Представництво ЮНЕСКО в Україні передало Національній спілці журналістів України енергетичне обладнання та засоби першої допомоги для підтримки журналістів і мережі Центрів журналістської солідарності. Допомога дасть медійникам змогу залишатися на зв’язку, працювати під час тривалих відключень електроенергії та безпечніше виконувати професійні обов’язки в умовах війни.
Офіційна передача відбулася 9 жовтня у київському офісі НСЖУ за участі голови Представництва ЮНЕСКО в Україні професорки К’яри Децці Бардескі, заступниці Міністра культури України Наталії Мовшович, голови НСЖУ Сергія Томіленка, воєнних кореспондентів, редакторів прифронтових медіа та координаторів Центрів журналістської солідарності.
Допомогу надано в межах проєкту «Захист незалежних медіа та інформаційної цілісності в Україні: реагування на надзвичайні ситуації та сталий розвиток», який реалізує ЮНЕСКО за фінансової підтримки Уряду Японії.
До пакета допомоги увійшли портативні зарядні станції, павербанки, сонячні панелі, інвертори та інше обладнання для автономного живлення. НСЖУ також отримала індивідуальні аптечки, турнікети й компресійні бандажі для посилення безпеки журналістів, які працюють у прифронтових регіонах і висвітлюють наслідки російських атак.
Обладнання розподілятимуть через мережу Центрів журналістської солідарності відповідно до верифікованих запитів журналістів і редакцій. Частина техніки забезпечуватиме автономну роботу Центрів під час відключень електроенергії.
Понад 10 500 запитів від журналістів
Мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ створила після початку повномасштабного російського вторгнення за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів. Ключовим партнером мережі стала штаб-квартира ЮНЕСКО.
Сьогодні Центри працюють у Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах, Львові та Івано-Франківську. Вони надають журналістам захисне спорядження, аптечки та детектори дронів, організовують безпекові тренінги, облаштовують робочі місця з резервним живленням і зв’язком, а також забезпечують екстрену фінансову, юридичну та психологічну допомогу.
Від початку роботи мережі у 2022 році до липня 2026 року Центри опрацювали 10 573 запити. Підтримку через програми НСЖУ також отримали 277 регіональних медіа.
«За кожним зверненням стоїть конкретна людина або редакція, яка потребує допомоги. Без доступу до електроенергії неможлива стійка робота українських журналістів. Заряджені телефон, комп’ютер, детектор дронів або засіб зв’язку іноді безпосередньо визначають, чи зможе журналіст виконати завдання і безпечно повернутися. Така допомога можлива завдяки великій міжнародній солідарності», — зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Нові загрози потребують нових рішень
За даними моніторингу НСЖУ, протягом січня–серпня 2026 року зафіксовано 28 підтверджених інцидентів, пов’язаних із застосуванням дронів проти журналістів, працівників медіа, редакцій та медійної інфраструктури.
У вересні оптоволоконний FPV-дрон знищив у Слов’янську автомобіль, професійну техніку та захисне спорядження іспанського фотожурналіста Дієго Еррери і шведського журналіста Мустафи Джана. Вони вийшли з автомобіля лише за кілька хвилин до удару. Бронежилет і шолом, які згоріли в машині, Мустафа Джан отримав у Київському центрі журналістської солідарності. Після інциденту мережа оперативно надала йому інший комплект спорядження через Харківський центр.
«Ми в ЮНЕСКО вважаємо безпеку журналістів одним із найвищих пріоритетів нашої роботи. Розраховуйте на ЮНЕСКО. Ми тут, у Києві, і працюємо, щоб надати необхідну допомогу», — наголосила голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
Вона подякувала Уряду Японії за послідовну підтримку українських журналістів через програми ЮНЕСКО, а Міністерству культури України — за партнерство. Представництво ЮНЕСКО також вивчає аналітичну доповідь НСЖУ про дронову загрозу для журналістів.
Підготовка до складної зими
Заступниця Міністра культури України Наталія Мовшович наголосила, що безпека журналістів і належні умови для їхньої роботи є складовою євроінтеграційних зобов’язань України та кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення».
«Ще наприкінці весни під час зустрічей із ЮНЕСКО ми наголошували, що зима не за горами і готуватися до неї потрібно завчасно. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру тривають, тому це обладнання є надзвичайно своєчасним», — зазначила Наталія Мовшович.
Передача обладнання НСЖУ стала частиною ширшої допомоги українським медійним організаціям. За ініціативи Міністерства культури ЮНЕСКО також удвічі збільшила закупівлю бронежилетів, адаптованих до анатомічних особливостей жінок. Їх передали Інституту масової інформації та громадській організації «Жінки в медіа».
Допомога, якою користуються десятки журналістів
Воєнна кореспондентка Юлія Суркова розповіла, що після одного з останніх російських ударів працювала у повністю знеструмленому місті. Передавати матеріали редакціям журналісти могли лише завдяки власним зарядним станціям і павербанкам.
«Бронежилети, зарядні станції та детектори дронів — це не засоби комфорту. Це необхідність, без якої неможливо продовжувати працювати у професії», — наголосила Юлія Суркова.
Координаторка Харківського центру журналістської солідарності Ганна Черненко пояснила, що одним джерелом автономного живлення у прифронтовому регіоні можуть одночасно користуватися кілька знімальних груп.
«Одна зарядна станція — це ще один маленький центр журналістської солідарності. Кожен пристрій, який отримує медійник, редакція чи Центр, допомагає не одній людині, а десяткам», — сказала Ганна Черненко.
НСЖУ висловлює вдячність ЮНЕСКО, Уряду Японії, Посольству Японії в Україні та Міністерству культури України за партнерство і практичну підтримку українських журналістів.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: