З перших днів широкомасштабного кривавого вторгнення російського загарбника в Україну Сумщина зазвучала героїзмом Охтирки, Тростянця, низки інших її міст і містечок. І тепер Сумщина з новою силою звучить своїм болем і мужністю.
І вкотре вражає журналістська стійкість медівників Сумщини: в умовах постійних тотальних обстрілів, під загрозами ворожих наступів до 105-ої річниці газети «Білопільщина» з ініціативи її головної редакторки Наталії Калініченко напередодні Дня журналіста в Сумах було організовано виставку з символічною назвою «Друковані фортеці прикордоння», яка діяла до 15 червня.
Про свої емоції з виставки, що наголошує на важливості друкованого слова і в мирний час, і – особливо – в час війни, розповів редактор газети «Перемога» з Краснопілля, а нині військовий Олександр Моцний. Власне, з його емоційної публікації у фейсбуці і довідалися про виставку. Він, зокрема, написав:
«Друзі, мав нагоду завітати на виставку «Друковані фортеці прикордоння». Це були неймовірні відчуття!
Сьогодні у мене інші задачі, інша робота, та й усе життя вже інше, тому, відверто кажучи, охопила така ностальгія за улюбленою “Перемогою”, за редакційною справою, за кожним рядком, що ми створювали…
Дякую всім, хто організував цю виставку – це надзвичайно важливо, адже вона нагадує нам про справжню цінність друкованого слова, особливо в наш непростий час. Бачити тут роботи колег, відчувати цю спільну енергію – безцінно. Це ще раз доводить, що попри все, ми тримаємося і продовжуємо свою справу».
Також Олександр Моцний розповів, що виставка «Друковані фортеці прикордоння» в Сумах стала майданчиком для обговорення важливої ролі місцевих медіа, які першими висвітлюють події та зберігають правду.
Виходить, що в обстрілюваних Сумах, які мріє захопити навіжений диктатор, думають і говорять про важливість місцевої преси, про те, як потрібні газети для людей, що переживають далеко не кращі часи життя. І не тільки говорять, а тільки медівникам відомими зусиллями видають і доносять газети до читача.
А от у міністерських і парламентських кабінетах та коридорах стараються не чути, не бачити і нічого не говорити про локальні газети. І як пробити стіну нерозуміння, якою київський Печерськ відгороджується від основи основ інформаційного фронту нашої воюючої країни, сказати важко.
***
А про саму виставку розповіли ЗМІ Сумщини. Зокрема, на сайтах «Суспільне Суми» та «Сумські Дебати» написали:
«У Сумській міській галереї з нагоди Дня журналіста та 105-річчя газети «Білопільщина» організували виставку з назвою “Друковані фортеці прикордоння”. На відкритті зібрались редактори прикордонних газет та розповіли про свою роботу.
Головна редакторка газети «Білопільщина» Наталія Калініченко розповіла:
«Попри обстріли рідних міст, пошкоджені приміщення та переїзд редакції газети Сумського прикордоння продовжують працювати»,– говорить. Частину архіву газети представили на виставці, ще частина – на сайті видання.
Ми вирішили просто покласти газети, щоб людина могла зайти, подивитися, погортати, поринути в нашу історію, відчути на дотик газету, якій вже 50, 60, 70 років. І цей захід вкотре нагадує, що й сьогодні існують газети на прикордонні. Вони живуть, бо живе їхній читач.
Серед експонатів — випуск «Білопільщини», що відправили в друк напередодні повномасштабного вторгнення – 23 лютого 2022 року. На першій сторінці текст із заголовком: «Наразі загрози вторгнення на територію Сумської області немає» з посиланням на голову ОВА Дмитра Живицького.
Редакції газет «Перемога» з Краснопілля та «Білопільщина» пережили евакуацію. Архів “Перемоги” за 93 роки вивезли з Краснопілля у квітні 2025-го. Її головний редактор Олександр Моцний нині захищає країну в лавах ЗСУ, а колеги продовжують видавати газету.
Обидва видання видають спецвипуски «Спільнопілля» для шести прикордонних громад, і від лютого 2023 року вийшло 28 його номерів у кольорі. За час роботи газети прикордоння зібрали в своїх архівах тисячі історій: про народження та втрати, війну й відбудову, буденне життя та історії звичайних людей.
Газети прикордоння – це зв’язок поколінь, які жили на цій території і працювали, залишали про себе пам’ять. Адже найповніше про все це розповідають саме регіональні і місцеві газети. Нинішня виставка – це 100-річні традиції, що збереглися, це історія нашого регіону, де ці газети виходили і виходять».
Своєю чергою відвідувачка виставки «Друковані фортеці прикордоння» Любов Сахненко також наголошує на значимості місцевої преси, що разом із земляками переживає і радісні дні, і дні випробувань. Вона сказала:
«Виставка повертає нас до друкованого слова, яке має дуже велике значення. Друковане слово нікуди не пропаде, а те, що не записане на папері з часом може безнадійно зникнути. Для багатьох «Білопільщина» вже багато років гарна і потрібна людям газета. Моїй мамі 87 років, і протягом 70 років вона читає «Білопільщину». Скільки себе пам’ятаю, газета присутня в нашому домі».
Ольга Войцехівська, «Журналіст України», Діана Кагітіна, Суспільне – Суми
Дискусія з цього приводу: