«На межі. Історія незламності редактора прифронтової газети» – таку назву отримала документальна стрічка, підготовлена інформаційною службою НСЖУ до Дня журналіста.
Фільм розповідає про головного редактора прифронтової газети «Зоря» із Золочева Харківської області Василя Мирошника, який щотижня на власному автомобілі доправляє тираж газети в населені пункти, де є читачі цього видання, в тому числі – в прифронтові села, які чудово проглядаються в приціли російських снайперів.
– Кожна поїздка – це 400 кілометрів прифронтових доріг. Це населені пункти, які давно омиті кров’ю мирних людей. У кожному з них дуже багато загиблих, – каже Василь Мирошник. – Але не робити сьогодні газету для прифронтових територій не можна.
У квітні знімальна група Спілки журналістів проїхала із ним весь шлях, зокрема, у найвіддаленіші куточки Золочівщини, яка з трьох сторін оточена територією росії.
А 5 червня, напередодні Дня журналіста, в столичному конгресно-виставковому центрі «Парковий» відбувся прем’єрний показ.
– Герой нашого документального фільму робить свою роботу на межі – межі з росією, межі можливостей. Саме тому цей фільм ми назвали саме так. На межі – це і про географію, і про стан, – розповіла режисерка фільму Наталія Шумак. – Василь Савич видає і розвозить газети, хоча міг би цього не робити. Але робить – щоб інформувати людей, щоб допомагати їм. Ми з Євгеном Черевком теж могли б не знімати цей фільм. Але ми беремо камери в руки і їдемо фільмувати прифронтове життя. Щоб показувати його таким, яким воно є, показувати героїзм і стійкість таких людей, як Василь Савич, як ті жителі, які висаджують клумби після обстрілів, як працівники друкарні, які попри блекаут друкують газети. Хоча всі вони могли цього не робити.
Наталя переконана, що кожен українець тепер робить те, чого насправді міг би і не робити. Наші захисники так само могли б не воювати. Але завдяки тому, що кожен із них узяв до рук зброю і пішов на фронт, ми можемо проводити такі заходи.
А на переконання співавтора фільму Євгена Черевка, стрічка – передусім про важливість друкованої преси, яку він назвав «базою» журналістики. «Я можу зняти відео і Василь Савич може зняти відео. Але я не можу випустити газету, а він може», – шанобливо зазначив Євген.
– Спілка журналістів розглядає презентацію фільму як нагоду акцентовано говорити про важливість роботи журналістів, які постійно живуть і працюють на прифронтових територіях, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Саме журналісти з прифронтових регіонів (Херсон, Гуляйполе, Мирноград, Снігурівка) стали головними гостями у найсучаснішому конгресхолі України.
– Переглядаючи цей фільм, розумієш, наскільки показана в ньому ситуація схожа на ту, що є на Херсонщині, – сказав, виступаючи на заході, головний редактор херсонського «Нового Дня» Анатолій Жупина. – Подорожуючи селами і зустрічаючись із місцевими жителями, відчуваєш, наскільки для них важлива саме газетна публікація, газета: у нас на Херсонщині дуже часто відсутні інтернет і електроенергія…
Схожа історія – і в Ігоря Новікова, головного редактора газети «Вісті Снігурівщини», котра видається в Снігурівці на Миколаївщині, місті, яке 8 місяців перебувало в окупації.
– Газета, відновити яку допомогла НСЖУ, з’явилася у Снігурівці через десять днів після визволення, – розповів редактор. – Коли місто звільнили, там не було ані інтернету, ані електрики. А перед цим росіяни кілька разів виходили зі наших населених пунктів – люди думали, що назавжди, а то була просто ротація… А от коли прийшла газета, люди відчули: Україна вже тут, тут – наші!
Ігор Новіков подякував за допомогу в розвитку свого видання Національній спілці журналістів України, Інституту регіональної преси та інформації (IRMI), Миколаївському пресклубу та іншим партнерам.
А головна редакторка ще однієї відновленої за сприяння НСЖУ газети – «Голос Гуляйпілля» (Запорізька область) Тетяна Велика назвала своє видання «своєю дитиною», яку неможливо покинути.
– У нас в Запорізькій області великі газети припинили існування, а місцеві, прифронтові, – виходять! Це видання, які завжди підтримують читачі. Вони можуть не довіряти міському чи сільському голові, але редактор газети – завжди в авторитеті на своїй території! – сказала Тетяна Велика.
Вона щиро подякувала НСЖУ за допомогу у відновленні видання.
– Я зателефонувала голові Спілки й попросила «дати нам перший поштовх». І Сергій Томіленко сказав: «Стартуймо!» – і ми розпочали! – згадала Тетяна Велика як за фінансової підтримки НСЖУ видрукувала перший випуск своєї газети.
Редакторка також подякувала міжнародним партнерам і висловила сподівання, що вони не покинуть українську пресу в нелегкий час.
Також вона висловила захоплення такими редакторами, як Василь Мірошник.
– Василь Савич – це людина, яка вчинила по совісті, яка не полишила своїх читачів і залишилася з ними до переможного кінця… – сказала Тетяна Велика.
Спеціально аби вшанувати мужнього головного редактора з прикордонної Харківщини, 5 червня (на день раніше) було підписане розпорядження Голови Верховної Ради України про нагородження Василя Мірошника Грамотою парламенту. Вручив нагороду голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
– Нам потрібна окрема програма, особливо для прифронтових територій, із забезпечення друкованої преси! – наголосив він.
Очільник парламентського комітету погодився із тим, що держава робить для медіа недостатньо. У момент, коли ворог відрізає від інформації наших людей, покладатися лише на цифрові формати – це недалекоглядно.
– Будемо над цим працювати. Величезна подяка за вашу роботу! Деколи не переважно й не завдяки, а на противагу! Верховна Рада розуміє проблеми, порушені у фільмі: наскільки важливо забезпечувати людей не лише фізичним захистом і зброєю, а й інформаційним захистом, що редактори і роблять фактично своїми зусиллями, – додав Ярослав Юрчишин.
Учасники обговорення фільму поділилися своїми враженнями від побаченнями. Так, директор програм Інституту регіональної преси та інформації Олексій Солдатенко сказав, що для себе дав фільмові назву «Вдома».
– У фільмі показано людей, для яких дім – це найголовніше. Які навіть у перерві між обстрілами прибирають свої парки і сквери. Вони повинні відчувати, що вони живуть в Україні, що вони потрібні Україні. Регіональні журналісти дають їм таке розуміння, – сказав Олексій Солдатенко.
Він зауважив, що інформація, яку продукують місцеві медіа, – цілком унікальна: це про евакуацію, про гуманітарні програми, громадський транспорт… Олексій Солдатенко наголосив на важливості підтримки регіональних ЗМІ, сприяння у їх виживанні та осучасненні. ІRМІ та швейцарський фонд «Ірондель» готові посприяти в перекладі фільму «На межі» англійською мовою для міжнародної аудиторії.
А от заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак переконаний, що фільм Спілки журналістів «На межі» – насамперед про війну.
– Це безперечно фільм про війну. Його герої розмовляють чудовою українською мовою, і це показує, що там живуть справжні українці, і ми недарма б’ємося за цю землю! – наголосив Богдан Червак. – Ми багато років розповідаємо великим чиновникам, що друкована газета – це велика цінність, і цю цінність у жодному разі не можна загубити в нашому «інтернетному» житті. І в цьому фільмі ми побачили, що газета – це справжній символ української держави. Тож, поза всяким сумнівом, цей фільм важливий!
Особливими гостями показу стали пресофіцери ЗСУ, які не лише інформують світ про діяльність Сил оборони України, а й значною мірою забезпечують роботу цивільних журналістів на прифронтових територіях. Від НСЖУ голова Спілки Сергій Томіленко вручив їм нову відзнаку «Пресофіцери важливі».
– Знаєте, про що цей фільм? Він – про те, що ми не зламалися! – висловив свою думку досвідчений пресофіцер, а нині – очільник Національного інформагентства «Укрінформ» Сергій Череватий. – Про це свідчить те, що ви розвозите газету, те, що люди прибираються після обстрілів, що вони солідаризуються, що вони усвідомлюють, що є українцями, незламними, потужними, які справді знають собі ціну. Я пишаюся такими людьми!
Пресофіцер Роман Чоп наголосив на великій ціні, якою дається інформація, котру журналісти доносять своїй аудиторії.
– Я впевнений, що всі читачі всіх газет України мріють прочитати на шпальтах лише одне слово: «Перемога»!– сказав Роман Чоп.
Пресофіцер наголосив, що впевнений, що ми переможемо, і заповітне слово «Перемога» буде величезними літерами на перших сторінках.
А речник Повітряних сил України Ілля Євлаш подякував Василеві Мирошнику за його роботу.
– Харківщина для нас має велике значення, оскільки вона входить в оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця», де мені довелося працювати начальником пресслужби майже два роки, – сказав Ілля Євлаш. – Харківщина і зараз дуже страждає. І та інформація, яку ви доносите до людей, мале велике значення, адже ми бачимо, як люди радіють і надихаються, коли отримують українську газету, тому що це – шматочок чогось свого, рідного… Регіональна журналістика надзвичайно важлива!
Участь у прем’єрному показі взяли відомі журналісти, медіаексперти, університетські викладачі журналістики, партнери НСЖУ.
– Розповсюдження правдивої інформації сьогодні – велика місія, – зазначив військовий волонтер із Запоріжжя Станіслав Стойков. – Я розумію, яка складна ситуація сьогодні в прифронтових населених пунктах нашої області – Оріхові, Гуляйпіллі, Малій Токмачці… Я сподіваюся, що ми спільними зусиллями зможемо організувати доправлення газет якомога ближче до лінії зіткнення. Бо там також є люди, і вони хочуть дізнаватися українську правду і українську точку зору.
Документальний фільм «На межі Історія незламності редактора прифронтової газети» тривалістю 42 хвилини підготувала знімальна група інформаційної служби НСЖУ у складі Наталії Шумак і Євгена Черевка – у квітні автори проїхали разом із Василем Мірошником весь його щотижневий 400-кілометровий маршрут по населених пунктах, у яких читають золочівську «Зорю». Маршрут розпочинається з харківської друкарні «Фактор-Друк», в яку вже після зйомки фільму влучили російські ракети. У день, коли Василь Мірошник планував забрати тираж…
Підтримка відновлення й стабільної роботи медіа на прифронтових і деокупованих територіях – серед головних пріоритетів Національної спілки журналістів України. За сприяння Спілки станом на зараз за сприяння партнерів, серед яких найбільші – Інститут регіональної преси та інформації (IRMI) та швейцарський фонд «Ірондель», удалося відновити випуск на цих територіях 32 газет.
Постійну підтримку журналісти прифронтових медіа отримують через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ, яка підтримується Міжнародною та Європейською федераціями журналістів і штаб-квартирою ЮНЕСКО.
Інформаційна служба НСЖУ
