Кореспондент авторитетної німецької газети «ТAZ» Bernhard Clasen вперше приїхав в Україну у 2014 році, щоб висвітлювати революційні події на Майдані.
– Я побачив сяючи очі людей, що жадали змін на краще, їх натхнення, готовність до боротьби, солідарність і назавжди полюбив цю неймовірну країну, – розповідає Бернхард. – Українці щиро радіють життю, але коли приходить біда, стають згуртованими, мужніми, енергійними, тримаються разом у спільній боротьбі з ворогом. – Тоді я вибрав для себе місію – через людські долі висвітлювати всі події, які трапилися в Україні в зв’язку з нападом рф, показувати всьому світу, як українці відстоюють свою свободу та незалежність.
Бернхард Класен почав з вивчення української мови, бо бажав особисто, а не через перекладача, спілкувати з людьми, про яких пише. Він має музичну освіту, з дитинства грав на гітарі, тому вирішив вивчати мову, співаючи народні українські пісні. І йому це вдалося, зараз Бернхард добре володіє українською мовою, навіть склав державний екзамен.
Тільки за рік повномасштабного вторгнення медійник побував майже в усіх «гарячих» точках – Бучі, Ізюмі, Херсоні, Харкові, а також в Одесі, Ужгороді, Полтаві, Чернівцях. Звідусіль робив статті та репортажі у газету «TAZ» та на декілька сайтів. В Запорізький області побував в населених пунктах Оріхові, Гуляйполі, які найбільше постраждали від ворожих обстрілів, знімав розбомблені житлові будинки у місті, багато спілкувався з людьми.
–У Запорізький Центр журналістської солідарності Бернхард Класен вперше завітав у березні 2023 року, – розповідає співкоординаторка центру Наталія Кузьменко, – відтоді він щороку приїздить у наше прифронтове місто. Починає збір інформації зі спілкування з колегами в пресцентрі ЦЖС, отримує поради щодо важливих тем, користується обладнанням, бере участь у заходах, працює в коворкінгу. Свого часу Бернхард Класен презентував в VHS (навчальний комплекс, до якого входять коледж і університет) в Менхенгладбахі фотоматеріали, зібрані в Україні, в тому числі і за допомогою Запорізького Центру журналістської солідарності. «Я тепер один з вас – і ми разом!», – стверджує німецький журналіст.
– Я на власні очі бачив, коли це знімав, яке горе несе людям російська агресія в Україні, спілкувався з тисячами мирних громадян, бачив дітей, чиє дитинство обпалене війною. І тому ця війна стала моєю особистою справою, – зазначає медійник.
Перед цьогорічним візитом до Центру Бернхард встиг у цьому році побувати в Ужгороді, Львові, Полтаві, Харкові, потім прямує в Одесу. Темою його репортажів тепер стала соціальна складова, а саме – як населення з низькими доходами виживає від час широкомасштабного вторгнення, яке вже триває майже п’ять років. Він переживає разом з героями наступних публікацій всі виклики життя до того, як матеріали вийдуть у світ.
– Я ніколи так часто не грав на гітарі, як під час війни, – каже Класен, – українські пісні допомагають зняти стрес та емоційно відновитися після важких інтерв’ю, до того ж, коли я граю, то не чую нічні сирени та тривоги, яки тривають багато часів.
Кожне спілкування в ЦЖС з колегами Бернхард завершує невеличким концертом, де виконує нові українські твори, які встигає вивчити між професійними справами. До речі він написав пісню про Юлію Баришеву, очільницю відділу комунікацій ДСНС, відому журналістку, яка допомагала йому збирати інформацію у прифронтових районах.
Цього разу з ним приїхала скрипалька з Переяслава Неллі Павелко, творчий дует з якою журналіст склав кілька років тому за допомогою Інтернету. Відтоді Неллі двічі на рік приїздить в ту точку на мапі України, де у той момент працює Бернхард. На цей раз пощастило запорізьким медійникам.
Поталанило також передплатникам газети «Горожанин. Інфо», до яких на зустріч, за рекомендацією Запорізького ЦЖС, виступали Бернхард і Неллі. В редакційному медіа просторі «КOЛO SPACE HUB» спілкування було продуктивним, цікавим та теплим.
Бернхард поїхав далі виконувати редакційні завдання, але обіцяв обов’язково повернутися у прифронтове Запоріжжя і нашого ЦЖС. У журналіста з Німеччини своя особиста війна зі злом…
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Наталія Вадимова, фото Дар’ї Зирянової
Дискусія з цього приводу: