Про взаємодію журналістів із владою і військовими у період дії воєнного стану говорили 10 листопада в Києві під час спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та Тимчасової слідчої комісії з розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями РФ проти журналістів.
Голова ТСК Євгенія Кравчук нагадала, що комісія вже провела виїзні засідання в Харкові, Одесі та Дніпрі. За її словами, співпраця медіа з владою та правоохоронцями в різних регіонах складається по-різному. Окремо голова ТСК звернула увагу на запит воєнкорів щодо права користуватися антидроновими рушницями. Це питання вона назвала контроверсійним, бо постає ризик, що журналіста кваліфікують як комбатанта.
Член правління НСЖУ, керівник департаменту комунікації Олександр Харченко нагадав, що Спілка об’єднує як цивільних столичних і регіональних журналістів, так і військових кореспондентів. Через сім Центрів журналістської солідарності НСЖУ пройшло понад 10,5 тис. звернень медійників, тож проблеми, які обговорювало засідання, Спілка бачить безпосередньо. Серед них нерівний доступ до місць подій та до інформації, заборони знімати і вилучення відзнятих матеріалів. Найгостріше це відчувають журналісти місцевих медіа, які приїжджають на місце події першими і першими чують “не можна”.
Олександр Харченко наголосив, що потрібні єдині передбачувані правила для всіх областей: де пресзона, який периметр безпечний, коли можна працювати. Зараз усе залежить від конкретної посадової особи. Він навів приклад: мораторій на оприлюднення в одних областях триває три години, а в інших – одну.
“Чи реально виробити єдині й передбачувані правила на цій війні? Дуже непросто – наш ворог москаль не дарує нам стандартних ситуацій. Але маємо це робити.
Маємо робити і з очевидної першопричини – журналісти важливі ( нагадаємо, це слоган Спілки), їх робота не втрачає актуальності, а навпаки здобуває все більшої ваги, оскільки світ звикає до нашої війни і все менше співпереживає нам. І є ще одна причина — небезпека на тих же місцях російьских ударів, де можливий повторний приліт. Цю небезпеку журналісти розділяють з тими, з ким працюють поруч – поліцейськими, військовими, надзвичайниками. І замість з’ясовувати стосунки на місці прильоту, що можна і чого ні, силовикам і правоохоронцям варто захищати журналістів — оперативно попереджати про загрозу, можливо, використовувати спільно детектори дронів і закласти це у правила взаємодії з військовими.
Заборонити може кожен – знайди рішення, як сприяти”, – запропонував він.
Представник НСЖУ звернув увагу, що в небезпечних зонах журналісти здебільшого не користуються маркуванням PRESS, бо російські військові сприймають представників медіа як мішень. Він запропонував юридично врегулювати таку тимчасову відмову, щоб і військові, і цивільні розуміли, що журналіст не зобов’язаний мати такий бейдж. Також він запропонував у співпраці з правоохоронцями та рятувальниками оновити пам’ятку для журналістів, бо умови роботи під час комбінованих ракетно-дронових атак останнім часом суттєво змінилися.
Олександр Харченко додав, що журналісти могли б допомогти сформулювати ці правила в доступній і емоційній формі.
Для прикладу змоделював, як могли б прозвучати три перші правила:
“Один кореспондент Reuters не дорінює 5 коресподентам Вістей Снігурівщини чи стільком же кореспондентам Новин Городнянщини.
171 стаття КК ( стаття про вилучення матеріалів) – це не твій метод. Не вилучай!
Дрон бачить вас обох. Захищай! І захищайтесь разом”.
Юрист НСЖУ Даніл Сербін зазначив, що порядок взаємодії треба роз’яснити не лише журналістам, а й військовим адміністраціям і підрозділам, які працюють з медіа. Він повідомив, що НСЖУ разом з Офісом Генерального прокурора готує пам’ятку для журналістів про те, як діяти після прильотів у відносно стабільних регіонах. Сербін підтримав позицію Харченка про рівні умови для міжнародних і локальних медіа.
Пропозиції НСЖУ підхопили інші учасники. Воєнна журналістка «5 каналу» Ольга Каліновська сказала, що фраза «заборонити може кожен» описує її власну проблему. Військовий кореспондент Суспільного Тарас Ібрагімов запропонував, щоб пам’ятка поширювалася також на поліцейських і представників влади.
Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв погодився, що проблема давня і полягає у відсутності регламентів, національних чи регіональних. Він пояснив, що журналісти не можуть конкурувати з анонімними телеграм-каналами, куди мешканці зливають власні відео з місць прильотів. Протидіяти цьому, за словами депутата, можна лише одним способом: забезпечувати журналістам своєчасний доступ до місця подій за правилами, які знають і виконують Нацполіція, СБУ, ДСНС та військові адміністрації.
– У якихось ситуаціях прохід має бути, в якихось – ні. Але всі мають розуміти, коли це можливо, а коли ні, а не вирішувати щоразу на пальцях. Це протокольна, регламентна історія, – наголосив Потураєв.
Він попросив медійників подати до ТСК конкретні кейси з регіонів, щоб узагальнити їх у рекомендаціях. Депутат додав, що разом із нардепом Ярославом Юрчишиним готовий звернутися до керівництва СБУ та ДСНС, не чекаючи річного звіту комісії. Комітет порушує це питання з 2023 року, а правил досі немає.
Начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Олексій Козакевич нагадав про ідею, яку озвучили представники НСЖУ. Він підтвердив, що офіс уже почав спільну роботу зі Спілкою, і запропонував прописати в єдиному алгоритмі дії кожного учасника на місці події.
Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив, що повністю однакових правил для регіонів з різною відстанню до лінії фронту досягти неможливо, тому медіа треба постійно залучати до їх перегляду.
– Нічого для журналістів без журналістів, але й нічого одностороннього теж не має бути, – наголосив голова комітету.
Він також анонсував візит комітету до Сум, щоб на місці розв’язати проблеми з доступом журналістів.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: