Понад 90 учасників долучилися до онлайн-наради Національної спілки журналістів України та Міністерства культури України з редакторами й журналістами прифронтових медіа. Розмова тривала понад дві години. Ініціатором зустрічі став народний депутат Олександр Качура.
Віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна подякувала прифронтовим редакціям за їхню роботу. Вона наголосила, що саме завдяки їхнім газетам люди в прифронтових громадах знають, що держава бореться й не здається.
– Медіа, культура – це те, що захищає нашу ідентичність, яку росіяни намагаються стерти. Тому вони в жодному разі не можуть фінансуватися за залишковим принципом, – підкреслила міністерка.
За її словами, зараз триває бюджетний процес, тому саме тепер на часі удосконалити програми Міністерства відповідно до потреб редакцій.
– Це ми можемо зробити тільки тоді, якщо будемо з вами спілкуватися, отримуватимемо інформацію, які є запити й проблеми, – зазначила Тетяна Бережна.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко навів дані дослідження інформаційних потреб мешканців прифронтових громад, яке Спілка проводить третій рік поспіль.
– Каналом-лідером передачі інформації залишається Телеграм – ним користуються 77%, проте довіряють йому лише 33%. Натомість довіра до локальних медіа та журналістів сягає близько 60%, – розповів він.
Водночас, за його словами, власних заробітків прифронтових газет вистачає лише на половину запланованих витрат.
– Журналісти й редактори фронтових медіа є лідерами трансформації. Кожна така редакція фактично мультиплатформна і є лідером у комунікації з громадою, яка, на жаль, розкидана по всьому світу, – наголосив Сергій Томіленко.
Заступниця міністра культури Наталія Мовшович зауважила, що умови роботи медіа постійно змінюються разом зі зміною російської агресії.
– Детектор дронів уже є базовою потребою, без якої неможливо функціонувати, – навела вона приклад. – Нам дуже важливий діалог, і ми прагнемо, щоб наша політика відображала ваші потреби.
Керівниця профільного департаменту Міністерства культури Ганна Красноступ запевнила, що в міністерстві зафіксують кожну пропозицію.
– Усі пропозиції та запитання, які пролунають, – це реальний дороговказ для нас, – сказала вона. Ганна Красноступ також погодилася з важливістю збереження газетних архівів, – Зберегти примірники кожної газети для наших нащадків – це наша культурна спадщина.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, яка координує дослідження інформаційних потреб і допомогу прифронтовим редакціям, звернула увагу на дві проблеми. Перша з них кадрова: у прифронтових регіонах практично неможливо знайти професійного журналіста. Друга полягає в тому, що невеликі редакції часто не мають змоги скористатися грантами.
– Ці редакції випадають із грантового поля не тому, що не хочуть чи не бачать цих можливостей. У них просто немає спроможності підготувати заявки, а готувати їх треба у великих кількостях, – пояснила вона.
За її словами, НСЖУ часто стає «парасолькою» для таких редакцій і бере на себе значну частину адміністрування проєктів. Проте не всі донори погоджуються на такий формат. Тому Спілка очікує, що Міністерство культури допоможе переконати міжнародних партнерів побачити потреби прифронтових медіа. Ліна Кущ також відгукнулася на пропозицію запровадити програму «Передплата 60+».
– Нам треба оголошувати кампанію не 60+, а 18+. Медіаграмотність молоді має починатися з надійних джерел інформації, – сказала вона.
Про свою роботу розповіли Костянтин Григоренко («Обрії Ізюмщини», Ізюм, Харківщина), Василь Мирошник («Зоря», Золочів, Харківщина), Наталія Калініченко («Білопільщина», Сумщина), Ірина Ситнік («Петропавлівка.City» та «Степова зоря», Петропавлівка, Дніпропетровщина), Олексій Пасюга («Ворскла», Охтирка, Сумщина), Світлана Томаш («Новини Городнянщини», Городня, Чернігівщина), Олександр Кульбака («Вісті», Слов’янськ, Донеччина), Сергій Народенко («Вісник Ч», Чернігів), Лариса Гнатченко («Слобідський край», Харків) та Олександр Ярига (Суми). Виступили й колеги із Запоріжжя та Сумщини, представник запорізької друкарні, а також секретар НСЖУ Володимир Данилюк, голова Сумської обласної організації НСЖУ Володимир Садівничий і медіаексперт Сергій Чернявський.
Учасники наголошували, що в Україні досі немає окремої державної програми чи фонду підтримки регіональних медіа. Чинний закон дозволяє державі адресно підтримувати лише окремі категорії видань. Реклама з прифронтових територій зникла, а міжнародні донори переважно не цікавляться друкованою пресою. Чимало газет виходить лише завдяки проєктам НСЖУ, і ці проєкти поступово завершуються. Чи не найболючішою темою стала «Укрпошта»: вона забирає до половини вартості передплати, доставляє газети із запізненням і закриває сільські відділення. Тому редакції самі розвозять наклади, нерідко під загрозою ударів дронів. Ще одна проблема – небажання деяких обласних адміністрацій укладати договори з місцевими виданнями.
Колеги говорили про зруйновані редакції, складнощі з відшкодуванням збитків і неврегульований статус релокованих медіа, а також про потребу рятувати й оцифровувати газетні архіви. Порушували й питання безпеки: засоби захисту та навчання з тактичної медицини журналісти часто оплачують самі. Окремо йшлося про недосяжний для редакцій зарплатний критерій для бронювання працівників, кадровий голод і скорочення бюджетних місць на журналістських спеціальностях. Малим редакціям важко готувати складні грантові заявки, бракує досліджень стану друкованої преси, а друкарні опинилися на межі виживання.
Докладніше про виступи учасників наради читайте на сайті НСЖУ згодом.
За підсумками зустрічі Тетяна Бережна попросила сформулювати конкретні пропозиції. Міністерство обіцяє найближчим часом запропонувати рішення, а НСЖУ узагальнить напрацювання учасників і передасть їх міністерству.
На початку наступного року очікується оголошення гранту для прифронтових медіа від міжнародних партнерів. Питання архівів міністерство опрацює разом із ЮНЕСКО. Про збитки редакції вже можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків через «Дію», і НСЖУ поширить відповідну інформацію.
Народний депутат Олександр Качура заявив про готовність підтримати законодавчі зміни на користь журналістської спільноти.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: