Журналіст видання «Краматорськ Post», член НСЖУ Максим Ходушко виїхав із прифронтового Краматорська на Донеччині до Знам’янки (Кіровоградська область). У розмові зі Спілкою зазначає, що змусили до виїзду не лише постійні ворожі обстріли, а й відсутність базових умов для життя напередодні зими. Попри вимушену евакуацію, Максим продовжує працювати для «Краматорськ Пост».
— Дрони літають як пташки, — розповідає він про одну з основних небезпек Краматорська. Фронт уже менш ніж за 10 км від міста. За словами журналіста, на вулицях багато спалених автівок: російські безпілотники полюють не тільки на військовий транспорт, а й на машини мирних жителів.
— Спалених автівок на дорогах уже більше, ніж тих, що проїжджають. Страждають від дронів і цивільній автівки, і комунальні, що головне. Нещодавно дрон атакував сміттєвоз, один комунальник загинув, — розповів Ходушко.
Ще одна постійна загроза — керовані авіабомби. Російські військові нерідко скидають їх серіями по 2-5 бомб, і передбачити місце наступного удару неможливо. А руйнування від таких обстрілів суттєві. Днями КАБ-500 понівечив будівлю училища і 6 багатоквартирних будинків.

— Жити в Краматорську — це як грати в лотерею, яку ти не хочеш виграти, — зауважує Максим Ходушко.
Проте причина від’їзду багатьох містян, за спостереженнями журналіста, не лише страх: «Виїжджають навіть не стільки через небезпеку, бо відчуття небезпеки вже деформовано. А радше через відсутність умов для життя».
Скажімо, у квартирі журналіста майже три тижні не було світла, понад тиждень — газу. Перебої з водою тривають тижнями, а після обстрілів у будинку вибито більшість вікон у під’їзді, пошкоджено балконні двері. Через це температура в помешканні вже почала наближатися до нуля.


Інформаційна служба НСЖУ













Дискусія з цього приводу: