Стало відомо, що Уряд готує нові зміни до постанови КМУ №76, якою регламентовано процес набуття та підтвердження статусу критично важливого підприємства. Постанову розробили на виконання рішення Ставки Верховного Головнокомандувача задля «запобігання незаконних схем працевлаштування та створення умов для ухилення від мобілізаційних заходів».
Рішення на урядовому рівні ще не прийнято, інформація про те, якими саме будуть ці зміни, є оновлюється щодня. Однак після оприлюднення офіційного рішення, його імплементація може бути досить стрімкою, тож важливо превентивно розуміти, що та як зміниться. Спробуємо це передбачити, користуючись офіційними та неофіційними джерелами.
Що початкоко запланував уряд?
Серед пропозицій первісного варіанту постанови були:
- Скорочення квот бронювання для окремих галузей. Зокрема, початковий варіант документа передбачав скасування 100% квоти для бронювання працівників компаній паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексу.
- Зміни до розрахунку квоти. Пропонувалось, що квоту заброньованих працівників підприємство мало б вираховувати лише із чисельності тих військовозобов’язаних, які не мають інших підстав для відстрочки. Наприклад, до таких підстав належить навчання в закладі освіти, інвалідність військовозобов’язаного або його родичів, утримання 3 і більше дітей віком до 18 років тощо. Тобто, якщо на підприємстві працює 100 військовозобов’язаних і 30 з них мають інші підстави для відстрочки, таке підприємство змогло б забронювати лише половину з тих, хто таких відстрочок не має. Відтак, кількість заброньованих мала б зменшитися з 50 до 35 осіб.
- Створення координаційного центру з організації бронювання. Новий «дорадчий» орган, який має надавати рекомендації щодо можливості визначення підприємства стає критично важливим. По суті, саме цей орган буде вирішувати, чи надавати статус критичного підприємству, а профільне міністерство/ОВА буде формально підписувати прийняте рішення. Також координаційний центр буде погоджувати критерії критичності Міністерств/ОВА, та матиме можливість рекомендувати достроково скасувати статус критичності підприємства, у разі виявлення певних зловживань в процесі бронювання.
До складу Координаційного центру мають увійти до 17 осіб, зокрема:
- заступник міністра економіки та довкілля (співголова центру);
- заступник міністра оборони (співголова центру);
- заступник державного секретаря Кабінету Міністрів;
- заступник міністра цифрової трансформації;
- заступник міністра внутрішніх справ;
- заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту;
- заступник керівника Офісу президента (за згодою);
- державний секретар Міністерства енергетики;
- заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил (за згодою);
- перший заступник (заступник) голови Держприкордонслужби;
- заступник голови Національної поліції;
- заступник голови правління Пенсійного фонду;
- заступник голови Держпраці;
- представник Центрального управління СБУ (за згодою);
- представник Служби зовнішньої розвідки (за згодою);
- представник Головного управління розвідки Міноборони (за згодою);
- представник Мінекономіки.
Також активно обговорюється ідея чергового перегляду критеріїв критичності, які мають бути погоджені з Координаційним центром після його створення.
Як пропозиції змінювались далі?
13 жовтня Кабігетом міністрів було ухвалено постанову про внесення змін, з визначенням необхідності подальшого доопрацювання тексту змін в строк до 18 жовтня. Водночас через значний публічний розголос та критику нововведень, і сьогодні остаточні зміни знаходяться на етапі погодження та обговорення.
Наразі є інформація про те, що уряд готується прийняти «компромісне рішення», яким не буде змінено відсоток працівників, що можуть бути заброньовані, а також не буде виключено військовозобовʼязаних, які мають відстрочки з інших причин з розрахунку загальної кількості військовозобовʼязаних працівників підприємства. Однак вже майже достовірно відомо про те, що новий орган – Координаційний центр все-таки буде створено.
Якими будуть функції Коордцентру і чому це так важливо?
По-перше, центр погоджуватиме галузеві та регіональні критерії критичності. Тобто, самі підстави, за якими підприємства можуть отримати статус. У доступному проєкті постанови уряду передбачено, що міністерства, ОВА та інші органи мають до 20 жовтня 2026 року забезпечити перегляд критеріїв та їх погодження з Координаційним центром.
По-друге, через Центр будуть проходити всі звернення щодо надання/продовження критичності підприємств – як для економіки, так і для потреб ЗСУ. Тобто, перш ніж прийняти рішення, центр має надати свої рекомендації. По суті створюється додаткова ланка в процесі отримання критичності.
По-третє, центр матиме можливість рекомендувати скасувати критичність на підставі, зокрема, повідомлень про можливі порушення та зловживання, отримані від правоохоронних органів.
Нарешті, по-четверте, заяви підприємств щодо можливості збільшення ліміту бронювання також мають пройти погодження центру.
Іншими словами, Координаційний центр стає новим центральним органом в процесі отримання критичності, який буде мати вплив і на підстави отримання критичності, і на її надання, і на скасування, і на кількість працівників, яких можна забронювати.
Також у звʼязку зі змінами, загальний строк розгляду заяв на критичність планують збільшити до 17 робочих днів, що відповідно майже вдвічі збільшує строк розгляду поданих документів.
Стосовно того, чи необхідно буде підприємствам достроково підтверджувати критичність, у звʼязку з черговими змінами, наразі достаменно невідомо. Потенційно можливими є два варіанти.
Перший. Буде встановлено строк для дострокового підтвердження критичності, у звʼязку з переглядом критеріїв критичності та появою Координаційного центру, для всіх або підприємств окремих галузей.
Другий. Чинні рішення продовжать діяти до свого завершення без змін, водночас наступне продовження критичності буде здійснюватись за новими критеріями, та з урахуванням нової процедури розгляду поданих заяв.
Наразі тривають активні дискусії щодо загальної необхідності створення нового органу, та прозорості його роботи в процесі визначення підприємств критично важливими, але як повідомляють окремі політичні діячі, наймовірніше, що Координаційний центр все-таки буде створено, більше того враховуючи те, що така ідея обговорюється ще з літа 2026 року.
Які ризики несе створення Центру?
НАЗК провело антикорупційну експертизу і виявило суттєві корупціогенні ризики непрозорої діяльності та достатньо «розмитих» повноважень Координаційного центру.
Відповідно, до Постанови КМУ пропонується внести зміни, якими передбачити, що орган, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний розглянути його на відповідність критеріям критичностіу строк не більш як 10 робочих днів з дня отримання звернення та за результатами зазначеного розгляду звернутись до Коордцентру для надання рекомендацій та пропозицій щодо визначення такого підприємства критично важливим.
На підставі наданих Координаційним центром рекомендацій та пропозицій приймається рішення про відповідність підприємства критеріям критичності та визначення критично важливим, або про відмову у визначення критично важливим.
При цьому проєктом постанови не визначено процедури розгляду Координаційним центром звернень визначення підприємств критично важливими, в тому числі строків розгляду та підстав для прийняття рекомендацій і пропозицій про відмову у визнанні таких підприємств, установ, організацій критично важливими.
У звʼязку із цим НАЗК рекомендувало доповнити проєкт постанови положеннями, що визначатимуть:
- строки розгляду Координаційним центром звернень, і встановити вичерпний перелік підстав для прийняття ним рекомендацій та пропозицій про відмову;
- граничний строк розгляду документів щодо визначення підприємств критично важливими.
Що відбувалось в останні дні і до чого варто готуватись вже сьогодні?
16 жовтня доопрацьована постанова не розглядалась на засіданні уряду – питання зняли з порядку денного після розголосу. Наразі проєкт постанови планують суттєво доопрацювати та провести додаткові консультації, зокрема щодо ризиків, на які вказує бізнес.
Отже наразі фінального тексту постанови досі немає, відомо лише, що до неї активно вносяться зміни та правки. Про остаточно прийняті рішення, та їх наслідки можна буде говорити тільки після прийняття постанови та її офіційного оприлюднення.
Водночас компаніям, які є критично важливими, або претендують на отримання такого статусу, рекомендовано ваарто вже сьогодні:
- Переглянути структуру діяльності: яка робота виконується / які послуги надаються, та яке вони мають практичне значення для економіки та забезпечення життєдіяльності.
- Переглянути штатну структуру підприємства: з урахуванням обсягу діяльності, чи не є штат працівників надмірним, зокрема, чи не створюватиме це уявлення про спеціальне збільшення штату для бронювання окремих працівників.
- Провести аудит ведення військового обліку на підприємстві: чи ведеться військовий облік, чи взаємодіє підприємство з ТЦК та СП (з питань звірки, направлення повідомлень про зміну даних тощо).
Отже, чекаємо на урядові рішення, готуємось до різних варіантів змін у бронюванні, будемо інформувати вас про розвиок подій.
Даніл Сербін, юрист НСЖУ
Дискусія з цього приводу: