Пленум Правління Національної спілки журналістів України одноголосно підтримав звернення до суспільства та влади на знак солідарності з журналістами, яких незаконно переслідує влада Росії в окупованому Криму. Відповідна заява була прийнята 30 вересня.
«Наших кримськотатарських колег переслідують, вони в ув’язненні. Ми перебуваємо на зв’язку з дружинами, з родинами, правозахисниками. На сьогодні близько десяти кримськотатарських громадянських журналістів ув’язнені. Ув’язнений фрілансер Радіо Свобода Владислав Єсипенко, на якого фабрикується справа в Криму, а також іще двоє колег, які співпрацювали з українськими ЗМІ», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Лейтмотивом пленуму Правління стало обговорення пріоритетних напрямів роботи Спілки в 2021 році. А це, насамперед, безпека журналістів, захист їхніх трудових прав та створення антикризової програми підтримки медіа.
У питанні безпеки журналістів є прогрес у комунікації з владою та правоохоронцями, зазначив у своїй доповіді голова НСЖУ Сергій Томіленко.
«На сьогодні є діалог із Генеральним прокурором України пані Венедіктовою. За пропозиції Спілки вона зробила спеціальне заслуховування в Генеральній прокуратурі ходу розслідування вбивства черкаського журналіста Вадима Комарова. Так само ми тримаємо зв’язок з її відповідальними особами. Актив Спілки залучений до координаційних груп обласних прокуратур. Це наш спільний внесок у те, щоб зробити професію журналіста безпечнішою», – підкреслив він.
Другий напрям комунікації – це зв’язок із Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією. В нинішньому році Спілка провела масштабні регіональні слухання з питань безпеки журналістів в Одесі.
«Це був спеціальний міністерський захід за участі заступника Міністра МВС. Нині відбуваються зміни в керівництві МВС та Нацполіції. Але ми так само комунікуємо з новою командою, щоб мати важелі допомоги колегам-журналістам», – зауважив голова НСЖУ.
Він звернув увагу, що зусилля вимірюються не лише в зустрічах із міністрами, народними депутатами й посадовцями. Вони мають вимірюватися в тому, щоб «кількість нападів на журналістів в Україні зменшувалась, а не обліковувалася десятками». Сергій Томіленко констатував, що рівень агресії та нападів на журналістів калькулюється в межах 70 – 80 інцидентів щороку.
«Це неприпустимо. Відбувається залякування на національному та регіональному рівнях. Тому пріоритет безпеки ми будемо розвивати й долучати міжнародних партнерів. Важлива безпека журналістів на контрольованих територіях, але так само ми ведем програму солідарності з журналістами, яким реально небезпечно працювати в Криму та на окупованих територіях Донбасу. Перша заява представника ОБСЄ з питань свободи медіа, який визнав кримськотатарських громадських журналістів, була саме за ініціативи НСЖУ. Це базовий наш пріоритет, ми маємо захистити професію журналістів», – проголосив очільник Спілки.
Водночас, продовжив він, постало питання захисту і виживання засобів масової інформації та галузі як такої. Нинішній час є одним із найстрашніших для редакцій українських медіа. Закриваються редакції та згортаються потужності друкованих ЗМІ. Водночас альтернативних бізнес-моделей медіа поки що немає. Журналісти йдуть із професії, через що незалежна журналістика не може себе реалізувати, особливо на регіональному рівні.
Журналісти – це патріоти України, продовжив Сергій Томіленко. Та посадовці на місцях не розуміють важливості медіа, відтак і не підтримують канали незалежного відповідального інформування. Відтак економічне виживання – найгостріша проблема, з якою стикнулася українська журналістика.
Цьогоріч НСЖУ зосередила зусилля на напрацюванні антикризових заходів для підтримки ЗМІ. До цього процесу долучилися юристи, експерти, народні депутати. «Держава має підтримувати медіа, і це базова наша пропозиція», – підкреслив Сергій Томіленко.
Водночас профільне міністерство не встигає опікуватися ЗМІ та не працює з тими пропозиціями, які надає громада. Інформаційну політику розуміють, передусім, як контроль над журналістами та медіа, як посилення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Але кроків, які б безпосередньо їх підтримати та допомогти, з боку міністерства немає. Це суто український прецедент, оскільки у країнах ЄС напрацьована глобальна програма з акцентом на підтримку регіональних ЗМІ. В Україні ж лише окремі посадовці розділяють цю позицію, – зазначив Сергій Томіленко.
«Поки що порозуміння і підтримки ми не бачимо, – сказав він. – Натомість ми бачимо ворожі пропозиції, заклики окремих радників скасувати звання Заслужений журналіст України. Такий підхід несправедливий. Остаточного рішення з цього приводу на сьогодні немає, але президент Володимир Зеленський відповідні відзнаки журналістам вручив. До речі, цю зверхність генерують експерти, які одними з перших і отримували це звання ще у 2004 – 2005 роках».
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ відзначила, що вимушений перехід в онлайн-спілкування в умовах пандемії не став на заваді ефективній роботі Спілки, її реагування на болючі проблеми та виклики. У березні пройшла всеукраїнська нарада редакторів газет, в якій взяли участь 250 осіб. «Ми пам’ятаємо нараду з Укрпоштою – понад 200 учасників. Всеукраїнська нарада редакторів місцевих ТРК у травні – 150 учасників. Ми гарно попрацювали онлайн і, вірю, незабаром повернемось до нашого звичного режиму», – висловила сподівання вона.
Ліна Кущ розповіла про два пріоритетних напрями роботи: це захист трудових прав журналістів та просування антикризової програми підтримки українських медіа.
«Навесні минулого року ми опинилися в такій ситуації, коли, з одного боку, запит суспільства на якісну журналістику різко зріс. Люди прагнули читати перевірену інформацію з перших вуст, а не сумнівні дописи з соцмереж. З іншого боку, редакції опинились у дуже скрутному матеріальному становищі через катастрофічну втрату рекламодавців, здорожчання послуг зв’язку та економічною кризою», – доповіла перша секретар НСЖУ.
Часто заощаджувати доводилося за рахунок заробітної плати, скорочення штату та безоплатних відпусток. У 2021 році Спілка почала надавати індивідуальні консультації редакціям з цього приводу. Було проведено експрес-опитування, яке охопило понад 250 журналістів та редакторів різних видань і допомогло систематизувати проблеми галузі.
Третина регіональних ТРК та місцевих газет скоротила штат працівників. Збільшили навантаження на працівників 60 відсотків регіональних ТРК та 65 відсотків місцевих газет. Половина зазначених редакції знизила рівень зарплати, відправляли у неоплачувані відпустки 20 відсотків та 13 відсотків відповідно.
З цього приводу НСЖУ розробила й ухвалила дві резолюції з антикризовими пропозиціями для підтримки друкованих медіа та ТРК. Ці пропозиції увійшли до оновленої антикризової програми, яка стосується кількох напрямків. Це заходи на рівні законодавства та рішень Уряду, а також заходів на рівні місцевої влади. В цьому питанні Спілці допомагає співпраця з Федерацією профспілок України. Детальні рекомендації ФПУ оприлюднені на сайті Національної спілки журналістів.
Ліна Кущ відзначила, що, на відміну від урядів багатьох країн світу, український парламент і український уряд не надали жодної підтримки медіа в час коронакризи: «Ми пропонували різні форми такої підтримки. Часто вони не вимагали бюджетного фінансування, щоб місцеві медіа могли вести свою діяльність без залежності від політиків та бізнесу. На жаль, наша влада не вдалася до жодної з форм цієї підтримки».
Обласні осередки НСЖУ почали активно просувати антикризову програму як порядок денний для місцевих депутатів. Зокрема, Черкаська обласна рада прийняла звернення до Уряду з закликом створити фонд підтримки місцевих медіа. У цьому процесі брали безпосередню участь голова Черкаської обласної ради Роман Сущенко та голова Черкаської обласної організації НСЖУ Тетяна Калиновська. Такі ж звернення готуються прийняти Волинська обласна рада та ніші регіони.
«Я вважаю, що це гарний приклад, який можна взяти на озброєння в інших областях», – підкреслила Ліна Кущ.
Спільно з податковим комітетом парламенту створена робоча група для напрацювання змін до податкового законодавства щодо підтримки медіа і журналістів. Відбулося засідання робочої групи, її результатом є дві порівняльні таблиці змін до податкового та митного кодексів.
«Ми пропонуємо, щоб депутати підтримали до кінця карантину звільнення від податку на доходи фізичних осіб і від податку на прибуток для редакцій, нульове мито на газетний папір, який завозиться до України. Ми подали запит до Уряд на підтвердження, що в Україні виробляється недостатньо газетного паперу. Це критичний імпорт, який має значення для інформаційної безпеки держави. Наші пропозиції, які були озвучені під час анкетування та онлайн-нарад, втілюються як проекти законів для всієї галузі», – резюмувала Ліна Кущ.
Також вона повідомила про спроби НСЖУ вирішити питання з виплати допомоги по частковому безробіттю для працівників редакцій. За ініціативи секретаря НСЖУ Володимира Данилюка підготували та надіслали до Міністра культури та інформаційної політики пана Ткаченка з проханням втрутитися у ситуацію. «Ми розраховували, що Міністерство візьме це питання на свій контроль. Нарешті, Кабінет Міністрів 15 вересня все-таки прийняв рішення про виділення коштів на виплату допомоги по частковому безробіттю. Сподіваємося, що ця виплата буде поновлена в повному обсязі. Наше завдання – взяти під контроль на місцях, яким чином буде реалізоване рішення Уряду», – інформувала Ліна Кущ.
Під час обговорення доповідей спікери зосередились не лише на проблемах, а й на варіантах, як у кризовий період можна підтримати українські медіа.
Зокрема, Наталія Кузьменко, голова Запорізької ОО НСЖУ розповіла про позитивні надбання журналістської організації. Зокрема, це благодійні акції «Рука допомоги» на підтримку колег: за два роки зібрали 150 тисяч гривень, продаючи картини, творчі доробки тощо.
Голова Львівської ОО НСЖУ Ярослав Климович розповів про досвід очолюваної ним організації в умовах економічної кризи та реформи місцевого самоврядування. Голова Черкаської ОО НСЖУ Тетяна Калиновська зауважила, що за час пандемії журналісти набули новий досвід захисту своїх прав. Насамперед, це стосується фізичної та економічної безпеки. Новообраний секретар НСЖУ Микола Семена підняв важливу тему солідарності з журналістами, які перебувають у неволі в Криму. «Ми будемо прагнути, щоб робота наших медіа органічно впліталася в роботу всієї Кримської платформи, влади та громадянського суспільства на де окупацію Криму», – сказав Микола Семена. Текст підготовленої ним заяви на підтримку ув’язнених журналістів в окупованому Криму одностайно підтримали всі члени правління.
Нагадаємо, що також Пленум Правління НСЖУ призначив проведення чергового з’їзду Спілки журналістів у червні 2022 року в Києві, чим дав початок звітно-виборчій кампанії НСЖУ у регіонах.
