О пів на шосту ранку 22 лютого 2022 року родина журналістки з Бучі Ірини Садової прокинулася від страшних вибухів. «Доки я йшла 10 хвилин з дому до центру, бачила літаки і вертольоти», – згадує журналістка… У цей час харківська студентка Олександра Борзьонок планувала вставати, щоб зібратися на пари з англійської. Але довелося швидко збиратися і їхати в рідну Лозову… А редакторка газети «Придніпровська зірка» з Білозерки на Херсонщині Наталя Свирида навіть отямитися не встигла, як її селище опинилося в окупації. Виїзд на вільну територію України перетворився на якийсь жахливий трилер…
Свідчення журналістів про те, як вони реагували на вторгнення, виживали, переносили незаконні затримання, психологічний тиск і навіть поранення лягли в основу проєкту Національної спілки журналістів України «Розстріляна свобода слова». Понад сто історій медійників було записано на відео та викладено в журналістських статтях командою НСЖУ за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders.
– Ми були і залишаємося щодня на звʼязку з нашими колегами та редакціями, – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко. – В перші тижні та місяці війни ми залучали допомогу наших міжнародних партнерів, аби розв’язати першочергові проблеми, з якими стикалися журналісти – забезпечити їх захисним спорядженням, екстреною матеріальною допомогою, підтримкою в релокації видань.
Сергій Томіленко переконаний, що записані спілчанами історії журналістів – це важливі свідчення, які повинен знати світ.
– Люди в усіх країнах мають знати правду про стійкість українських журналістів, які проходять надзвичайні випробування цієї несправедливої війни, – каже голова НСЖУ.
Абсолютна більшість команди, яка записувала свідчення постраждалих журналістів, – медійники, які самі є вимушеними переселенцями.
У день третьої річниці повномасштабної війни запрошуємо переглянути зібрані нами історії.
Повна збірка матеріалів – на Youtube-каналі НСЖУ, а текстові розповіді – на сайті Спілки у спеціальному розділі ІСТОРІЇ.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: