Пошукові роботи під загрозою повторних ударів, допомога постраждалим, пожежі на місцях обстрілів та через несправне опалення, перші листопадові похолодання. Все це – реальні зони ризику для людей, у тому числі для журналістів, бо вони в силу своєї професії першими приїжджають сюди разом з рятувальниками та поліцією. Тож природно, що захід з питань фізичної безпеки у прифронтовому Запоріжжі, який проходив на локації ГУ ДСНС за сприяння відділу комунікації рятувальної служби, викликав чималий інтерес у медійників.
Співрозмовниками і тренерами журналістів стали рятувальники, представники Червоного Хреста, Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, газової служби та гідрометеорологічного центру. Тож безпековий захід вийшов комплексним. Його учасникам нагадали правила, від яких можуть залежати здоров’я та життя людей, ознайомили з приладами і обладнанням, яке забезпечує життєдіяльність людей в холодну пору року і вимагає уважного ставлення до використання, провели короткий вишкіл з надання першої медичної допомоги в екстремальних ситуаціях, а також практичне заняття з користування вогнегасниками.
Комишуваха: пошуки під загрозою обстрілів
Під час брифінгу надходили нові повідомлення з селища Комишувахи, де після російського авіаудару 2 листопада триває розбирання завалів. На місці трагедії разом з рятувальниками працювали і запорізькі журналісти. Враховуючи безпекову ситуацію їх перебування там було короткотерміновим. Але свою місію – зберегти свідчення злочину ворога і мужності всіх залучених до рятувальних робіт, вони виконали.
За останніми оперативними даними, кількість загиблих сягнула 55 людей. І пошукові роботи продовжуються. До них залучені рятувальники, інженерна техніка та кінологічні розрахунки.
Службові собаки допомагають виявляти тіла загиблих та їхні рештки. Роботу ускладнюють пил, значні обсяги будівельного сміття та масивні залізобетонні конструкції, для розбирання яких необхідна важка техніка. Але найбільша небезпека — обстріли та загроза нових атак. Рятувальники змушені переривати роботи й відходити на безпечніші ділянки.
Опалення не повинно ставати причиною пожежі
Про побутові ризики осінньо-зимового періоду розповів Сергій Мельник, заступник начальника відділу превентивної діяльності ГУ ДСНС України в Запорізькій області.
Він розповів, що у жовтні в житлових будинках і спорудах області виникла 51 пожежа, загинули двоє людей. За аналогічний період минулого року сталося 72 пожежі, які забрали п’ять життів.
Серед причин пожеж в Україні спікер назвав порушення правил експлуатації пічного опалення, несправності зарядних станцій та небезпечне використання генераторів.
Перед холодами необхідно перевірити печі, димоходи й вентиляційні канали, очистити їх від сажі, усунути тріщини та інші пошкодження. Не можна залишати піч без нагляду, розпалювати її легкозаймистими рідинами, сушити поруч речі. Передчасне закриття заслінки димоходу, коли вугілля ще не прогоріло, створює загрозу отруєння чадним газом.
Електричні обігрівачі також потребують уваги. Сергій Мельник радить перевіряти стан шнура й вилки, підключати прилад безпосередньо до розетки та не перевантажувати мережу одночасним увімкненням кількох потужних пристроїв.
Обігрівач потрібно тримати щонайменше за метр від меблів, штор, ліжок та інших речей, які можуть зайнятися. Накривати його чи сушити на ньому одяг не можна. Речниця ГУ ДСНС України у Запорізькій області Юлія Баришева повідомила також про загибель сторожа під час пожежі у передмісті. Попередньою причиною назвали коротке замикання електроприладу, яким чоловік обігрівав приміщення.
Поруч із постраждалими — від перших хвилин
Про допомогу людям після ворожих ударів розповів Віталій Цибарєв, командир загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України в Запорізькій області.
Упродовж жовтня загін здійснив 102 виїзди на місця обстрілів. Співробітники та волонтери надали першу допомогу 169 постраждалим, першу психологічну допомогу — 372 людям.
Загін працює разом із рятувальниками та іншими службами, за потреби й можливості транспортує постраждалих до лікарень, допомагає маломобільним людям, дістатися медичного закладу або повернутися додому після лікування, доставляє гуманітарну допомогу до прифронтових громад.
Як правильно надати першу домедичну допомогу?
Про правила та алгоритм надання першої домедичної допомоги при опіках та пораненнях в результаті обстрілів розповіла журналістам Наталія Дорошева, завідувачка навчально-тренувальним відділом Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Вона звернула увагу: тяжкість травми залежить не лише від глибини ушкодження, а й від його площі, віку та загального стану постраждалого. Водночас відсутність сильного болю не завжди свідчить про незначний опік: при глибоких ураженнях можуть пошкоджуватися нервові закінчення.
Насамперед потрібно переконатися у власній безпеці та припинити дію джерела опіку. Одяг, який прилип до шкіри, відривати не можна. Прикраси й предмети, що можуть стискати тканини після появи набряку, слід обережно зняти.
Невелику обпечену ділянку охолоджують прохолодною проточною водою щонайменше 20 хвилин, після чого прикривають стерильною пов’язкою. Лід, олію, жир та мазі для першої допомоги не використовують, пухирі не проколюють. Важливо не допустити загального переохолодження постраждалого. Ці правила відповідають рекомендаціям МОЗ.
Особливо небезпечні опіки дихальних шляхів: набряк може наростати й утруднювати дихання. У таких випадках потрібна невідкладна медична допомога.
Наталія Дорошева наголосила й на особливостях допомоги після обстрілів: спочатку потрібно залишити зону прямої загрози. Повноцінно допомагати постраждалому слід там, де це безпечно. Викликаючи медиків за номерами 103 або 112, необхідно описати обставини травми, стан людини та виконувати рекомендації диспетчера.
В тренінгу брали участь журналісти, які, на жаль, під ас роботи опинялися в небезпечних ситуаціях. Власкор «Укрінформу» Ольга Звонарьова коротко поділилася з колегами досвідом роботи в небезпечних умовах. Зокрема. підкреслила:
– Ми повинні, насамперед, дбати про власну безпеку – свою і колег, бути дуже уважними під час роботи в небезпечних зонах. Яким би цікавим не був кадр, як би швидко нам не хотілося щось зафільмувати – спочатку треба переконатися в безпеці. Тим більше зараз, коли практично на кожному ураженому ворогом об’єкті відбуваються повторні дронові атаки або бомбування. І, звичайно, всі маємо вміти надавати першу допомогу. Я вважаю вже себе людиною натренованою, але по можливості постійно удосконалюю свої вміння та навички. Бо від того, наскільки ми з вами вправні, часто залежить життя і здоров’я, – говорить журналістка.
Газове обладнання потребує перевірки
Як уникнути небезпечних ситуацій та загрози життю і здоров’ю при користуванні газовими приладами, журналістам нагадав старший майстер Запорізької філії «Газмережі» Вадим Скобелєв.
Він звернув увагу на необхідність регулярного технічного обслуговування, перевірки димових і вентиляційних каналів та контролю тяги. У приміщенні має бути достатній приплив повітря, вентиляційні решітки не можна закривати.
Обігрівати квартиру газовою плитою чи духовкою небезпечно. Туристичні газові прилади, призначені для відкритого повітря, також не можна використовувати для обігріву приміщень.
Відповідаючи на запитання про відновлення газопостачання після пошкодження мереж у результаті обстрілів, Вадим Скобелєв пояснив: аварійні бригади працюють цілодобово. Проте після ремонту необхідно перевірити систему та безпечно підключити споживачів, а до їхніх осель іноді неможливо потрапити, що може затримувати відновлення подачі газу.
А потім відбулося практичне заняття. Сергій Мельник розповів журналістам про види вогнегасників та правила їх використання. Журналісти охоче вивчали протипожежну техніку, опановували алгоритм її використання в разі необхідності. І ніхто, як бувало колись, ще в далекі мирні часи, не говорив легковажно, нащо, мовляв, це потрібно. Бо щодня журналісти переконуються на власному досвіді: безпекові правила це те, що рятує життя. А вогнегасник – прилад екстреної допомоги, який при належному використанні може запобігти великій біді.
Як зазначили власкори телеканалу «1+1» журналістка Дар’я Назарова та оператор Іван Хорошко, їм, на щастя, не довелося поки що використовувати вогнегасник, хоча в інші екстремальні ситуації потрапляли.
– Під час зйомок у кіл-зоні практично поруч падав дрон, – пригадує Дар’я, – на трасі на нашу машину намагалися полювати, під обстріл потрапляли. Але пожеж, дякувати богові не було. Але ми з колегою вміємо користуватися вогнегасником і впевнена. Що не розгубимося, коли ці навички треба буде застосувати. Недарма ж кажуть: навчений – значить озброєний,– підкреслила журналістка.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Світлана Світланова
Фото Дар’ї Зирянової та Валентини Бистрової
Дискусія з цього приводу: