1 липня 2026 року у Міністерстві закордонних справ України відбулося засідання Ради з питань прав людини, гендерної рівності та різноманіття, присвячене свободі вираження поглядів, безпеці журналістів та протидії дезінформації, інформує ZMINA.
Учасники заходу, серед яких правозахисники, представники міжнародних організацій і державних інституцій наголосили, що переслідування журналістів є складовою системної політики РФ із придушення незалежної інформації на окупованих територіях. Йдеться про викрадення, незаконні затримання, катування, ізоляцію від зовнішнього світу, сфабриковані кримінальні справи та багаторічні вироки.
Під час відкриття засідання заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 132 українських та іноземних журналістів.
“Загибель української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні стала трагічним свідченням того, що Росія переслідує журналістів саме за їхню професійну діяльність і прагнення говорити правду. Держава-агресор має понести відповідальність за скоєні злочини”, — заявила вона та додала, що Україна працює над посиленням міжнародної уваги до загроз, які створює російська дезінформація, зокрема на майданчику Генеральної Асамблеї ООН.
За даними Центру прав людини ZMINA, щонайменше 26 українських журналістів перебувають у російській неволі, з них 17 — вихідці з окупованого Криму, переважно кримські татари. Більшість уже засуджені за сфабрикованими обвинуваченнями у “тероризмі”, “екстремізмі”, “державній зраді” чи “шпигунстві” та отримали вироки від 3 до 26 років позбавлення волі.
Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль зазначила, що місія продовжує документувати систематичні тортури, сексуальне насильство та інші грубі порушення прав людини щодо незаконно утримуваних українців. За її словами, винесення багаторічних вироків журналістам, зокрема Олександру Малишеву, якого засудили до 26 років позбавлення волі, є частиною ширшої кампанії переслідувань.
Правозахисник, журналіст та військовослужбовець Максим Буткевич, який сам пережив російський полон, зазначив, що російська влада не розрізняє журналістику та пропаганду, оскільки вважає, що лише держава має право визначати, яка інформація є “правильною”. За його словами, будь-які незалежні медіа для Росії автоматично стають “ворожою пропагандою”, а журналісти — мішенню для переслідувань.
“Особливо яскраво це видно на окупованих територіях, де будь-яка незалежна інформація одразу припиняється. Саме тому журналісти стають одними з перших жертв репресій”, — наголосив він.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик звернула увагу, що частину журналістів після викрадення роками утримують без офіційних обвинувачень.
“Більшість незаконно утримуваних журналістів уже отримали вироки у сфабрикованих кримінальних справах за звинуваченнями в “тероризмі”, “екстремізмі”, “державній зраді” чи “шпигунстві”. Йдеться про вироки від трьох до 26 років позбавлення волі, а найпоширенішими є строки 12–14 років”, — наголосила вона.
Печончик також нагадала про тривалі терміни ув’язнення інших журналістів із тимчасово окупованих територій, зокрема Максима Рупчева, Георгія Левченка та Владислава Гершона.
Окремо правозахисниця наголосила на нелюдських умовах утримання журналістів. За її словами, вони повідомляють про катування, психологічний тиск, утримання в штрафних ізоляторах, ненадання медичної допомоги, обмеження зв’язку з родинами та систематичне етапування до віддалених регіонів Росії.
Під час заходу також звернули увагу на посилення тиску на тих журналістів і правозахисників, які залишаються на волі. Зокрема, 26 червня Міністерство юстиції РФ внесло громадський рух “Кримська солідарність” до реєстру так званих “іноземних агентів”, а низку його учасників, серед яких громадянські журналісти, включило до переліку “учасників іноземного агента”.
Учасники дискусії закликали міжнародних партнерів системно порушувати питання незаконно ув’язнених українських журналістів під час переговорів із Росією, включати їх до списків на звільнення та постійно привертати увагу до їхніх справ на міжнародних майданчиках.
Фото: МЗС України.
