Висвітлення подій у зоні бойових дій та на деокупованих територіях вимагає від журналістів не лише професійної майстерності, а й суворого дотримання правил безпеки та військової етики. Аби підготувати медійників до викликів роботи в умовах повномасштабного вторгнення, Центр журналістської солідарності у Львові провів практичний тренінг із медіабезпеки.
Досвідом з колегами поділилися запрошені спікери Вікторія Хома та Іван Магуряк. Вони розповіли, що потрібно обов’язково мати з собою, які виклики слід враховувати та як зберігати ментальне здоров’я.
Під час заходу слухачі не лише дізналися про особливості роботи воєнкорів, підготовку до виїздів та комунікацію з військовими, а й мали змогу ознайомитися зі спеціальним захисним спорядженням.
Перше і головне правило — не нашкодь
Журналістка відеопродакшину Вікторія Хома розповіла про свій досвід роботи під час надзвичайних ситуацій ще з 2015 року. Згодом це зацікавлення переросло у поїздки на схід та південь України після початку повномасштабного вторгнення.
“Перше й головне правило — не нашкодь. Тобто в кожній роботі в тих регіонах ти мусиш адаптуватись до ситуацій. Якщо військові кажуть, що на об’єкт іти заборонено, виконуєш це прохання. Адже це питання безпеки не лише твоєї команди, а й тих людей, до яких ти приїжджаєш. Не можна показувати геолокації чи приховані позиції, щоб ворог не скористався цим”, – зазначила Вікторія Хома.
Іван Магуряк поділився деталями роботи у форматі соловоєнкора на Сумщині, Харківщині та Донеччині, зауваживши, що формат поїздок наразі суттєво змінився. Зокрема через роботу FPV-дронів та дронів на оптоволокні.
“Зараз підготовка до виїздів вимагає ще більшої ретельності. Багато хто з колег переходить на формат роботи поодинці, адже це часто мобільніше та безпечніше. Не потрібно шукати засоби захисту чи логістику для цілої знімальної групи. Проте це й додатковий стрес, бо ти фактично всюди сам”, — зауважив Іван.
Окремо Вікторія акцентувала на етиці роботи з постраждалими. Документування наслідків воєнних злочинів, зокрема спілкування з дітьми чи людьми, які пережили важкі обставини в окупації, вимагає особливого підходу та отримання письмової згоди на зйомку.
Після розповідей журналістів молоді колеги активно ставили питання. Зокрема про те, з чого взагалі починати свій шлях у воєнній журналістиці.
За словами Івана Магуряка, якщо ви плануєте висвітлювати військові теми, спершу потрібно детально вивчити мілітарний контекст. Воєнкор радить зрозуміти, про що саме ви хочете розповісти, шукати ексклюзивні людські історії, а не просто стандартну зйомку, і пам’ятати про самоцензуру.
“Перший виїзд на фронт чи у стабпункт — це завжди тест-драйв для вас самих. Ви дізнаєтеся, як ваш організм реагує на кров, поранення, вибухи та вразливі умови. Боятися — це абсолютно нормально. Бо якщо ви не боїтеся, у вас притуплюється інстинкт самозбереження, що може призвести до трагічніших наслідків. Наталія Олегівна завжди нагадує мені одну золоту фразу: “Хороший журналіст — це живий журналіст”, — додав Іван Магуряк.
Студентів цікавило, як отримати акредитацію Міністерства оборони, до кого звертатися перед першими поїздками та як орієнтуватися у складній логістиці прифронтових областей.
Також під час дискусії порушили тему емоційного вигорання, роботи в умовах паніки та внутрішніх етичних обмежень. Адже багато відзнятого матеріалу доводиться цензурувати заради безпеки військових та цивільних.
“Працювати психологічно дуже тяжко. Коли ти йдеш вулицями Ізюма, а довкола повністю стерті квартали, або коли документуєш свідчення людей, які пережили катування під час окупації — це емоційно виснажує”, — розповіла Вікторія.
Водночас координаторка Львівського центру журналістської солідарності Наталія Войтович наголосила, що крім фізичного захисту, важливо дбати й про психологічне відновлення після стресових умов.
“Коли медійники повертаються з “гарячих точок” або щодня висвітлюють атаки ворога, їм надзвичайно важко перезавантажити нервову систему. Психологічне вигорання — це реальний виклик нашої професії.
Як показує практика, одним із найефективніших методів подолання стресу є арттерапія. Коли ви починаєте малювати мандали, в’язати чи працювати руками, вмикається моторика, яка допомагає зняти фонову тривожність та вивести мозок із стану постійної напруги”, — підкреслила Наталія Войтович.
Особливою частиною тренінгу стала демонстрація засобів індивідуального захисту, які медійники можуть безкоштовно брати у прокат в Центрах журналістської солідарності перед відрядженнями в зону бойових дій.
За підсумками зустрічі вдалося сформувати практичний порадник, як працювати в прифронтових регіонах.
Що потрібно взяти з собою?
- Бронежилет та шолом
- Аптечка
- Технічний захист (за можливості): наприклад, детектор дронів “Чуйка”;
- Документи
- Техніка: портативні камери (наприклад, DJI-камери), петличні мікрофони, додаткове світло, штативи, павербанки та запасні акумулятори.
- Зручний одяг: штани, футболки, кофта на застібці, зручне взуття;
- Особистий посуд (якщо будете довго на позиціях);
- Гігієна: сухий душ, вологі серветки;
- Вода та перекуси: батончики/горіхи для швидкого відновлення.
Правила, які слід враховувати:
- Не нашкодь. Жодна новина не варта життя людей.
- Обережність. Не можна публікувати орієнтири місцевості або деталі, якими може скористатися ворог.
- Слухайте військових.
- Оцінюйте мобільність групи. Працювати великою командою — це додатковий ризик, тож намагайтеся оптимізувати роботу.
- Не пристібайте паски на небезпечних ділянках. При загрозі удару дрона можна покинути автомобіль за лічені секунди.
- Узгоджуйте матеріали перед публікацією.
- Не вимагайте від себе забагато..
- Дбайте про ментальне здоров’я: Вчасно робіть паузи, використовуйте методики психологічного розвантаження.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів-Суми: 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Садівничий – координатор Сумського центру, +0505822517).
Дар’я Маркова, фото Поліна Хміль
Дискусія з цього приводу: