«Відмови у грантах: як перезапустити успіх» – такий вебінар провела Націоналльна спілка журналістів України для медійників, на якому розглянули конкретні кейси грантових заявок і провели «роботу над помилками» – що саме завадило заявці виграти у конкурсі і отримати кошти на реалізацію проєкту. Спікерки вебінару – перша секретар НСЖУ, координаторка мережі Центрів журналістської солідарності Ліна Кущ та координаторка об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Наталія Войтович звернули увагу на ті неточності, які допускають редакції у підготовці заявок і надали практичні поради – як уникнути помилок.
Зокрема, учасники вебінару обговорили питання – як чесно проаналізувати свою заявку та перетворити слабкі місця на сильні сторони; чому команди з досвідом іноді програють новачкам: звернули увагу на логіку відбору донорів;розповіли, як адаптувати ідею під критерії грантодавця, вибудувати бюджет і показники впливу; як відповідати на коментарі експертів і не вигоріти після відмови.
«Еталонної» заявки не існує
Ліна Кущ розповіла, що одним з найпоширеніших прохань від медійників є – надати їм щось на кшталт еталонної заявки – зразок, на який можна орієнтуватися.

–Загального зразка заявки немає, тому що у кожного конкурсу є свої вимоги, свої критерії, свій шаблон заявки і свої підходи. Крім того, в кожного заявника може бути інша особлива ситуація, яка може не збігатися з вашою. Тому такого шаблона і такого зразка ви не знайдете. За принципом «дай списати» – тобто не проходити етапи навчання і не вчитися на власному досвіді – це не пройде. Так само не пройдуть і заявки, які створені суто штучним інтелектом – зазвичай у них немає конкретики, немає підтвердження того, що ви спроможні щось зробити. Адже перед донором не стоїть завдання – просто віддати вам гроші. Він з самого початку шукає тих людей, які реально можуть виконати певні завдання. Коли ви пишете заявку, маєте не себе розхвалити, а навести аргументи, в тому числі цифри і факти, щоб показати, що ви спроможні виконати проєкт, і результат його реалізації буде таким, що донору буде приємно, що він вам виділив кошти, – каже Ліна Кущ.
Наталія Войтович звернула увагу на тяглість проєкту, на який редакція заповнює грантову заявку. Тобто – що буде після закінчення проєкту? Саме ті розробки, які матимуть продовження після того, як закінчаться грантові кошти, донори цінують особливо.

–Я наводила приклад – розповідала про один з проєктів для невеличких районних редакцій, який фінансувала одна з чеських організацій. Попередньо я в проєкті прописувала, що молодь, студенти зможуть прийти у редакції, зробити нові проєкти тощо. Так ось, через понад півроку, після завершення проєкту донор звернувся знову до мене з тим, аби я розповіла, як живе проєкт далі. Нині у нас підписані контракти з редакціями про можливість практики у них для студентів. Тобто це вже продовження життя проєкту, його тяглість. У своїх проектах ви теж мусите хоча б гіпотетично визначити – що буде після закінчення проєкту, для чого це стане стартом. Звісно, у кожному проєкті є ризики і їх теж треба прописувати. Але ви донору маєте даєте зрозуміти, що навіть під час надзвичайної ситуації знайдете вихід. Наприклад, зараз тривають відключення світла, але ж це не означає, що медіа припинить випуск. Ми шукаємо альтернативу, наприклад, коворкінги. Мої знайомі матеріали писали в супермаркетах. Якось мій колега з іншого міста прислав фото – каже, дивися, де я пишу статтю – в супермаркеті. Ці речі теж обов’язково треба прописувати в заявках, зазначила Наталія Войтович.
Активність у навчанні – один з індикаторів потенціалу редакції
І ще одна важлива річ, на яку звернули увагу спікерки. Успіх грантової заявки залежить не лише від правильно заповнених анкет, а й від репутації редакції як такої, що готова вчитися та змінюватися. Адже ігнорування освітніх заходів нерідко стає перепоною для фінансування.

В НСЖУ наголошують: регулярні вебінари та майстер-класи – це не просто формальність, а майданчик для професійного зростання, який напряму впливає на довіру донорів.
Ліна Кущ навела статистику першого року повномасштабної війни. За її словами, попри катастрофічні фінансові втрати, запит на нові знання серед медійників залишався критично низьким. Дослідження ситуації з місцевими медіа, проведене у 2022 році, виявило тривожний парадокс:
- 90% опитаних заявили про втрату основних джерел доходу;
- 80% втратили рекламодавців;
- Лише 15% респондентів висловили готовність навчатися чомусь новому для розвитку своїх медіа.
–Люди сказали, що вони втратили все, але лише 15% були готові вчитися, щоб піднятися, – підкреслила Ліна Кущ, і зауважила, що Спілка особливо цінує тих колег, які, попри труднощі, знаходять ресурс на саморозвиток.
При виборі претендентів на підтримку пріоритет надається тим командам, які:
- Регулярно відвідують навчальні заходи.
- Впроваджують нові формати та підходи.
- Демонструють бажання «прокачувати» свої навички.
–Ми дуже цінуємо тих колег, які хочуть навчатися, хочуть прокачувати себе в чомусь новому. Це дуже цінно і дуже важливо. Коли ми бачимо, що певна редакція брала участь в навчанні або приєднувалася до тренінгу, то ми вже розуміємо, що це редакція, яка налаштована на те, щоб учитися, застосовувати знання і йти далі, – каже Ліна Кущ.
У НСЖУ наголошують: активність редакції на тренінгах та майстер-класах є індикатором її потенціалу. Коли медіа подає заявки лише на фінансову допомогу, але ігнорує освітні можливості, це викликає запитання щодо справжньої мети та здатності редакції розвиватися.
Ліна Кущ закликала медійників стежити за анонсами вебінарів та зустрічей з фахівцями, які проводить як НСЖУ, так і інші медійні організації, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку.
Раніше ми розповідали про те, що варто знати за умови, коли зростає конкуренція, а донорські програми посилюють вимоги.
Інформаційна служба НСЖУ

























Дискусія з цього приводу: