Учора під час чергової російської атаки на Харків знімальні групи українських телеканалів опинилися в епіцентрі небезпеки. Попри страх і реальну загрозу для життя, медійники не лише врятувалися, а й підтримали одне одного та успішно дописали заплановані інтерв’ю. Про залаштунки робочого дня «під прицілом» розповіли самі журналісти.
Черговий робочий день у Харкові для знімальних груп перетворився на випробування на міцність. Під час запису інтерв’ю над головами журналістів на наднизькій висоті пролетів ворожий безпілотник.
Момент російського удару та падіння знімальної групи опубліковано на Фейсбук-сторінці «5 каналу». Журналістка каналу Оксана Нечепоренко була змушена миттєво впасти на землю прямо під час зйомки. На щастя, боєприпас, що пролетів повз, не здетонував на місці, а сама медійниця відбулася лише незначними ушкодженнями.
«До входу не добіжимо – падай!»
Деталями цього тривожного дня на своїй Фейсбук-сторінці поділилася харківська журналістка, кореспондентка «24-го каналу» та координаторка Центру журналістської солідарності НСЖУ Ганна Черненко. Вона опинилася поруч із колегою в момент атаки.
«Сьогодні переконалася, що ми з Оксаною Нечепоренко навіть на асфальті красиві, – з гумором згадує Ганна. – Пишемо ми собі інтерв’ю, і тут – тривога, а потім дикий гул реактивного БПЛА. Чесно, я злякалася так, що вдруге за всю велику війну впала на асфальт. Мозок ще встиг обдумати кілька думок: до входу не добіжимо – падай! Якщо машина поруч пихне, то буде неприємно, і – ну, блін, колінця побились».
Попри переляк, Ганна знайшла в собі сили не лише згрупуватися, а й підтримати та заспокоїти колегу Оксану, що неймовірно зворушує в такі критичні секунди.
Пластир зі звірятами, подорожник та залізна витримка
Як тільки небезпека згори минула, журналісти піднялися, обтрусили пил і… продовжили виконувати свою роботу.
«Що тут сказати, БПЛА полетів далі, а ми встали і дописали інтерв’ю. Жити треба з гумором», – додає Ганна Черненко.
Першу “домедичну допомогу” та моральну підтримку постраждалим дівчатам оперативно надали колеги-чоловіки: Володимир Павлов забезпечив поранених журналісток пластирем із дитячими звірятами, а Antony Avizhas запропонував подорожник.
Поки дівчата рятувалися на землі, хлопці під гул безпілотника ще й встигли зняти унікальні кадри польоту БПЛА, викликавши щире захоплення колег.
Будні харківських журналістів
За словами Ганни Черненко, коли перший шок минув і вона переслухала ревіння дрона на відео, звук здався вже не таким страшним. Можливо, через те, що всього за годину в тій самій локації та ж сама журналістська компанія почула вже інший звук – тихе, але не менш загрозливе дзижчання FPV-дрона.
«Словом, вівторок харківських журналістів, він такий», – підсумовує Ганна.
Цей випадок вкотре доводить: робота медійників у прифронтових містах – це непроста річ, де за кожним хвилинним сюжетом у телеефірі стоять реальний ризик для життя, залізна витримка та міцна професійна солідарність.
Раніше ми розповідали про те, що російські дрони вже атакують і репортерів із розпізнавальним знаком PRESS, – на цьому наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко у розмові з журналісткою впливового чеського видання.
Дискусія з цього приводу: