Цькування журналістів, поділ ЗМІ на «правильні» і «неправильні» та загалом напружена медіаатмосфера, яка панує в Україні, токсичні законодавчі ініціативи вкотре підтверджує, що ні свобода слова, ні права журналістів – не пріоритет для нинішньої влади. Про це сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко в ефірі телеканалу «Прямий».
«У Спілки журналістів як найбільшого медіаоб’єднання і в мене як голови були очікування до президента, до парламенту, що вони застосують свої повноваження для того, щоб допомогти журналістам і показати, що свобода слова – пріоритет. Але зараз бачимо, що свобода слова – не пріоритет, права журналістів – не пріоритет», – зауважив Сергій Томіленко.
До цього додається кричуща ситуація з безпекою журналістів. Адже за минулий рік в рамках моніторингу «Індекс фізичної безпеки» НСЖУ зафіксувала 77 інцидентів нападів на працівників ЗМІ. Загальна кількість постраждалих медійників – 101 особа, 36 із них – жінки.
«В Україні – системна безкарність за злочини щодо журналістів. Але замість того, щоб застосувати свій авторитет і захистити медіа, влада вигадує репресивні ініціативи і не знаходить часу на підтримку ЗМІ. На сьогодні всі уряди країн в умовах пандемії думають про те, як допомогти медійній галузі. Запроваджуються спеціальні програми підтримки, пільги. Бо насправді є ризик, що виникнуть інформаційні пустелі, коли в тих чи інших районах просто не стане місцевих медіа. В Україні ж такої підтримки – нуль», – констатував очільник НСЖУ.
Натомість влада лише посилює права контролюючих органів, зокрема Національної ради з питань телебачення й радіомовлення, яка не виявляє належної поваги до представників ЗМІ.
«Це ганьба, коли вони організували так зване «онлайн»-засідання, самі знаходяться в зручних місцях, а представників ТРК з усієї України змушують їхати в Київ і виступати по черзі за одним ноутбуком», – прокоментував Сергій Томіленко.
Він звернув увагу, що Нацрада, застосовуючи попередження до тих чи інших ЗМІ, навіть з дріб’язкових приводів, ставить фактично «чорну мітку» і в час закінчення строку ліцензії може просто відмовити у її продовженні, керуючись цими фактами. Це сталося, зокрема, з радіо «Буковинська хвиля». Зараз численні перевірки і попередження застосовуються до телеканалу «Прямий».
«Ми наголошуємо, що має бути довіра до медіа регулятора, і він не повинен вибірково застосовувати санкції. А щодо нинішнього складу Нацради – ці зауваження є. Поки не буде довіри до регулятора, ми будемо критично ставитися до його рішень та до спроб розширити сферу діяльності Нацради на всі ЗМІ», – підсумував голова НСЖУ.
