У запорізьких творчих колах відбулася подія, яка залишила глибокий слід у серцях усіх присутніх. Презентація 100-ї ювілейної книги – журналіста-краєзнавця, письменника Івана Кушніренка, створеної у співавторстві з Наталією Михалків – мамою полеглого Героя з Івано-Франківщини, стала не просто літературною зустріччю.
Людина-легенда, Іван Кушніренко, протягом майже двадцяти років очолював районну газету «Голос Гуляйпілля». Війна змусила Івана Кириловича разом із дружиною Лідією Петрівною залишити рідне Гуляйполе та переїхати до Запоріжжя. Та навіть у складних умовах вимушеного переселення він не припинив творити: з початку повномасштабної війни написав і видав десять книг. У його творах — жива історія та любов до рідного краю, героїзм земляків, долі військовослужбовців, які боронять Україну, і світла пам’ять про полеглих Героїв.
Другу частину книги «Оборонці Гуляйпільського краю» Іван Кушніренко створив у співавторстві з Наталією Михалків. У виданні зібрано понад 160 зворушливих історій – це слова пам’яті, шани, любові та вдячності захисникам. Це більше, ніж слова на папері. Це згусток душ, сліди крові й надії, вкарбовані в кожну сторінку, голоси наших захисників, які не дали втратити Гуляйпільщину, які тримають фронт і зараз, попри втому, біль і втрати. Тут – імена, обличчя, подвиги, незнищенна сила українського духу.
Особливо щемно було бачити в залі людей, про яких написано – воїнів, що нині боронять рідну гуляйпільську землю, – Юрія Устименка та його побратимів. А поруч – демобілізовані герої: Микола Хорішко, Олександр Зінченко, Валерій Домбровський. Їхня присутність зробила цей захід справжнім свідченням живої історії.
Наталія Михалків принесла в цю книгу найсвятіше – материнський біль, що перетворився у світло. В її текстах – не лише пам’ять про сина, а вічна любов до України, яка сильніша за смерть.
Захід пройшов у тиші, яку не порушував шум – бо це була тиша пошани. Це була розмова сердець, об’єднаних пам’яттю й надією. А книга, з автографом автора, була не просто сувеніром, а стала оберегом.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15
Тамара Борт, Наталія Стіна, фото авторок
Дискусія з цього приводу: