Щоб засудити ці свавільні ув’язнення українських журналістів у Росії та вимагати їхнього негайного звільнення, «Репортери без кордонів» (RSF) влаштували в четвер, 20 лютого, акцію протесту в центрі Парижа на площі Республіки.
«Репортери без кордонів» вимагають негайно звільнити 19 українських журналістів, свавільно ув’язнених Кремлем (за даними НСЖУ, в російському полоні перебуває принаймні 30 журналістів, – Ред.), а також надати пояснення щодо української репортерки Вікторії Рощиної, яка була оголошена померлою 19 вересня 2024 року і тіло якої досі не повернули її родині.
Було виставлено 20 трун: одна закрита − для Вікторії Рощиної, яку Міністерство оборони Росії оголосило померлою в єдиному листі, надісланому її родині, коли вона була ув’язненою Росією, і 19 відкритих − для українських репортерів, ув’язнених у російських в’язницях. Було розгорнуто банер: «Українська журналістка померла у в’язниці в Росії. 19 інших досі там ув’язнені. Чи варто чекати їхньої смерті, щоб діяти?».

«Де тіло Вікторії Рощиної, яку Росія оголосила померлою? – запитує Тібо Бруттен, генеральний директор RSF. – Чи варто чекати поки загинуть 19 інших українських журналістів, які перебувають у заручниках Російської Федерації, щоб припинилася апатія? За фактичної байдужості міжнародної спільноти Росія жорстоко репресує незалежних журналістів на окупованих нею українських територіях. 19 репортерів знемагають у тюрмах Кремля, страждають від тортур та ізоляції, деякі з них − вже майже десять років. Трагедія Вікторії Рощиної, досі затьмарена тінню, є моторошним нагадуванням про те, що бути затриманим Росією – це ризикувати померти за ґратами. Ми не повинні про них забувати. Їхнє звільнення є абсолютною надзвичайною ситуацією і Росія має понести відповідальність за ці злочин».
Більшість українських бранців-журналістів заарештовані на окупованих українських територіях після 2014 та 2022 року за відмову співпрацювати з Кремлем, які наразі утримуються Росією. Їх засуджують за неправдивими звинуваченнями в «тероризмі» або «шпигунстві». Попри те, що Кремль відмовляється повідомляти про долю кількох журналістів, заарештованих після широкомасштабного вторгнення у 2022 році, декілька розслідувань RSF дозволили відстежити місце їхнього перебування.
Звільнення українських журналістів є пріоритетом діяльності RSF щодо підтримки свободи преси в Україні. Під час саміту Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на Мальті в грудні 2024 року RSF вже закликали країни-члени вжити заходів для їхнього звільнення.

Дискусія з цього приводу: