• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Четвер, 19 Листопада, 2026
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов

Степанов Максим Степанов Максим
19 Листопада, 2026 / 09:14
рубрика Новини, Головна
0
«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов

Євген Савілов. Автор фото: Сергій Долженко

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

«Мене часто питають: чому ти не боїшся їздити на війну? Я відповідаю: насправді в Україні зараз небезпечно всюди», – каже Євген Савілов. Фотокореспондент AFP працює в «гарячих точках» ще з 1990-х і переконаний: виживає той, хто має звичку мінімізувати ризики. Людей у машині має бути не більше, ніж дверей. Бронежилет – на тобі, а не в багажнику. Шолом – або на голові, або хоча б поруч, щоб вдягнути його за секунду.

Про те, чому синій жилет пішов у минуле, навіщо в групі журналістів людина, яка «просто дивиться навколо», і для чого насправді потрібна наліпка «Преса», – розмова інформаційної служби НСЖУ з фотографом Євгеном Савіловим, якого в серпні за поданням Спілки відзначено орденом «За заслуги» III ступеня.

Пов'язанітеми

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

Унаслідок російського удару по Одесі загинула продюсерка “Першого міського” Христина Лисенко

«Група людей у дивному одязі – це вже подія»

Уперше в зоні конфлікту наш співрозмовник опинився у 1997–1998 роках: Міністерство оборони тоді возило журналістів до українських миротворців у Боснії і Герцеговині. Потім були Косово, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Ірак.

А у 2014-му війна прийшла додому. З Майдану Савілов поїхав просто до Криму, але невдовзі мусив звідти вибиратися.

– Громадянин України, та ще й людина з Києва – там було дуже багато тих, кому це не подобалося, – згадує він.

Далі був схід. Навесні й улітку 2014-го фотограф прожив там майже п’ять місяців, лише зрідка навідуючись додому…

Відтоді змінилося майже все – втім, не в самій журналістиці, а в умовах, у яких вона працює. У 2014-му знімальна група за домовленістю з військовими спокійно під’їжджала до позицій машиною й вільно рухалася на місці. Ризик потрапити під обстріл, ясна річ, був, але він залишався контрольованим: дальність стрілецької зброї відома, і з цим можна було працювати.

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 1
Жінка проходить повз зруйновані житлові будинки в Бородянці 6 квітня 2022 року. Photo by Genya SAVILOV / AFP

Так тривало приблизно до 2023 – 2024 року, коли масово з’явилися дрони – і дальні, і малі FPV.

– Стало набагато важче добратися до місця і працювати. Саме переміщення групи журналістів може привернути додаткову увагу, – пояснює фотограф. – Якщо противник день у день бачить приблизно однакову картину, а потім туди приїжджає група дивно вдягнених людей, які виділяються кольором і кудись бігають, – значить, щось відбувається. Це як сигнал «вогонь!» для противника. Тому працювати треба дуже акуратно, щоб своїм приїздом не створити додаткової небезпеки для тих, хто перебуває на позиціях.

Біля позицій журналістів зазвичай супроводжують військові, які пояснюють, як підходити, працювати і відходити. Група не йде відкритою місцевістю, користується рельєфом, а в місті – не виходить на середину вулиці.

– Якщо тебе помітили з дрона – це вже все. Тому головне правило: чим менше уваги ти до себе привертаєш, тим краще, – наголошує журналіст.

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 2
Військовослужбовці з 24 ОМБр імені короля Данила готують нічний безпілотник «Магура» до вильоту в напрямку лінії фронту в районі Часового Яру, Донецької області, пізно ввечері 29 квітня 2025 року. Photo by Genya SAVILOV / AFP

Синій бронежилет більше не актуальний

До 2024 року основним кольором журналістського бронежилета був синій. Але приблизно з 2023–2024 років військові дедалі частіше просили журналістів не приїжджати в яскравих жилетах: вони притягують до позиції забагато небажаної уваги. Згодом і журналістські організації, зокрема і НСЖУ, стали рекомендувати відмовлятися від синіх бронежилетів.

Нині Савілов найчастіше вдягає жилет кольору «койот» – піщано-коричневий, «не військовий і не зовсім цивільний», – або просто чорний.

– Це спроба привертати менше уваги з дронів-розвідників, – пояснює він. – Особа у чорному жилеті – це просто хтось нікому не цікавий, поки не робить нічого незвичного. А група людей у синіх жилетах, та ще на великих красивих машинах (саме так іноді приїжджали журналісти на фронт раніше), привертає дуже багато непотрібної уваги.

Змінилася й конструкція захисту. У 2022–2023 роках багато хто надавав перевагу легким плитоноскам: плита спереду, плита ззаду, відкриті боки і шия. Дрони це змінили.

– Підрив дрона – це багато дрібних уламків. Чим більша площа тіла закрита балістичним захистом, тим більше шансів залишитися неураженим. Зараз захист має бути круговим: закриті боки, а комір у нас фактично став обов’язковим, – каже Савілов.

У команді AFP користуються стандартними бронежилетами високого класу захисту: м’який балістичний пакет плюс плити. За роки війни плити пройшли шлях від сталевих до керамічних, а тепер – до високомолекулярного поліетилену. Такі плити мають нижчий клас захисту, ніж кераміка, але важать набагато менше. А оскільки журналісти не працюють на дистанції прямого пострілу, своє завдання вони виконують на достатньому рівні.

Вага комплекту, за словами фотографа, зменшилася з 12–15 кілограмів до 6–8, а з новими плитами – до 5–6. Але до ваги броні додається вага камер і об’єктивів.

– Спина і так у багатьох людей, навіть молодих, нездорова, – усміхається він. – Але хочеш жити – мусиш вдягати індивідуальний захист. Хтось до цього вже звик, а для когось пройти три-чотири кілометри з усім цим – це виклик.

Про тонкі бронежилети на кшталт поліцейських, які дехто носить як «маєчку», Савілов говорить доволі обережно. Вони розраховані на кулю з пістолета й частину уламків і мають сенс там, де ураження стрілецькою зброєю виключене. Але уламок снаряда і уламок від підриву дрона – різні речі, і людина має чітко усвідомлювати, де саме вона працює з таким захистом.

До обов’язкового спорядження, крім бронежилета і шолома, Євген зараховує й захисні окуляри: очі часто страждають не від прямого ураження, а від сміття й бруду, що летять після вибуху. І захист слуху – особливо там, де працює артилерія. Звичайні беруші допомагають, але заглушують і те, що важливо чути. Тому краще активні навушники чи беруші, які гасять звук вибуху, але залишають чутною розмову. У разі чого виручають навіть звичайні бездротові навушники з функцією приглушення гучних звуків.

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 3
Пожежа після російського ракетного удару по Києву 2 січня 2024 року. Photo by Genya SAVILOV / AFP

Наліпка «Преса» – для своїх, а не для ворога

Позначки «Преса» в Савілова є завжди – «не транспарант», але помітні для тих, хто поруч. У France-Presse це принципова вимога: журналіст завжди представляється і нікого не вводить в оману щодо свого статусу.

– Люди мають стовідсотково ідентифікувати мене як журналіста, а не як представника якихось інших професій, – наголошує він.

Але ця наліпка розрахована на людей, з якими фотограф працює. Натомість, від ворога наліпка, за словами журналіста, захистом не є:

– Я думаю, що для ворога наліпка «Преса» – це радше додатковий привід зосередитися на тобі.

Окрема делікатна тема – розмови з цивільними. За правилами безпеки поблизу лінії фронту журналіст мусить бути в бронежилеті й касці. Але…

– Стоїть посеред свого двору бабуся, їй за сімдесят, вона в халаті, розповідає про своє життя. А ти стоїш перед нею, як штурмовик із «Зоряних війн», – розповідає Савілов. – Дуже дивне відчуття.

Тому в таких випадках він як журналіст намагається чимсь прикрити індивідуальний захист, наприклад, накидає куртку – щоб співрозмовник дивився на людину, а не на броню.

– Зараз усе так швидко змінюється, і частина з того, про що я кажу, може вже зараз втрачати актуальність, – каже він. – Приміром, ще нещодавно зоною можливого ураження вважали 8–10 кілометрів від лінії бойового зіткнення, далі було відносно спокійно. Зараз, мені здається, і 40 кілометрів від фронту не можна вважати безпечною зоною. Ти не скажеш дронові: «Зачекай хвилиночку, я збігаю в машину і вдягну бронежилет». Тому правило таке: як тільки наблизився до зони, де можливе будь-яке ураження, – бронежилет має бути на тобі, шолом або на голові, або принаймні поруч, щоб миттєво натягнути.

Не кажучи про Херсон, Харків і Запоріжжя, навіть Київ фотограф не вважає безпечним. Особливо пригнічують повторні удари в те саме місце, де вже працюють рятувальники.

– Думаю, мета – посіяти страх і хаос, щоб люди думали не про свою роботу, а про те, чи безпечно їм тут перебувати, – намагається пояснити цю ворожу звичку фотограф. – Тому, приміром, аптечка – завжди при мені, куди б я не йшов – хоч у магазин, хоч у парк на прогулянку. Небезпечно всюди. Тому важливо це усвідомлювати і намагатися мінімізувати ризики.

Мінімум, який Євген радить завжди мати при собі: турнікет, компресійні бандажі, які підходять для більшості поранень, та оклюзійну наліпку. Бажано також мати ще й рятувальну ковдру: вона може захистити постраждалого від переохолодження чи спеки, поки їдуть медики.

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 4
6 липня 2026 року, пожежник гасить палаючі автомобілі, припарковані біля багатоповерхового житлового будинку, пошкодженого внаслідок російського ракетного удару по Києву. Photo by Genya SAVILOV / AFP

Людей у машині – не більше, ніж дверей

Одне з правил, яких дотримується Євген, – у легковій машині людей має бути не більше, ніж дверей.

– Якщо люди сидять по чотири в ряд або на додаткових сидіннях за другим рядом, це дуже погано. Коли щось стається, вони не можуть миттєво вискочити і сховатися на місцевості. Навіть якщо дрон пошкодив хоча б одні двері, вибратися стає дуже важко.

Машина має бути простою: великий красивий новенький джип, та ще й із написом «Преса», привертає увагу. Хоча, застерігає Савілов, у разі відсутності іншої цілі противник не гребує ударити по будь-якій автівці.

Якщо обстріл починається під час зйомки, роботу припиняють, шукають укриття і перечікують. Найнебезпечнішими фотограф називає ситуації, коли тобі банально не поталанило: місцеві запевняють, що цілий тиждень було тихо, а обстріл починається, щойно ти приїхав.

Протоколи агенції France-Presse постійно оновлюються. Оцінка ризиків перед кожною поїздкою була завжди, але тепер, з розширенням зони ураження, вона стала жорсткішою. Щоразу треба відповісти cj,s на запитання: як доїхати, де укритися, як виїхати, наскільки часто цю територію обстрілюють.

Їздять групою: фотограф, відеооператор, журналіст, який пише текст. У групі є й людина, яка відповідає за безпеку і має підготовку парамедика.

– Журналісти – як діти: бачать щось цікаве, і вся увага там. Тому дуже важливо мати людину, яка стежить за тим, що відбувається навколо, і вчасно скаже, що треба в укриття або взагалі їхати. Це не охоронець у звичному сенсі слова, це людина, яка дивиться навколо, – розповідає Євген.

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 5
24-річний український військовослужбовець Владислав прощається зі своєю дружиною та дитиною перед тим, як посадити їх на поїзд до Києва в Краматорську, 8 жовтня 2023 року. Photo by Genya SAVILOV / AFP

«Наявність аптечки чи турнікету без навичок використання – це як бронежилет, який десь поруч, а не на тобі»

Мати надійний індивідуальний захист, аптечку, слухати поради військових і фахівців із безпеки – цього недостатньо, переконаний Євген Савілов.

У 2024 році по українській позиції, на якій працювала група журналістів, серед яких був і наш співрозмовник, ударив дрон. Від уламків поранення отримав відеооператор. Колеги, маючи належну підготовку, надали йому першу допомогу й, коли виникла така можливість, передали медикам. Траплялося й так, що журналісти першими опинялися біля цивільних, поранених із обстрілу, і допомагали їм до прибуття медиків.

– Тому сама наявність аптечки чи турнікету без навичок використання – це як бронежилет, який десь поруч, а не на тобі. Треба розуміти, що ти з ними робиш, – наголошує фотограф.

Тому він радить пройти курс домедичної допомоги в умовах, наближених до тактичних: що робити там, де небезпечно, що – де безпечно, і як втримати людину до прибуття медиків. І проходити такі курси не один раз, а щонайменше раз на рік.

– Більшість людей вважає: я під час навчання собі турнікет накладав, ніяких проблем. Але вони забувають, що накладали його на здорову руку, яка не болить, – пояснює Савілов. – Накласти турнікет влітку, коли ти в шортах і футболці, і взимку, коли на тобі масивна куртка чи штани з напханими карго-кишенями, – зовсім різні речі. Тому навички першої допомоги треба доводити до автоматизму, щоб не задумуватися, щоб руки робили все самі.

За словами Євгена, останнім часом колеги-журналісти значно рідше нехтують правилами безпеки, але все ж іноді таке трапляється. Тому він звертається до медійників із закликом в небезпечних умовах починати працювати вже вдягнутим у засоби індивідуального захисту.

– Бронежилет у машині – це не захист, це хибне заспокоєння для себе, – каже Євген Савілов. – Тому що як щось станеться, часу добігти до машини вже не буде. Краще бути в бронежилеті – і щоб нічого не сталося, ніж без нього, але з навіть невеликим шансом, що він знадобиться.

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 6
Люди намагаються сісти на евакуаційний поїзд на одному з Київських вокзалів 5 березня 2022 року. Photo by Genya SAVILOV / AFP
«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 7
Чоловік стоїть на колінах перед накритим тілом загиблої людини біля житлового будинка, пошкодженого внаслідок влучання уламків ракети в Києві 17 березня 2022 року. Photo by Genya SAVILOV / AFP
«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 8
Зруйнований «Ан-225 «Мрія» на аеродромі Гостомель 8 квітня 2022 року. Photo by Genya SAVILOV / AFP
«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 9
Робітники демонтують радянський пам’ятник дружбі між Україною та Росією в Києві 26 квітня 2022 року. Photo by Genya SAVILOV / AFP
«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 10
10 червня 2023 року місцевий житель оглядає затоплену вулицю в місті Херсоні внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС. Photo by Genya SAVILOV / AFP
«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 11
5 березня 2026 року, Чернігівська область, Олеся цілує свого чоловіка Олександра, звільненого з 22-місячного російського полону в результаті обміну полоненими. Photo by Genya SAVILOV / AFP
«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов 12
15 червня 2026 року, дим та полум’я піднімаються над Успенським собором Києво-Печерської Лаври після російського ракетного та дронового удару по Києву. Photo by Genya SAVILOV / AFP

* * *

Від початку повномасштабного російського вторгнення Національна спілка журналістів України підтримує мережу Центрів журналістської солідарності – у Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Львові, Івано-Франківську та Сумах. Тут журналісти можуть отримати захисне спорядження, зокрема детектори дронів, консультації та психологічну підтримку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Краматорськ – це вже суцільна кілзона»: фотокореспондент Анатолій Степанов – про роботу на Донеччині з детектором дронів від НСЖУ

«Для фотографа сьогодні немає безпечної відстані на фронті»: фотокореспондент Анатолій Степанов

«Захист треба збирати під себе»: воєнкор Радіо Свобода Мар’ян Кушнір про броню, мобільність і ціну, яку платить хребет

«Синій бронежилет – це мішень»: воєнкор Станіслав Кухарчук про захист у дроновій війні

«Бронежилет рятує від куль, а вбивають зараз осколки»: журналіст BBC Дмитро Власов про захист

Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ

Попереднє

Унаслідок російського удару по Одесі загинула продюсерка “Першого міського” Христина Лисенко

Наступне

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

Схожі новини

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти
Юридична консультація

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

19/11/2026
Унаслідок російського удару по Одесі загинула продюсерка “Першого міського” Христина Лисенко
Новини

Унаслідок російського удару по Одесі загинула продюсерка “Першого міського” Христина Лисенко

18/11/2026
Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)
Атаки на журналістів

Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

18/11/2026
Передплата під пищання «Чуйки»: як журналісти «Ворскла» збирають читачів на 2027 рік
Новини

Передплата під пищання «Чуйки»: як журналісти «Ворскла» збирають читачів на 2027 рік

18/11/2026
Наступне
Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

Дискусія з цього приводу:

Найбільше читають

  • Неймовірна кар’єра генерал-майора в час війни: з піхоти – в СБУ

    Неймовірна кар’єра генерал-майора в час війни: з піхоти – в СБУ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Трилогія «Морський вузол» побачила світ українською мовою

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Було дуже багато шрапнелі — постраждало майже 30 будинків»: у Павлограді ударом балістики пошкоджено квартиру журналістки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Спалили автомобіль відомого на Прикарпатті журналіста Івана Харука

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Майбутнє української журналістики: в Івано-Франківську вручили премії переможцям творчого конкурсу

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

19/11/2026

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов

«Аптечка має бути з тобою, навіть коли йдеш у магазин», – фотокореспондент AFP Євген Савілов

19/11/2026

Унаслідок російського удару по Одесі загинула продюсерка “Першого міського” Христина Лисенко

Унаслідок російського удару по Одесі загинула продюсерка “Першого міського” Христина Лисенко

18/11/2026

Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

18/11/2026

Передплата під пищання «Чуйки»: як журналісти «Ворскла» збирають читачів на 2027 рік

Передплата під пищання «Чуйки»: як журналісти «Ворскла» збирають читачів на 2027 рік

18/11/2026

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Welcome Back!

Login to your account below

Forgotten Password?

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Log In

Add New Playlist

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання