Про незламність українців, їхні особисті історії та щоденні виклики. Про підтримку міжнародної спільноти та прояви солідарності з Україною. У традиційному огляді телеграм-каналу НСЖУ — SPILKA News аналізуємо, якими сенсами впродовж тижня наповнювали українську тему іноземні журналісти.
Сьогодні навіть культурні новини про Україну можуть мати символічний вимір. Новозеландська Otago Daily Times повідомляє про нову поштову марку Ватикану, присвячену українським католикам та 30-річчю відновлення Київської єпархії. На ній зображено Патріарший собор у Києві, занурений у темряву блекауту — рідкісний випадок, коли Ватикан додає до дизайну марки сучасний політичний контекст.
Британське видання Reading Today заходить в тему України через розмову з місцевою громадою. У свіжому номері газети вийшло інтерв’ю з очільником Золочівської райдержадміністрації Василем Маркевичем. На питання про майбутнє він відповідає коротко і без дипломатії: «Путін програє». Під час візиту до міста Редінг посадовець подякував британцям за підтримку України та передав до місцевого культурного центру українські книжки.
Власне тему культури у воєнний час зачіпає й німецька газета Die Welt. Редакція опублікувала інтерв’ю з українським художником Павлом Маковим — представником України на Венеційській бієнале 2022 року. Митець різко критикує повернення Росії на міжнародні культурні майданчики, називаючи це «ознакою європейської слабкості». Живучи у Харкові за кілька десятків кілометрів від фронту, Маков відмовляється виїжджати: «За кордоном я б лише грав роль, там я не мав би орієнтирів і сенсу життя».
Американський журнал The New York Review of Books у великому есе британського журналіста Тіма Джудаха повертає читачів до переддня повномасштабного вторгнення. Автор починає текст із особистого спогаду — вечора 23 лютого 2022 року, коли він збирався на вечерю з друзями в Києві й ще не знав, що за кілька годин почнеться велика війна.
Навіть спортивні новини цього тижня стають способом розповісти про Україну. Британська газета The Guardian розповідає історію українського паралімпійця Максима Мурашковського — срібного призера зимових Паралімпійських ігор у Кортіні у біатлоні серед спортсменів із порушенням зору. Протягом шести місяців спортсмен використовував штучний інтелект як персонального тренера і психолога. «Це революційна технологія… як і будь-яку науку, її можна використати і для добра, і для зла», — каже він.
Особисті історії людей, які живуть поруч із війною, залишаються одним із найчастіших сюжетів у міжнародній пресі. Південноафриканська газета The Citizen пише про 79-річного художника Григорія Гладиша — єдиного мешканця зруйнованої багатоповерхівки на Північній Салтівці у Харкові. Чоловік уже три роки виживає без опалення, води та світла, поки його родина перебуває за кордоном. «І куди б я пішов?» — зізнається він журналістам, залишаючись серед руїн свого дому.
Британська Sunday Mirror розповідає історію одеситки Євгенії Самарської, яка евакуювалася з двома дітьми, пережила лікування від раку третьої стадії вже в еміграції та нині готується представити своїх собак на престижній виставці у Бірмінгемі. У матеріалі війна з’являється через особисту метафору героїні: «Якщо уявити життя як вазу з квітами, то війна розбила мою вазу».
Про солідарність з Україною пишуть і в Новій Зеландії. Газета Bay of Plenty Times розповідає історію 33-річної Гаррієт Кемпбелл із Тауранги, яка залишила сімейне кафе, щоб допомагати Україні. Разом із нареченим, американським археологом Джейсоном Заном, вони вже п’ять разів приїжджали у зону бойових дій та приготували понад 5000 обідів для військових і цивільних. «Ми хотіли показати, що їх не забули», — каже волонтерка, наголошуючи, що попри втому світу та російську пропаганду підтримка українців має залишатися пріоритетом.
Іноземні медіа також не полишають тему українських дітей, яких росія незаконно депортувала з окупованих територій. Британське видання Paisley Daily Express пише про політикиню Джоанну Бакстер, яка відвідала Київ і отримала державну нагороду за підтримку ініціатив із повернення депортованих дітей. За офіційними даними, понад 19 500 українських дітей були насильно вивезені до росії та Білорусі.
Малайзійська газета The Star розповідає про 10-річну Дашу з Києва, чий батько загинув на фронті. Попри постійні обстріли та блекаути, дівчинка навчається онлайн, вивчає іноземні мови та займається ікебаною. Вона мріє відкрити власний квітковий магазин і колись знову побачити море в Криму.
Ці публікації вкотре нагадують, що міжнародний образ України багатогранний. Іноземні журналісти знаходять власні способи донести до світу історії українців, і нам важливо слідкувати за їхніми підходами. Продовжуємо читати, аналізувати та стежити за найяскравішими матеріалами у світових медіа. А щоб нічого важливого не пропустити — підписуйтеся на телеграм-канал SPILKA News.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: