За ініціативи першої заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірини Констанкевич регулярно проходять засідання робочої групи з питань реформування суспільного мовлення в Україні. До цієї групи входять народні депутати, представники громадськості, Національної суспільної телерадіокомпанії України, Наглядової ради ПАТ «НСТУ», НСЖУ.
«Нашу групу об’єднує спільне бажання – щоб Суспільне відповідало всім суспільним запитам. Зараз ми перебуваємо на етапі реформи, що тягне за собою істотні зміни, які потребують щонайширшого обговорення задля дієвого результату», – задала тон дискусії Ірина Констанкевич на засіданні, яке відбулося наприкінці вересня. У його роботі взяли участь керівники Національної спілки журналістів України, регіональні журналісти, представники керівництва НСТУ, народні депутати, експерти.
«Розбудова регіонального суспільного мовлення – серед пріоритетів НСЖУ» – Сергій Томіленко.
Нині ухвалено рішення про закриття в регіональних філіях «Ранків» або великих ранкових програм, що були майданчиками, де формувалися групи журналістів, які повірили в перспективи суспільного мовлення. На жаль, цього літа вони змушені були з розчаруванням звільнятися з суспільного.
У кожній обласній організації Національної спілки журналістів України є члени організації, які працюють або працювали в системі Суспільного мовлення. Тому розбудова регіонального суспільного мовлення – серед пріоритетів в роботі НСЖУ. І сьогодні тривожить, що вже нині в регіонах відводиться все менше годин мовлення власному виробництву, залученню місцевих фахівців, журналістів і технічних працівників.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко відзначає:
– Сьогодні попри великі зусилля команди «Суспільної студії» і «Ранок на суспільному» в аудиторії не формується сприйняття цього продукту як місцевого. Це цікавий, колоритний, але загальноукраїнський продукт. Коли людина протягом доби повинна ловити відрізки місцевого мовлення, це не сприятиме розвитку регіонального телебачення.
Ще одна проблема – скорочення кадрів. Згідно з наданими менеджментом ПАТ «НСТУ» відомостями за перше півріччя 2020 року в регіональних філіях Суспільного скорочено посад на 14 відсотків, а по філії «UA Донбас» взагалі відбулося рекордне скорочення посад – на 25 відсотків штатних розкладів. Такі факти аж ніяк не засвідчують прагнення керівництва ПАТ «НСТУ» розбудовувати регіональне мовлення.
НСЖУ пропонує проаналізувати роботу окремих філій (наприклад, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси, Чернівці і т.д.) за кілька років: який був обсяг місцевого контенту, скільки людей працювало, які програми виходили в ефір і порівняти, як це трансформувалося тепер. Це дасть можливість з’ясувати, як здійснюється реформа, які проблеми виникають, чому велика частина колективів пішли з Суспільного мовлення.
Також в НСЖУ пропонують продовжити публічне обговорення концепції регіонального мовлення не тільки в Києві, а й у регіонах, провести його із залученням експертів не лише із середовища суспільного мовника, а й фахівців з комерційних телеканалів, з широкого медійного середовища, залучити до них глядачів цільової регіональної аудиторії.
На завершення свого виступу Сергій Томіленко наголосив:
– Закликаємо керівництво суспільного мовника конкретними діями втілювати пріоритетність розбудови мовлення на Донбасі! І робити це слід не декларативно, а обґрунтовано презентувати програму розбудови «UA Донбас», пояснити, чим обумовленні такі великі скорочення по Краматорську і Сєверодонецьку і як суспільний мовник планує залучати глядацьку аудиторію Донецької і Луганської областей до українського інформаційного простору.
«Має бути парасолька, а у нас поки що «НСТУ» – це золоті кайданки, які обмежують роботу філій» – Ольга Куліш.
Секретар НСЖУ Ольга Куліш відзначає, що не тільки громадськість, а й влада, не зовсім розуміє, куди витрачаються бюджетні кошти на Суспільному. Про це засвідчують звіти контролюючих органів, зокрема – аудиторські звіти попередніх років, звіт державної контрольно-ревізійної (аудиторської) служби і висновки ревізійної комісії НСТУ, оприлюднені в 2020 році.
– Державні кошти виділяються на те, щоб ми, громадяни України, мали якісний телевізійний контент, який, за визначенням рекомендацій ПАРЄ та інших європейських інституцій, повинен нести ще й виховну функцію. А натомість маємо на телеканалах повтори іноземних природничих фільмів і повтори власної продукції, – говорить Ольга Куліш.
Для держави, що перебуває в економічній скруті, в стані війни і пандемії, важливо, щоб для місцевого населення була місцева інформація. До того ж, повним ходом ідемо у виборчий період, коли результати виборів багато в чому залежать і від роботи суспільного мовника в регіонах.
І в такі часи деякі регіональні філії через обмеженість в штатах змушені закриватися на карантин, змінювати сітку мовлення. Це через те, що в регіональних філіях немає запасу міцності – працівники філій мають бути одночасно і режисерами монтажу, і ведучими, і гостьовими редакторами. І якщо така людина, не дай Боже, раптом захворіє, вся філія опиняється в критичній ситуації.
Ольга Куліш пропонує:
– Враховуючи незадовільні оцінки роботи Суспільного за результатами ревізій і аудиторських перевірок слід висловити недовіру наглядовій раді і правлінню за те, що за чотири роки вони не спромоглися розраховувати собівартість продукції, навести порядок в обліку, запровадити рейтингову оплату праці.
Також вважаю, що треба визначитися в Комітеті Верховної Ради, хто в Україні має визначати місію і політику для ПАТ «НСТУ» – законодавець чи регулятор – Нацрада з питань телебачення та радіомовлення з наступним затвердженням у Верховній Раді України.
Пропоную внести зміни до законодавства стосовно зміни управлінської моделі НСТУ: має бути парасолька, а у нас поки що це золоті кайданки, які обмежують роботу філій і на які неефективно, як свідчать перевірки, витрачається багато коштів.
Висловили свої думки представники обласних комітетів захисту суспільного мовлення.
Житомир: «Реформа суспільного в регіональній частині зводиться лише до скорочення годин виробництва власних теле- та радіопрограм».
Голова обласного комітету захисту суспільного мовлення в Житомирі Наталя Левченко вважає, що вся реформа суспільного в регіональній частині зводиться лише до скорочення годин виробництва власних теле- та радіопрограм. Одна година на телебаченні і півтори години на радіо по буднях( при тому, що у вихідні дні в ефірі взагалі тиша) – явно недостатньо для висвітлення всіх важливих тем Житомирщини – питань децентралізації, земельних, питань медицини, освіти, культури тощо.
Сьогодні в Житомирі глядач бачить чотири Суспільні телеканали: Суспільне Житомир, Суспільне Крим, Перший та Культура. І програми на цих телеканалах дублюються, на трьох телеканалах одночасно може йти якась одна програма.
А як розуміти, коли на регіональних телеканалах в Житомирі розповідають про політичні перегони у виборах мера Києва, транслюється інтерв’ю з кандидатом на мера столиці Сергієм Притулою?
Водночас відбувається постійний тиск на працівників суспільного в регіонах, вони змушені махнути на все рукою і звільнятися.
Наталя Левченко передає думку комітету:
– Вважаємо, що в профільному законодавстві слід внести зміни і надати обласним дирекціям статус юридичної особи, що передбачає на місцевому рівні самостійне визначення концепції регіонального мовлення. Штатний розпис, фінансування (в тому числі і за рахунок обласних бюджетів) визначати в рамках загальної концепції «НСТУ».
Також у статуті «НСТУ» слід передбачити створення громадських наглядових рад з числа представників громадських організацій, державних органів влади, об’єднаних територіальних громад з дорадчими повноваженнями призначення керівників місцевого радіо і телебачення, яких затверджуватиме голова «НСТУ».
Закарпаття: «В краї повинно бути телебачення, яке б миттєво реагувало на всі події, інформувало про них».
Член комітету захисту суспільного мовлення Закарпаття Антоніна Коболь говорила про те, що телеканал «Тиса» знають і хочуть дивитися у найвіддаленіших куточках Закарпаття.
– Коли почалося будівництво Суспільного мовника і багато програм зникли, ми почали відчувати, що втрачаємо свого глядача, – каже Антоніна. – Люди зверталися до нас і запитували, куди зникли програми, чому вони не можуть прийти і взяти участь в ефірі, як це було завжди раніше? Ми відповідали, що програми ще будуть, але в іншому форматі, бо самі в це вірили.
Ми тримаємося за «Ранок» не тому, що боїмося втратити свої посади. Давайте будемо чесними: зарплата 6700 гривень – це не є та казкова і омріяна зарплата, за яку людина побивалася і триматися. Тому мета наша була не зарплату вберегти, а зберегти телеканал, який дивилися, пізнавали і любили.
Закарпаття – багатонаціональне. І прерогативою Закарпатського телебачення є те, тут працювали українська, угорська, румунська, словацька, ромська, русинська, російська редакції. Люди мали до їхніх передач великий інтерес, чекали їх виходу в ефір. А сьогодні угорського телеглядача перетягнули на інший телеканал, бо угорська редакція звільнилася всім колективом і перейшла на інший телеканал, де їм були створені сприятливі умови для роботи.
Антоніна Коболь наполягає:
– Треба припинити скорочення мовлення в регіонах і дати більше можливостей працівникам регіональних студій знімати передачі, які будуть цікаві саме мешканцям нашого регіону. В краї повинно бути телебачення, яке б миттєво реагувало на всі події, інформувало про них. Для кого вибудовувати Суспільне, якщо воно остаточно втратить свого глядача?!
Запоріжжя: «Ми порушуємо питання в критичному плані, бо не хочемо стати засохлою гілкою медійної цивілізації».
Представники комітету захисту суспільного мовлення Запоріжжя говорили про таке:
– Година мовлення в ефірі, яка у нас залишилася, – це не просто небезпечно мало, це ми вважаємо неувагою до життя і жителів регіону. Це позірна, формальна увага – нібито ж є година мовлення, але як у цю годину долучити ті жанри, програми, проєкти, в яких участь громадян в обговоренні і вирішенні суспільно важливих питань для регіону?
Показовою є програма телебачення Запорізької філії ПАТ «НСТУ» в День Конституції – 28 червня. Тут немає жодної програми із Запоріжжя, і мало
того – в той день немає жодної передачі про Конституцію України. Україна вносить фундаментальні зміни в головний Закон України, і ці зміни мають обговорюватися на незаангажованих майданчиках, а не на кишенькових комерційних телеканалах, у фейсбучних стрічках.
Ми порушуємо питання в критичному плані, бо не хочемо стати засохлою гілкою медійної цивілізації. Ми хочемо жити, творити і працювати тут, як жили, працювали, творили до 2018 року і були єдиним місцевим незалежним мовником. А на сьогодні ми залишаємося незалежними, бо фінансуємося з Києва, але перестали бути місцевими. І це, на нашу думку, головна стратегічна помилка менеджменту: замість того, щоб підсилювати регіони, ставати роботодавцем номер один для тих, хто може творити якісний контент і модерувати якісну прокураїнську дискусію, тут настає запустіння. Цього не можна допустити!
Народна депутатка України Соломія Бобровська – рівнянка і добре знайома з програмами Суспільного на Рівненщині. Вона каже, що на фоні заангажованих приватних телеканалів Суспільне – єдине інформаційне джерело об’єктивної інформації з Рівненської області. І те, що програми Суспільного хочуть чиновники бачити всеукраїнськими, а не локальними її трохи дивує.
– Мені хотілося б, щоб мій ранок і ранок моїх земляків починався не з київських новин, щоб ми могли отримувати інформацію з рідного регіону, – каже Соломія Бобровська. – І коли ми говоримо про ринкові умови, звичайно, що ми будемо відстоювати належне фінансування Суспільного. Знаю, що в Рівному працювала дуже потужна команда, яка готувала якісні програми і тримала інформаційний баланс у регіоні.
Будь ласка, поверніть регіональні новини!
Виступ виконавчої директорки Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України Лариси Оленковської був особливо емоційним. Вона наголошує, що Херсонська область не просто прикордонна, а знаходиться на кордоні з окупованим Кримом, і в своєму виступі привертає увагу до інформаційної безпеки:
– Сьогодні область потерпає від присутності ворожого контенту і складається враження, що Україні до нас байдуже. Що робиться для того, щоб тут на телебаченні і радіо був наш рідний контент?!
Херсонщина – багатонаціональна, тут діють багато різних конфесій. Отже треба дати присутність Суспільному з рідною, місцевою інформацією, яка була б етнічно і релігійно толерантною. І це не може бути одна година.
Щоб реформування пройшло належним чином, вважаю, що треба добре вивчити стан справ на місцях, а до процесу реформування слід залучати споживача інформації і платника податків.
Цікавить представників Асоціації міст України і питання прозорості фінансування. Запитують: «Де, на якому сайті можна познайомитися з фінансуванням Суспільного?».
*****
Після всіх цих виступів очікувалося, що представники ПАТ «НСТУ» аргументовано доведуть доцільність тих або інших кроків на шляху реформування Суспільного. Але, на жаль, вони обрали трохи іншу тактику.
Дивно було, наприклад, почути від представника ПАТ «НСТУ» , коли він вимагає аргументувати, чому глядач на Полтавщині хоче бачити програму про життя на Полтавщині, а, наприклад, у Харкові чи на Черкащині хочуть бачити програму про життя саме свого регіону. Це схоже було на те, як вимагати доказів аксіоми.
Дивно й те, коли потребу жителів регіонів отримувати місцеву інформацію визначають як шлях до федералізації і розколу України, коли, за словами чиновника, «кожен кулик своє болото хвалить».
Ще один експерт і захисник політики керівництва ПАТ «НСТУ» вважає, що Національна спілка журналістів України повинна займатися творчими процесами і не повинна займатися питаннями трудового права. Тобто захист права журналістів на творчу працю і захист інтересів споживача інформації – не справа НСЖУ?
Продюсеру однієї з регіональних філій Суспільного, виявляється, дуже не подобається діяльність комітетів захисту суспільного мовлення. Невідомо чому, але їй здається, що комітети діють за принципом: «Путін, «памагі», прийди і спаси нас».
З цього приводу секретар НСЖУ Ольга Куліш сказала так:
«Дуже важливо, щоб керівники суспільного мовлення розуміли, що коли до них звертаються представники громадськості, не потрібно обирати диктаторсько-начальницький тон спілкування. Краще подякувати громадськості за те, що звертає увагу на роботу суспільного мовника, і варто враховувати зауваження, щоб разом створювати якісне суспільне мовлення. Усі ми в Україні хочемо бачити на телеканалах, на цифрових платформах високоякісну журналістику».
*****
Голова робочої групи Ірина Констанкевич запевнила, що всі пропозиції, які прозвучали під час on line спілкування і які надійдуть у письмовому вигляді, обов’язково будуть розглянуті і взяті до уваги, ляжуть в основу рішення Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
