Чи справді українські медіа позбулися упереджень? Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела масштабний гендерний моніторинг топових онлайн-медіа. Результати показують чіткий контраст: поки в новинах про армію, економіку та культуру панує рівність і прогрес, таблоїди, лайфстайл та астрологічні прогнози продовжують експлуатувати застарілі кліше. Про це повідомляється на сайті Нацради.
Експерти проаналізували 3330 новинних матеріалів із десяти тематичних категорій, опублікованих у 20 найпопулярніших українських онлайн-медіа (14 зареєстрованих та 6 незареєстрованих).
Головний висновок: гендерні стереотипи все ще глибоко вкорінені в матеріалах про красу, зовнішність, моду та приватне життя. Водночас у висвітленні політики, бізнесу та війни українські журналісти демонструють значний крок уперед.
Де стереотипи тримаються найміцніше?
- Таблоїд та лайфстайл: Тут зафіксовано найвищий рівень стереотипізації. Жінок часто зображують сексуалізовано, роблячи акцент на оголених ділянках тіла, віці, зовнішності чи стосунках. Чоловіки набагато рідше потрапляють у подібні рамки оцінки їхнього вигляду чи ваги.
- Краса та мода: Замість професійних досягнень медіа часто фокусуються на зовнішності жінки як на головному чиннику її соціального успіху.
- Астрологія, магія та езотерика: Жінок безальтернативно маркують як основну аудиторію “магічного” контенту та процедур для самовдосконалення.
- Здоров’я: Публікації на цю тему здебільшого орієнтовані на жіночу аудиторію і вкрай рідко мають універсальний характер (винятком є лише нейтральні матеріали про ментальне здоров’я).
Прорив і позитивні тренди: де медіа стають кращими
- Культура, наука та спорт: Це найбільш збалансована та вільна від стереотипів категорія. У культурному контенті журналісти дедалі частіше використовують гендерно чутливі підходи та фемінітиви.
- Економіка та політика: Жінок дедалі активніше залучають до обговорення складних тем, які традиційно вважалися сферами «чоловічої компетенції».
- Армія та війна: Військова тематика загалом демонструє нестереотипні сюжети. Позитивним трендом є поява матеріалів про «турботливу маскулінність».
- Висвітлення насильства: Журналісти навчилися інформувати про випадки сексуального насильства неупереджено — без звинувачення жертви (victim blaming).
- Сім’я та стосунки: Поряд із традиційними сюжетами з’являються приклади рівноправного партнерства та матеріали, де жінки представлені через свої професійні успіхи.
- ЛГБТІК+: Тема була представлена лише однією новиною, проте вона була гендерно збалансованою та нестереотипною.
Що допомагає долати бар’єри? Найкращими інструментами для покращення контенту є залучення жінок і чоловіків як рівноцінних експертів, фокус на їхніх професійних досягненнях та використання нейтральних, невірусомістких ілюстрацій.
Про моніторинг. До вибірки дослідження увійшли такі популярні ресурси: ТСН.UA, «КореспонденТ.net», NV, «РБК-Україна», «24 Канал», UNIAN.UA, «Фокус», «Еспресо», «Апостроф», «Мінфін», informator.ua, «Цензор.НЕТ», «Стіна», «Новини.LIVE», Gazeta.ua, OBOZ.UA, today.ua, «Мета», «Суспільне мовлення» та «Українська правда».
Раніше ми розповідали про те, що «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднили звіт «Національна безпека як зброя проти журналістики».
Дискусія з цього приводу: