2 листопада – Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів
Журналісти на лінії фронту зривають наліпки PRESS з бронежилетів: те, що мало б спрацювати як своєрідний маркер захисту, у цій війні перетворюється на повну свою протилежність: медійники стають мішенями для ворога. І останнім часом атаки на журналістів посилились.
Захист стає мішенню
«Це реалії війни дронів. Безпечних місць у Краматорську вже немає. Та й по всій лінії зіткнення їх уже катма», – прокоментував для НСЖУ високопоставлений український пресофіцер трагічні події, які сталися, по суті, напередодні 2 листопада, коли світ відзначає Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.
Так, 23 жовтня, у Краматорську російський ударний дрон «Ланцет» убив двох журналістів українського іномовлення FREEДОМ — воєнну кореспондентку Альону Грамову (Губанову) та оператора Євгена Кармазіна. Спеціальний кореспондент Олександр Количев отримав поранення і доставлений до лікарні.
«За цим фактом розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 438 КК України — порушення законів та звичаїв війни, що призвело до загибелі людей. Кожен злочин армії рф буде розслідувано, кожен винний – встановлений і притягнутий до відповідальності», – повідомили у Генеральній прокуратурі України.
27 жовтня під час виконання журналістського завдання у Дніпропетровській області через удар ланцета постраждав український фіксер Іван Захаренко, який працював з німецькою журналістською групою телеканалу WELT. Це сталося під час зйомок роботи мобільного підрозділу протиповітряної оборони 42-ї бригади ЗСУ, Оператор Віктор Лисенко отримав легкі поранення. Репортер Ібрагім Набер разом з оператором надавав першу допомогу пораненому Івану. Журналісти були з чіткими позначками своєї професії…
Як відомо, журналісти на лінії фронту захищені Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни. Згідно зі статтею 79 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій, журналісти у зоні збройного конфлікту вважаються цивільними особами та отримують захист, якщо не порушують свого статусу. Для підтвердження статусу вони повинні мати посвідчення, а також носити бронежилети з чітким маркуванням «PRESS». На це звертають увагу і в світі. Виконавча директорка правозахисної неурядової організації «Free Press Unlimited» Рут Кроненберг підкреслила, що «жилет з написом «Преса», який колись був символом захисту, тепер став мішенню».
Право на журналістську професію має бути забезпечене навіть під час війни
За даними Офісу Генерального прокурора, станом на 10 жовтня 2025 року за злочини проти українських журналістів росіянам оголощено 17 підозр. З них троє російських злочинців отримали вироки, а ще до суду направлено 11 обвинувальних актів.
– Завдяки журналістам світ знає правду про жахи війни, – наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. – Але журналіст – не мішень! Ми вимагаємо безпеки та захисту прав журналістів на прифронтових територіях. Ось чому нам потрібна міжнародна Конвенція про безпеку журналістів. Журналісти – важливі! Важливі тому, що важлива правда, яка без журналістів і засобів масової інформації залишається прихованою від людей. Право на журналістську професію має бути забезпечене навіть під час війни!
Журналісти стикаються з щоденними загрозами
Суспільству нагадують про злочини проти медійників. Цьогоріч – 25 років з дня загибелі Георгія Гонгадзе. За ініціативою НСЖУ у 2007 році 16 вересня було визнано Днем вшанування журналістів, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок. Незважаючи на численні протоколи, вказівки та пропозиції, що ухвалюються на різних рівнях, журналісти і далі стикаються з щоденними загрозами. А злочинців не притягують до відповідальності.
Російсько-українська війна значно погіршила ситуацію. За верифікованими даними НСЖУ, від початку повномасшрабної агресії135 медійників загинули, з них 21 – під час виконання професійних обов’язків, 10 медійників і медійниць – цивільних жертв; 104 представника і представниці медіа, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з 24 лютого 2022 року Росія скоїла загалом понад 850 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Ці злочини включають вбивства, переслідування, катування, сексуальне насильство, ув’язнення, депортацію та інші форми тиску, які спрямовані на перешкоджання їх професійній діяльності.
– Усі ці злочини кваліфікуються за статтею 438 Кримінального кодексу України (Порушення законів та звичаїв війни). Це – тяжкий злочин, – наголошує начальниця управління комунікації Національної поліції України Оксана Блищик.
«Росія буде вбивати, допоки їй дають це робити»
Одним з найрезонансніших була загибель внаслідок ворожого обстрілу 14 березня 2022 року неподалік села Горенка на Київщині оператора телеканалу Fox News П’єра Закржевські та тяжке поранення журналіста Бенджаміна Голла.
Однак згодом стало відомо, що серед учасників знімальної групи, яка їхала висвітлювали російське вторгнення, була й українська журналістка Олександра Кувшинова, яка співпрацювала з телеканалом у якості локальної продюсерка, хоча канал чомусь назвав її «консультанткою». До того ж, медійниця не мала офіційного контракту, а відтак – і відповідної страховки. Прокуратура України почала провадження за фактом за частина 2 статті 438 Кримінального кодексу – про порушення законів та звичаїв війни, разом з умисним убивством. Через два роки після загибелі Олександри її батьки разом з безпековим консультантом знімальної групи Шейном Томсоном подали проти керівництва Fox News позов до нью-йоркського суду – каналу висунули звинувачення щодо службової недбалості, перекручування і приховування фактів про ту трагедію з метою перекласти провину на Томсона та приховати свою відповідальність.
«Працьовита, весела, добра та смілива. Наша команда в Україні розповідає, що Саша захоплювалась музикою, мистецтвом і фотографією», – писала про Олександру Сюзанна Скотт, генеральний директор Fox News Media.
У ті ж дні – 13 березня – зник відомий український фотожурналіст і фотодокументаліст Максим Левін, який працював з багатьма міжнародними агенціями та українськими виданнями. Він зник разом з військовим Олексієм Чернишовим на Київщині, у Вишгородському районі, неподалік села Гута Межигірська, Тіло Макса Левіна виявили 1 квітня 2022 року – після деокупації Київщини. У 2022 році Максима Левіна посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня та званням Героя України.
Розслідування міжнародної організації «Репортери без кордонів» встановило, що Левіна катували і стратили російські військові. Він залишив після себе чотирьох синів, одному з яких на момент загибелі батька виповнилося лише два роки. «Зараз син підріс, і він запитує, коли тато народиться… Він упізнає батька на фото, іноді ми говоримо про нього», – розповідала колишня дружина Максима Інна Варениця в інтерв’ю через рік після трагедії…
Міжнародна журналістська спільнота вимагає притягнення до відповідальності вбивць української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні. «Вага 30 кг і сліди тортур»: за словами свідків, журналістка зазнала важких тортур електрикою в таганрозькій в’язниці, її морили голодом.
Про розслідування злочинів проти журналістів ішлося й на дискусійній панеліпід час «Donbas Media Forum»За словами начальника управління Департаменту протидії злолчинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Тараса Семківа, наразі є 17 підозр росіян за злочини проти українських журналістів. З них – троє російських злочинців отримали вироки, а ще до суду направлено 11 обвинувальних актів.
«Росія буде вбивати, допоки їй дають це робити, а світ намагається знайти діалог із вбивцями. Міжнародним партнерам потрібно активізуватися, щоб не допустити нові вбивства», – підкреслив голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів нагадує: правда має ціну. В Україні її вимірюють життями тих, хто наважився її документувати. Поки світ шукає діалог з агресором, цинічне полювання на журналістів триватиме.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: