Головною проблемою для журналістів, які працюють за кілька кілометрів від лінії фронту, залишається відсутність системної підтримки з боку держави та захисту від інформаційних атак ворога. На цьому наголосив головний редактор газети «Зоря» (смт Золочів Харківської області) Василь Мирошник під час онлайн-зустрічі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України й НСЖУ. За його словами, прифронтові медіа демонструють високу ефективність та мільйонні охоплення, однак вимушені працювати на межі виживання і самотужки протидіяти ворожим бот-атакам.
Василь Мирошник підкреслив, що перебування журналіста безпосередньо в громаді є критично важливим для збереження довіри людей, а сама робота регіональних медіа дає потужний інформаційний результат:
«Я живу за 12 кілометрів від лінії фронту, там само працюю. Тому добре знаю, що потрібно людям і наскільки важливо, щоб вони бачили журналіста, який залишився в Золочеві разом зі своєю громадою. Як уже сказав Костянтин, довіра до таких журналістів дуже висока. І я хочу, щоб ви розуміли: ми не просто просимо в держави гроші. Ми давно відпрацьовуємо кожну вкладену в нас гривню».
Як приклад, редактор навів нещодавній відеосюжет про місцевого пасічника поблизу лінії фронту, який зібрав 1,4 мільйона переглядів, довівши спроможність маленьких редакцій впливати на національний та міжнародний інформаційний простір.
Редактор «Зорі» зазначив, що окрім фізичної небезпеки та зруйнованого приміщення редакції, журналісти стикаються з потужною дезінформацією та шквалом атак у соцмережах, де залишаються без жодного супроводу:
«Коли ми почали писати про перейменування вулиць на честь загиблих українських воїнів, проти цього виникли штучно організовані протести. Я поїхав на місце, підготував відеосюжет, а згодом опублікував матеріал. Після цього на мене обрушилася хвиля атак ботів — ідеться про сотні облікових записів. У таких ситуаціях журналіст залишається сам на сам із цією атакою. Поруч немає нікого, хто міг би системно підтримати його чи допомогти протидіяти дезінформації».
Виходом із цієї ситуації, на думку медійника, має стати комплексний механізм підтримки, сформований за участі практиків з місць:
«Тому я вважаю, що потрібна система інформаційної підтримки прифронтових медіа. І важливо, щоб самих журналістів, які працюють на місцях, залучали до її створення».
Василь Мирошник звернув увагу на те, що через зруйновану інфраструктуру громади та відсутність уваги з боку обласної адміністрації колективу з чотирьох людей доводиться шукати будь-які можливості для випуску газети та ведення ефірів, нерідко працюючи безкоштовно. За його словами, підтримка прифронтової преси має базуватися на оцінці реального результату та важливої місії, яку ці медіа виконують для безпеки України.
Нагадаємо, головною метою спільної онлайн-зустрічі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Національної спілки журналістів України, стало вивчення реального стану справ у прифронтових редакціях і напрацювання практичних рішень для збереження місцевої журналістики.
Раніше ми розповідали про те, що однією з найгостріших тем на онлайн-зустрічі стала доставка газет у нинішніх умовах.
Також під час зустрічі секретар Національної спілки журналістів України та головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко наголосив на потребі системної підтримки локальних медіа.
Дискусія з цього приводу: