Правозахисний рух «Кримська солідарність», який десять років підтримував жертв політичних репресій в окупованому Криму, оголосив про припинення своєї діяльності. Це рішення в русі прямо пов’язують із внесенням до російського реєстру «іноземних агентів».
Міністерство юстиції РФ внесло рух до переліку «іноагентів» 26 червня 2026 року, звинувативши його у поширенні «матеріалів іноземного агента» та у взаємодії з «учасниками міжнародних терористичних організацій» і органами державної влади України.
У своїй заяві, за словами активістів, першій і водночас останній після цього рішення, — вони назвали присвоєння статусу політичним тиском і «ярликом», покликаним ізолювати та дискредитувати їхню роботу. У русі наголошують, що «Кримська солідарність» ніколи не була політичною організацією, а виникла як ініціатива взаємодопомоги кримських татар і представників інших народів, які зіткнулися з переслідуваннями.
За десять років учасники руху документували історії переслідуваних, підтримували родини затриманих і засуджених, допомагали з юридичним захистом і поширювали інформацію, що часто залишалася поза офіційним порядком денним. Багато хто з них сам зазнавав штрафів, адміністративних арештів і кримінального переслідування, а частина колег — правозахисників, журналістів і волонтерів — досі перебуває за ґратами.
Саме навколо «Кримської солідарності» свого часу сформувалася спільнота громадянських журналістів, де новачки вчилися в досвідченіших: як вести зйомку, перевіряти інформацію, працювати з джерелами й висвітлювати судові процеси. За даними правозахисників, за ґратами опинилися щонайменше десять громадянських журналістів і стримерів ініціативи, а значну частину списку кримських політв’язнів становлять саме медійники.
Рух повідомив, що його сайт і сторінки в соцмережах більше не оновлюватимуться. Водночас активісти заявили про намір оскаржити рішення російських органів усіма передбаченими законом способами. Громадська солідарність, ідеться в заяві, не визначається державними реєстрами, а потреба захищати переслідуваних нікуди не зникне.
Разом із рухом до реєстру «іноагентів» Мін’юст РФ вніс і низку кримчан — серед них адвокати Емíль Курбедінов та Едем Семедляєв, журналісти й активісти Лутфіє Зудієва та Сервер Мустафаєв та інші. Згодом двох громадянських журналістів — Зедіна Аджикелямова та Руслана Параламова — позначили як «учасників іноземного агента».
Національна спілка журналістів України висловлює солідарність із кримськотатарськими колегами й наголошує: журналістика не є злочином, а переслідування тих, хто говорить правду про порушення прав людини в окупованому Криму, лише вкотре засвідчує незаконність анексії півострова.

* * *
НСЖУ послідовно підтримує професійних і громадянських журналістів, які працюють в окупованому Криму або зазнали переслідувань із боку російської влади. Спілка відстежує порушення прав медійників на півострові, оприлюднює інформацію про обшуки, затримання, сфабриковані судові процеси та умови утримання політв’язнів. Для системного висвітлення цієї теми на сайті НСЖУ створено спеціальний проєкт «У фокусі – КРИМ».
Важливою складовою цієї роботи є підтримка громадського правозахисного руху «Кримська солідарність», учасники якого документують репресії, відвідують судові процеси та передають незалежним медіа інформацію з окупованого півострова. Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголошував, що Спілка прагне надавати «Кримській солідарності» якомога більше можливостей для інформування світової громадськості про реалії окупації.
У межах проєкту «У фокусі – КРИМ» НСЖУ за підтримки Європейської федерації журналістів провела цикл із десяти тематичних онлайн-зустрічей, які відвідали понад 1400 журналістів, студентів і викладачів із 26 українських закладів вищої освіти. Учасники отримали прямий доступ до кримських журналістів, правозахисників і активістів та практичні рекомендації щодо пошуку й перевірки інформації з окупованої території. Майже 400 слухачів курсу передали слова підтримки ув’язненим громадянським журналістам Криму.
НСЖУ також проводить публічні акції, покликані не допустити забуття кримських політв’язнів. Зокрема, у київському офісі Спілки було проведено фотовиставку «Громадянські журналісти важливі!», до якої увійшли понад 40 світлин ув’язнених кримськотатарських журналістів та їхніх родин. Організаторами виступили НСЖУ та Європейська федерація журналістів, а серед авторів фотографій був і рух «Кримська солідарність». У 2025 році Спілка окремо представила листівки, створені на основі малюнків дітей ув’язнених кримських журналістів, наголошуючи, що підтримка родин є відповідальністю журналістської спільноти.
Окремий напрям — професійний та міжнародний захист переслідуваних колег. Громадянські журналісти можуть вступати до НСЖУ й отримувати міжнародні журналістські посвідчення. У 2023 році Спілка прийняла до своїх лав ув’язненого на той час Владислава Єсипенка та бранку кремля Ірину Данилович, щоб засвідчити професійну солідарність і поширити на них захист міжнародної журналістської спільноти. НСЖУ залучає до адвокації Міжнародну та Європейську федерації журналістів, домагаючись ухвалення заяв і резолюцій із вимогою звільнення кримських медійників.
Ця робота триває і сьогодні. У травні 2026 року НСЖУ долучилася до спільної заяви українських правозахисних організацій про системне переслідування медійників на окупованих територіях. У документі окремо згадано ув’язнених журналістів «Кримської солідарності» та висунуто вимоги до української влади й міжнародної спільноти щодо їхнього захисту і звільнення.
Інформаційна служба НСЖУ

























Дискусія з цього приводу: