Поки триває дискусія про державну програму підтримки медіа, прифронтовим редакціям потрібно виживати вже сьогодні. Тому під час онлайн-наради НСЖУ та Міністерства культури України йшлося і про механізми, які працюють уже зараз, і про те, чому вони працюють із перебоями.
Заступниця міністра культури Наталія Мовшович нагадала, що міністерство продовжує практику інформаційних кампаній із залученням преси. Цього року в них беруть участь 12 видань із прифронтових регіонів. Наталія Мовшович також повідомила, що на початку наступного року оголосять грант для прифронтових медіа, про який домовилися з міжнародними партнерами на Конференції з питань відновлення України. Крім того, міністерство разом із партнерами шукає кошти на пілотні проєкти в прифронтових регіонах.
Головна редакторка «Білопільщини» Наталія Калініченко розповіла, як затримки позначилися на її редакції. Спільний із міністерством проєкт «Вісник громад Сумщини» вже місяць не фінансується, борг перед друкарнею сягнув 100 тисяч гривень, тож випуск довелося зупинити.
– Нам дзвонять, надсилають купу інформації, бібліотеки, школи й ЦНАПи чекають газет, а ми не знаємо, що робити, – сказала вона.
Керівниця профільного департаменту міністерства Ганна Красноступ повідомила, що минулої п’ятниці необхідну суму перерахували Центру захисту інформаційного простору, тож кошти незабаром мають надійти на рахунки редакцій. За її словами, допомогло безпосереднє втручання міністерки культури Тетяни Бережної: зараз по всій країні без затримок проводять лише військові видатки й зарплати. Ганна Красноступ також повідомила, що 2027 року інформаційну кампанію за кошти державного бюджету планують продовжити, а її бюджет пропонують збільшити. Конкурс оголошуватимуть через НСЖУ.
Головна редакторка «Слобідського краю» Лариса Гнатченко, чия газета входить до 12 учасників кампанії і випускає спецвипуски для найбільш постраждалих громад, звернула увагу на інший бік проблеми. Два роки поспіль результати конкурсу оголошували лише в середині року.
– Люди в тих громадах залишаються на пів року без преси, наодинці з плітками, – пояснила вона. Тому редакторка запропонувала зробити конкурс постійним і проводити його на початку року. У чаті цю пропозицію підтримали колеги із Запоріжжя: вони попросили перенести початок фінансування з червня на квітень.
Окремо йшлося про співпрацю з обласними адміністраціями. За словами Наталії Калініченко, на початку року обласна адміністрація виділила її редакції 7 тисяч гривень на висвітлення діяльності, тоді як витрати обласних органів влади на висвітлення вимірюються сумами з п’ятьма-шістьма нулями.
– Не всі читають фейсбук. А газета залишається, її підшивають, і з неї нічого не стирають, – наголосила вона.
Головний редактор золочівської «Зорі» Василь Мирошник розповів, що 2022 року мав договір з обласною адміністрацією, але згодом співпраця припинилася.
– Поки ви будете писати програми, мені вже сьогодні треба робити газету, виходити в ефір, ремонтувати машину й виживати за 12 кілометрів від лінії фронту, – сказав він.
Світлана Томаш («Новини Городнянщини») додала, що місцева влада укладає з редакцією договори, але громадам катастрофічно бракує коштів.
Позитивний досвід навела головна редакторка бурининського «Рідного краю» Людмила Мазнова. Сумська обласна адміністрація замовила кожній районній газеті матеріали про захисників і захисниць.
– Кошти невеликі, але вони охоплюють кожну редакцію, і їх можна масштабувати, – зазначила вона. Наступного року в адміністрації планують збільшити бюджет проєкту й запускати його цілорічно. Людмила Мазнова пропонує поширити цю практику на інші області.
Головний редактор «Голосу Посулля» з Недригайлова Ігор Скрипченко розповів, як отримав державні кошти через службу зайнятості за урядовою програмою «Власна справа». Редакція отримала мікрогрант на 230 тисяч гривень: 110 тисяч пішли на оплату друкарні, а цього вистачило більш ніж на пів року, ще 120 тисяч — на оновлення комп’ютерної техніки. Головна умова полягає в тому, щоб створити нове робоче місце й утримувати працівника два роки, а повернення коштів зараховується як сплата податків.
– Ми витримали всі умови, гроші отримали й використали, – підсумував він.
Ганна Красноступ підтвердила, що програма працює, і закликала редакції подавати заявки.
Щодо міжнародної допомоги Лариса Гнатченко зауважила, що переважна більшість донорів не готова і далі підтримувати газети. Натомість, Ганна Красноступ повідомила, що міністерство веде переговори з партнерами з розвитку про нові пакети підтримки з 2027 року. Насамперед партнери пропонують фінансувати медіа прифронтових і деокупованих територій, а також журналістські розслідування.
– Щойно партнери оголосять про такі можливості, ми обов’язково поінформуємо НСЖУ та медійну спільноту, – запевнила вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: