На юридичну гарячу лінію для журналістів та медіа надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. Немало з них – за зверненнями через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ. Оприлюднюємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.
До Дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ надійшло таке запитання:
«Після останнього обміну полоненими до редакції звернулися родичі захисника, який перебував у полоні з 2022 року, — хочуть публічно поділитися своєю радістю. Підкажіть, будь ласка, яку саме інформацію у такій ситуації ми маємо право поширювати. Чи потрібно змінювати персональні дані? Чи треба дочекатися дозволу і від кого? Взагалі, який порядок оприлюднення такої інформації?»
На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services.
Відповідно до законодавства України, публікація інформації про звільненого з полону захисника регулюється нормами Закону України «Про захист персональних даних» № 2297 VI та Закону України «Про інформацію» № 2657-XII. Згідно зі ст. 6 ч. 5 Закону «Про захист персональних даних», обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей на підставі згоди суб’єкта персональних даних або у випадках, передбачених законом. Ст. 7 ч. 1 Закону забороняє обробку даних про стан здоров’я, сімейний стан, адресу проживання, дату народження та інші конфіденційні відомості без однозначної згоди суб’єкта персональних даних. Ст. 8 Закону визначає, що суб’єкт персональних даних має право контролювати використання його персональних даних, отримувати доступ до них, вимагати змінення або знищення даних у разі їх неправомірної обробки.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу, яка дозволяє її ідентифікувати, є персональною; збирання та поширення такої інформації без згоди особи заборонене, за винятком випадків, визначених законом, та лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту або захисту прав людини. До конфіденційної інформації належать дані про стан здоров’я, адресу, сімейний стан, дату та місце народження, релігійні переконання та інші подібні відомості.
У зв’язку з викладеним, редакція може публікувати інформацію про факт звільнення захисника, тривалість перебування в полоні, загальні відомості про очікування та переживання родини, емоційні коментарі родичів. При цьому публікація персональних даних самого звільненого без його особистої однозначної згоди заборонена (ст. 6–8 Закону «Про захист персональних даних», ст. 11 Закону «Про інформацію»). Персональні дані можна або не використовувати, або змінити для уникнення ідентифікації (анонімізація).
Офіційного дозволу державних органів для поширення інформації від родичів не потрібно, проте необхідно переконатися, що факт звільнення підтверджено офіційними джерелами (Міноборони, СБУ, Офіс Президента). Порядок оприлюднення інформації включає: отримання письмової або зафіксованої усної згоди родичів на публікацію їхніх коментарів і фото/відео, перевірку факту звільнення через офіційні повідомлення, підготовку матеріалу без розкриття персональних даних самого захисника та публікацію з дотриманням принципів законності інформації.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру).
Дискусія з цього приводу: