Новий «Практичний ґайд з впровадження медіа- та інформаційної грамотності (MIL)» — масштабний посібник, створений на основі досвіду українських редакцій у період повномасштабної війни представив Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Документ покликаний допомогти медіа інтегрувати навички MIL у свою повсякденну роботу, зміцнювати довіру аудиторії та ефективно протидіяти дезінформації.
Автори зазначають, що у часи інформаційних атак, масштабних маніпуляцій та стрімкого розвитку штучного інтелекту питання медіаграмотності стало критично важливим для редакцій. Українські журналісти працюють у надзвичайно складних умовах — під тиском пропаганди, кампаній дезінформації, кібератак, а подекуди прямих загроз життю. Саме тому системна інтеграція медіа- та інформаційної грамотності є необхідністю, а не опцією.
Ґайд фіксує сучасні підходи редакцій до фактчекінгу, цифрової безпеки, побудови довіри та взаємодії з аудиторією. Він базується на інтерв’ю з 12 українськими медіа, серед яких Galka.if.ua, Leopolis.news, Rayon.in.ua, Бахмут IN.UA, Ґвара Медіа, Суспільне та Українська правда.
10 ключових порад
Нижче ми підібрали основні поради, які автори ґайду виокремлюють як найважливіші для щоденної журналістської практики.
- Перевіряйте інформацію в кілька етапів
Будь-яка новина має спиратися на кілька незалежних джерел. Повідомлення в соцмережах чи один коментар — не підтвердження. Якщо є хоч найменший сумнів, публікацію варто відкласти. Точність важливіша за швидкість.
- Фіксуйте відповідальність на кожному етапі.
Автор, редактор і випусковий редактор мають чітко знати свою роль у забезпеченні достовірності.
- Додавайте контекст
Пояснюйте, «що стоїть за новиною». Контекст є ключовим елементом протидії маніпуляціям і важливою частиною пребанкінгу [прим. – пояснення теми, щоб люди не повірили у майбутні фейки].
- Спростовуйте відповідально.
Робіть це лише коли неправдива інформація реально поширюється. Не відтворюйте фейк повністю, позначайте «фейк» прямо у візуалах. - Створюйте спеціалізовані ролі для глибокої верифікації.
Майте фактчекера, аналітика або окремий відділ для роботи зі складними кейсами. - Залучайте зовнішніх експертів.
OSINT-фахівці, незалежні фактчекери, експерти з вузьких тем — підсилюють якість і знижують ризики помилок. - Використовуйте ШІ обережно й прозоро.
ШІ — це інструмент, не заміна журналіста. Усе, що створене або опрацьоване ШІ, має пройти людську верифікацію та бути промаркованим. - Не покладайтеся на ШІ у критичних моментах.
Використовуйте його лише для допоміжних задач (транскрипція, структурування), але не для фактів, формулювань чи оцінок. - Будуйте власну експертну базу.
Зберігайте контакти надійних фахівців — істориків, економістів, юристів, енергетиків тощо — щоб оперативно отримувати коментарі. - Підвищуйте інформаційну стійкість аудиторії через контент.
Інтегруйте пояснення механізмів маніпуляцій і методів перевірки даних прямо в новини, розбори й аналітичні матеріали.
Українські редакції стали одним із найяскравіших прикладів того, як медіа можуть адаптуватися до екстремальних умов. У ґайді зафіксовано новаторські практики, які журналісти розробили у відповідь на війну: від оперативних OSINT-розслідувань [прим. – open-source intelligence — «розвідка з відкритих джерел»] до креативних форматів навчання з медіа- та інформаційної грамотності (MIL) для молоді та локальних спільнот. Цей досвід, на думку ЦЕДЕМ, може бути корисним медіа по всьому світу.
Юлія Туровець, інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: