На необхідності державної підтримки місцевої преси наполягає секретар НСЖУ, головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» з Харківщини Костянтин ГРИГОРЕНКО і закликає владу дослухатися до голосу журналістів.
У своєму виступі під час Всеукраїнської наради редакторів, організованої Національною спілкою журналістів України, Костянтин ГРИГОРЕНКО порушує низку найнагальніших проблем української журналістики:
– Народний депутат України Микита Потураєв каже, що реформа друкованих ЗМІ була не зовсім вдалою. Погоджуюсь, що дійсно Закон України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” був недосконалим, але це був компромісний законопроект. Проте думаю, якщо порівняти реформу державних і комунальних газет і Суспільного, то реформа друкованих ЗМІ була набагато краща і ефективніша. Я вдячний депутатам Верховної Ради попереднього скликання, які після багатьох років зволікань усіма попередниками спромоглися і відпустили комунальну регіональну пресу у вільне плавання.
Що ж відбувається після 1січня 2019 року, коли завершився процес реформування друкованих видань?
Сьогодні ведеться тотальний випуск бюлетенів органів місцевого самоврядування. Держава цей процес не регулює, в проєкті Закону «Про медіа» про це також нічого не сказано. Отже, ніхто не робить абсолютно ніяких кроків, щоб зупинити свавілля, яке, до всього, тягне за собою незаконне витрачання бюджетних коштів.
Думаю, що це єдиний випадок, коли я шкодую, що в прокуратури забрали функцію загального нагляду. Бо раніше прокуратура відреагувала б на таке беззаконня.
Тепер звертатимемось до Міністерства внутрішніх справ України з проханням урегулювати цю проблему. Також сподіваюсь, що буде ухвалено новий закон про районні державні адміністрації, який надасть можливість контролювати прийняті рішення органів місцевого самоврядування,в тому числі питанні видання так званих інформаційних бюлетенів.
Ще одне питання – не зрозуміла практика виселення редакцій з приміщень, які відповідно до закону передано їм в оренду не менше ніж на 15 років. Це пов’язано з процесом децентралізації та новою редакцією Закону «Про оренду державного і комунального майна», коли голови новоутворених громад сьогодні нехтують законами нашої держави.
Редакціям у кращому разі пропонують на заміну інші приміщення, а часто просто говорять, що не будуть переукладати угоди на оренду приміщення. Мовляв, шукайте, куди вам виселитися.
Що робити і як діяти в цій ситуації?
Сьогодні в Україні ЗМІ поділилися на декілька сегментів. Це – Суспільне телебачення, що отримало два мільярди гривень дотації з державного бюджету, реформовані і приватні ЗМІ, які працюють без прямих дотацій і самостійно ведуть господарську діяльність. Третя група – це залишки комунальних телерадіокомпаній, які фінансуються органами місцевого самоврядування.
Закон «Про медіа» передбачає створення мовлення громад і пряме його фінансування органами самоврядування. А от реформовані газети абсолютно ніде не враховані в цій системі координат. Виникає запитання до народних депутатів і, зокрема, до авторів законопроекту «Про медіа»: «Чому?».
Виходить, ви не знаєте, що відбувається на місцях? Адже з повною відповідальністю можу сказати, що сьогодні реформована газета може бути не тільки друкованим виданням, а й вести мовлення. На сьогодні ми, локальні друковані медіа ,проводимо стріми, прямі трансляції,он лайн круглі столи в редакційних студіях. І робимо це вже давно – з 2017 року.
Хотілося б порушити й питання територіальної реформи. Децентралізація вплинула на стосунки редакцій з громадами. Ми підлаштовуємося до реалій сьогодення, беремо участь у тендерах органів місцевої влади. Але кроків з боку держави нам назустріч поки не дуже багато.
Наприклад, часто згадується Український культурний фонд. Не так давно він проводив конкурс на надання грантів для ЗМІ. Але через складну форму та малий перелік лотів для ЗМІ, в ньому взяли участь тільки кілька видань, їх можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Наша пропозиція – використати досвід європейських країн, концепцію підтримки регіональних і місцевих ЗМІ, напрацьовану Національною спілкою журналістів України разом з Держкомтелерадіо. Ми пропонуємо підтримку всіх регіональних медіа, що сьогодні існують. Адже, наприклад, тільки з 1 січня 2021 року на Харківщині закрилися дві газети (в тому числі одна реформована) і дві телерадіокомпанії, а також дві комунальні радіокомпанії сьогодні перебувають під загрозою закриття.
Про комунікацію з владою. У нас є прохання до всіх народних депутатів: почніть публікувати свої звіти про роботу в регіональних ЗМІ, а не у Фейсбуці. Ми готові до такої співпраці. Дехто з нардепів вже так і робить, але хотілося б, щоб це було масовим явищем.
Вважаю, що нам треба змінювати законодавство про медіа. Автори законопроєкту, політики і народні депутати постійно посилаються на директиви Європейського Союзу про зобов’язання України щодо зміни законодавства про аудіовізуальні послуги. Але ж там про друковані ЗМІ жодного слова немає.
Україна виконала зобов’язання перед Європою і реформувала державну і комунальну пресу. Єдине, що не виконано – у нас сьогодні залишаються ще дві державні газети.
Звертаюся до народних депутатів: якщо ви хочете, щоб журналісти були прихильниками «Закону про медіа», залучайте нас до його написання. Ви проводите наради, конференції, круглі столи, запрошуєте стейкхолдерів, але я не бачу там представників, як ви кажете, індустрії друкованих ЗМІ. Нас там немає.
Сьогодні ви нас не чуєте. Коли ви нас почуєте, ми будемо найпершими вашими прихильниками в прийнятті закону «Про медіа».
На завершення хотілося б сказати: реформувати законодавство, яке було прийняте на початку Незалежності України, треба змінювати. Але реформувати треба секторально – друковані видання, аудіовізуальні ЗМІ, а також і врегулювати діяльність інтернет медіа. Поряд з журналістами ці вимоги підтримують і медіа юристи.
Якщо сьогодні закон «Про медіа» ліквідує закон «Про висвітлення діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування», закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», це стане величезною загрозою для регіональних реформованих ЗМІ. Ті невеликі кошти, які отримують газети на угодах за висвітлення діяльності місцевої влади,будуть позбавлені такої можливості у майбутньому . А, як тільки буде ухвалений в нинішньому варіанті закон «Про медіа», і буде дозволено пряме фінансування комунальних телерадіокомпаній, це призведе до розбалансування медійного ринку. Виходить що право на фінансову підтримку буде мати Суспільне та місцеві ТРК. Тоді виникає загроза, що реформовані редакції будуть позбавлені взагалі будь-якого фінансового ресурсу.
Ми – за плідну співпрацю з народними обранцями, але просимо дослуховуватися до думки цеху друкованих видань. Повірте: у разі конструктивного діалогу, ви матимете дуже велику нашу підтримку.
