Чи можна захищати особисті кордони без образ і приниження інших? Де брати ресурс, для того щоб бути стабільним і побачити причину протилежного стану у конфліктуючої людини? Як говорити спокійно, коли хтось порушує межі? Ці та інші питання проговорили учасники групи психологічної підтримки для журналістів під час зустрічі з Наталією Зворигіною – магістринею психології, медіаторкою груп психологічної підтримки, арттерапевткою, психологинею-волонтеркою та головною редакторкою газети «Запорізька правда». Зустріч традиційно відбулася в центральному офісі НСЖУ у Києві.
Наталія Зворигіна розпочала захід із короткого знайомства та погодження правил роботи у групі. Вона зауважила, що на групі підтримки створюється своєрідне психоемоційне коло, де за рахунок позитивних емоцій журналісти підсилюють одне одного:
– Наша зустріч організована для того, щоб поповнити ресурс, якого ми усі зараз потребуємо, – наголосила Наталія. – Тут всі наші позитивні почуття підсилюються кратно, адже медійники надзвичайно творчі люди. Отримавши підтримку, психологічний перепочинок та накопичивши сили у теплому колі, ви зможете продовжувати свою відповідальну роботу.
Кожен медійник і медійниця, котрі прийшли того дня, мали свій внутрішній запит. Тож психологиня запропонувала попрацювати з метафоричними картками за мотивами картин українського художника Юрія Нагулка. Вона пояснила, що під час споглядання глибоких етнічних чи біблійних образів, зображених на картках, та прочитання підписів до них, спливають відповіді на запитання, які часто блокуються раціональним розумом.
Далі перейшли до основної теми зустрічі “Свої та чужі території: мистецтво стійких і гнучких кордонів.” Спершу варто прислухатися до себе, коли назріває конфліктна ситуація, радить психологиня. Так ми переносимо увагу від ситуації до своїх відчуттів у тілі. Це дає можливість подивитися на те, що відбувається, із іншого боку, не відповідати автоматично, обрати спосіб, як реагувати.
Часто буває, що наші власні реакції, переконання та звички заважають захищати себе. Звісно, ці патерни поведінки були сформовані у дитинстві, коли нам говорили: «Не плач», «Не злися.» Тому у конфлікті ми поводимось відповідно до запрограмованого раніше. Стримування себе і неправильно пережитий досвід ми згодом відчуваємо як затиски у тілі. Щоб їх позбутися, Наталія Зворигіна радила обрати техніку дихання і практикувати її щоразу, коли відчувається напруження у розмові. Наприклад, видихати довше, ніж вдихати, при цьому важливо повторювати цю вправу від 8 до 10 разів.
Психологиня зазначила, якщо конфлікт уже невідворотний, то для «зниження градусу» ситуації важливо спілкуватись через «Я-повідомлення», наприклад: «Мені не зрозуміло, про що ти говориш. Поясни, будь ласка, бо коли ти так говориш, я відчуваю себе дискомфортно.»
Тобто відстоювання своїх кордонів не означає, що потрібно сперечатися чи доводити свою правоту. Достатньо просто чітко висловити свою думку, пояснити, що саме викликало дискомфорт у розмові та попросити змінити підхід у спілкуванні.
Журналістка Ірина стверджує, що такі заняття допомагають подбати про власний стан:
– Дуже ціную наші зустрічі. Відчуваю, що після них маю приплив сил для подальшої роботи.
А журналістка Світлана додає:
– Атмосфера у групі затишна, обговорюємо важливі речі, приємно щоразу, коли відчуваю підтримку колег.
Журналістки створюють ляльку-мотанку
Після обговорення медійникам запропонували арт-терапевтичну практику зі створення ляльки-мотанки. Для цього використали 7 шарів тканини, що символізували сім рівнів захисту власних кордонів. Психологиня пояснила і допомогла структурувати ці знання:
– Ментальний( сенсовий) рівень – право на власний світогляд, цінності, право бути собою без виправдань – це базовий рівень. На цьому рівні ми усвідомлюємо власні базові цінності – ті, які для нас насправді важливі, а не нав’язані соціумом. У нашій ляльці-мотанці його символізує перший тканинний шар. І він нагадуватиме власнику лялечки про те, що не варто шукати схвалення ззовні, бо його особиста цінність є безумовною за фактом існування.
Другий тканинний шар символізує захист від чужої емоційної маніпуляції, токсичної провини, газлайтингу та перекладання провини.
Третій рівень – тілесний та фізичний – говорить про захист власного тіла, особистого простору, здоров’я, убезпечення від несанкціонованих доторків.
Наступний рівень – часовий і енергетичний – це про захист найцінніших і непоповнюваних ресурсів. Засоби їх убезпечення прості. Не варто погоджуватись на ті прохання, які руйнують наші плани. Обмежити час спілкування з людьми, які тільки і вміють, що скаржитися на життя. Комунікаційний рівень – також важливий, адже формує здатність вербально озвучувати та доносити свої межі до оточуючих. Мова про ненасильницьке спілкування через “Я-повідомлення” та здатність за потреби сказати “Ні”.
Ще один тканинний шар на мотанці символізує інформаційний і цифровий рівень захисту кордонів. Мова про захист фокусу уваги, приватності та психічного здоров’я у цифровому просторі. Практикуйте інформаційну гігієну. Останній – сьомий рівень – подієвий та соціальний. Це про наші дії і їхні наслідки.
Важливо, що не слід намагатися вибудувати всі сім рівнів захисту за один день. Почніть з рівня 1 ( усвідомлення свого права на власний світогляд) і рівня 5 ( словесна відмова). Коли ми дамо собі дозвіл захиститися і навчитися казати “ні”, решта рівнів сформується значно швидше і природніше.
Лялька стала своєрідним символом підтримки, який нагадуватиме колегам про власні ресурси та важливість турботи про себе.
Учасниця Олена поділилася враженнями від майстер-класу:
– Сподобався творчий процес із виготовлення ляльки-мотанки і той символізм із захисту своїх кордонів, який у нього вкладено. Відчуваєш, як впорядковуються думки, на душі стає спокійніше. Затишно, коли бачиш доброзичливе ставлення колег у групі, його нам усім зараз так бракує.
Лариса Портянко
***
Зустріч відбулася в межах проєкту «Розширення стратегій, мереж та інструментів у галузі психічного здоров’я та профілактики вигорання для громадянського суспільства в Україні» у співпраці з Araminta gUG та Офісом Дій.
Дискусія з цього приводу: