Під час Всеукраїнської наради редакторів виникла перепалка між журналістами та головою Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим. Підставою стала незгода абсолютної більшості редакторів національних та регіональних газет із законопроектом «Про медіа», яким передбачається регулювання преси та онлайн-медіа Національної радою з питань телебачення і радіомовлення.
Дискусія про долю українських медіа в умовах економічної кризи та пандемії, організована 25 березня Національною спілкою журналістів для редакторів друкованих ЗМІ та представників влади, ледь не переросла у русло конфлікту з політичним підґрунтям. На щастя, учасники інциденту порозумілися і, зрештою, дійшли згоди у принципових питаннях інформаційної безпеки. Водночас, 85% редакторів газет протестують проти законопроекту «Про медіа» (дані всеукраїнського опитування НСЖУ, в якому взяли 192 представника преси).
Гаряча суперечка виникла під час спілкування Микити Потураєва з головним редактором газети «Вісті» зі Слов’янська Олександром Кульбакою та головним редактором газети «Погляд» із Чернівців Володимиром Бобером.
Зокрема, розповідаючи про реалії роботи журналістів у Донецькій та Луганській областях, Олександр Кульбака зазначив: найстаріша газета Донеччини, яку він очолює (у вересні їй буде 104 роки) може припинити існування.
«За цей час газета тільки двічі припиняла вихід: з 1941 по 1943 рік, коли у місті хазяйнували фашисти, і у 2014 році ми три місяці не виходили, коли у Слов’янську хазяйнував Гіркін. Але точно знаю: якщо буде ухвалений цей репресивний закон «Про медіа», я змушений буду припинити випуск газети», – каже він.
Головний редактор пояснює причини:
«Наш споживач (а це люди старшого віку, пенсіонери) відверто жебракує. Який бізнес на пенсіонерах, якщо вони останню копійку несуть за передплату або щоб купувати газету в роздріб?».
Олександр Кульбака бачить вихід у державній адресній підтримці газет.
«Якби держава дійсно хотіла допомогти редакціям, вона мала б підтримувати не редакції напряму, а підтримати пенсіонерів, – пояснює він. – Скажімо, виділити 150 – 200 гривень на рік цільовим призначенням, щоб ці гроші могли витрачатися тільки на передплату громадсько-політичних видань. Але це можливо тільки в тому випадку, якщо наші урядовці дійсно, а не на словах хочуть підтримувати друковану пресу», – констатує він.
Володимир Бобер, головний редактор газети «Погляд» з Чернівців, зазначив, що редакціям мав би допомогти новий законопроект «Про медіа». Але висловив побоювання, що цього не станеться.
«Я згоден, що медіа-законодавство застаріле. Але ж потрібні позитивні зміни, які дадуть поштовх для розвитку медійної справи. А виходить все за принципом: хочемо як краще, а відбувається як завжди. Переконаний: для того, щоб законопроект «Про медіа» дав позитивний результат, потрібно його доопрацювати за участі всіх зацікавлених сторін: газет, сайтів, радіо і телебачення», – каже Володимир Бобер.
Він не погоджується з тим, що регулятивну владу над всіма медіа матиме Національна рада.
«Наприклад, у Чернівцях вона не може дати сьогодні собі раду з тими обов’язками, які вже має. У нас є радіо «Буковинська хвиля». Дійшло до смішного: суди скасовують рішення Національної ради, Нацрада збирається і знову забороняє роботу «Буковинської хвилі», хоча там порушення були дріб’язкові», – зазначає він.
Присутній на зв’язку Микита Потураєв зажадав від редакторів пояснень:
«У нас виникають деякі запитання. Бо, можливо помилково розуміється тут, у Києві, що ваші органи регулювання не підтримують державну політику стосовно захисту національної безпеки України. То хотілося б зрозуміти, чи дійсно ви проти, в тому числі, заборони на мовлення вочевидь антиукраїнських медіа?», – акцентував увагу він і зауважив:
«Якщо Національна спілка журналістів має іншу думку стосовно того, що відбувається в державі, то вона сама може впоратися з цими проблемами. Якщо державна політика не підтримується, то я не бачу великої необхідності звертатися до держави», – висловився голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Він також висловив обурення тим, що учасники наради активно обговорюють закон «Про медіа», а не інші теми.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко як модератор зустрічі зауважив: дискусія навколо закону «Про медіа» декларувалася порядком денним наради: «Тут демократична платформа і редактори самі формулюють проблеми, які є на часі».
Він категорично спростував закиди на адресу Спілки в непідтримці політики держави.
«Щодо ваших закидів або сумнівів до Національної спілки журналістів – ми підтримуємо державну політику, спрямовану на захист України. Ми підтримуємо заходи щодо захисту національної безпеки. РНБО і Президент несуть відповідальність за захист України, і цьому ніхто не опирається в журналістському середовищі. Принаймні, в рамках нашої великої журналістської організації, яка об’єднує 19 тисяч членів. У нас солідарна позиція на захист України, і це підтверджується нашими заявами і нашими діями», – сказав Сергій Томіленко.
Та Микита Потураєв стояв на своєму: «Я не отримав відповідь на своє запитання. Хочу отримати її прямо зараз. Ви нащо мене запрошували? Щоб мати дискусію чи озвучувати начебто сумнозвісні темники й тези? Я почув, принаймні, від двох учасників наради, що прийняття закону «Про медіа» призведе до закриття їхніх видань. Я хочу почути, як же закон «Про медіа» призведе до закриття двох, щонайменше, видань!».
Володимир Бобер пояснив: не йдеться, що закон «Про медіа» взагалі не треба ухвалювати.
«Треба! Але в якому вигляді, це вже зовсім інше питання! Так-от я не хочу, щоби надавалися повноваження Національній раді з ліцензування, припинення діяльності друкованим засобам інформації, в чому вони абсолютно профани. Я не хочу, щоб завтра закрили мою газету як і радіо «Буковинська хвиля», – відповів він.
Олександр Кульбака, у свою чергу, зазначив:
«Якби пан Микита Потураєв уважно слухав, зокрема, мій виступ. Я не казав, що прийняття закону «Про медіа» призведе до закриття. Я казав, що якщо, не дай Боже, ухвалять цей репресивний закон, то я сам закрию цю газету. Тому що я хочу займатися журналістикою, а не постійною самоцензурою, як головний редактор газети. Я бачу, як діє Національна рада з телеканалами. Я не хочу, щоб у такий спосіб вона діяла після того, як отримає документи, закладені в тому законі «Про медіа» – щоб вона використовувала їх стосовно газет», – відреагував на критику він.
Та Микита Потураєв знову вимагав негайних пояснень:
«Чи вважаєте ви, що Рада національної безпеки й оборони, яка керувалась у своїй діяльності і звітами й висновками Національної ради, прийняла рішення, які, з вашого погляду, є проти свободи слова, проти свободи медіа, проти свободи журналістики?»
Олександр Кульбака відпарирував: «При чому тут Рада з питань безпеки й оборони, якщо йдеться про Національну раду з питань телебачення й радіомовлення? Не йдеться про закриття трьох медведчуківських каналів! Національна рада з питань телебачення й радіомовлення «проявила» себе задовго до того. Скажімо, як Нацрада повела себе з одним з телеканалів, якому присудили 100 тисяч гривень штрафу? Поцікавтесь, за що! Ви ж очолюєте комітет, мали б знати».
Голова НСЖУ Сергій Томіленко попрохав Микиту Потураєва не політизувати питання, а прислухатися до того, що кажуть редактори друкованих ЗМІ.
«Законопроект «Про медіа», ініціатором і співавтором якого ви є, – це одна з моделей, яку ви запропонували без обговорення з редакторами друкованих ЗМІ, і намагаєтесь політизувати це питання. Наша позиція – що телевізійний регулятор не повинен поширюватися на галузь друкованих ЗМІ. Саме цьому редактори й опираються, а не державній політиці. Всі наші журналісти й редактори – патріоти. Ми надішлемо вам парламентську газету «Голос України», щоб ви ознайомилися з публікаціями про проблеми місцевих видань Донецької і Луганської областей. Це якраз приклад того, як ми можемо патріотично захищати Україну спільно», – зазначив Сергій Томіленко.
Нагадаємо, 25 березня в онлайн-форматі відбулася Всеукраїнська нарада редакторів друкованих ЗМІ. Захід організувала Національна спілка журналістів України, а участь у ньому взяли більше 150 редакторів національних та регіональних газет.
