали йому фінансову та іншу допомогу. Наразі Данило вже повернувся до роботи на радіостудії «Армія FM», мріє отримати у США сучасний протез і написати книгу. Це має бути збірка оповідань про трагічні, драматичні, а іноді – й смішні події, свідком яких Іщенко був із 2014 року.
Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, Спілка, дізнавшись про поранення колеги, з першого дня підтримувала зв’язок із його родичами.
– Богдана Стельмах, координаторка Центру журналістської солідарності у Львові, де проходив реабілітацію Данило, безпосередньо опікувалася його відновленням. Активно переймалася долею Данила Чернігівська обласна організація, яка свого часу приймала його до НСЖУ. До підтримки колеги долучилися всі спілчани і друзі українських журналістів з-за кордону, зокрема Японський фонд майбутніх поколінь і Литовська спілка журналістів, – наголосив Сергій Томіленко.
Очільник Спілки додав, що з 24 лютого 2022 року НСЖУ працює у режимі гарячої лінії допомоги колегам, які потребують підтримки або опинилися в біді.
– Тримаємо зв’язок з тими, хто рятується з окупації, є жертвами підступної російської агресії, надаємо всі види допомоги, звертаємося по підтримку до міжнародних партнерів, – розповів Сергій Томіленко. – За їхньої підтримки ми розгорнули мережу Центрів журналістської солідарності, через яку об’єднуємо всіх людей доброї волі для допомоги журналістам.
Данило Іщенко висловив усім, хто долучився до його порятунку, лікування та відновлення, подяку, наголосивши, що цим «наша журналістська сім’я виявила свої найкращі риси, довела, що ми не кидаємо один одного, рятуємо один одного, навіть у найважчі воєнні часи не забуваємо про професійні обов’язки». Він додав, що фінансова допомога його родині стала дуже в пригоді, оскільки лікування було не з дешевих.
Відповідаючи на запитання, як йому вдається, переживши такі випробування, зберігати силу духу, Данило Іщенко зазначив:
– Звісно, в мене є певні елементи психологічного вигорання. Але я знаходжу наснагу в тому, що ми, наша країна, наш народ вистояли, незважаючи на все те, що пережили. Якщо ми успішно подолали довгі 9 років війни на Донбасі, рік тяжких випробувань повномасштабної агресії, то зможемо подолати й наступні виклики, які нам кидає доля, – наголосив Данило Іщенко. – Про себе не можу сказати, шо мене «обділила доля». Така ситуація могла статися з будь-ким. Це сталося зі мною при виконанні професійних обов’язків. Я знав, що йду на ризик, що беру на себе відповідальність за свою долю і долі людей, з якими працюю. Тому картати себе і думати, як погано, що це сталося, було б неправильно. Сталося так, як сталося. Основною відповіддю на те, звідки я беру сили і оптимізм, буде твердження, що я бачу людей, які якісно виконують свою роботу. Намагаюся брати з них приклад.
Данило Іщенко відповів на численні запитання учасників зустрічі.
Коментуючи її результати, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ зазначила, що досвід і поради військових журналістів безцінні, оскільки допомагають зберегти в небезпечних умовах життя і здоров’я. НСЖУ працює над тим, щоб озброїти колег знаннями і вміннями, як працювати в зоні бойових дій, як надати першу допомогу, як і чим захистити себе і тих, хто поруч.
Відповідаючи на запитання про те, які найголовніші поради він міг би дати журналістам, що працюють в умовах воєнної небезпеки, Данило Іщенко наголосив, що найголовніше – в усьому слухатися вказівок пресофіцерів та інших військових, які супроводжують медійників у зоні бойових дій.
– Працівник медіа може працювати лише там, де більш-менш безпечно. Бо якщо ви потрапляєте в місце бойового зіткнення, то мусите думати лише про виживання, і зняти щось путнє практично не маєте можливості. Знайти безпечне місце допоможуть військові. Тож моя основна порада – вступати в тісну взаємодію з пресслужбами бригад, Генерального штабу.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
