Чотири місяці роботи в фаст-фуді замість журналістики – така історія молодої випускниці університету Альбіни могла б стати типовою для багатьох початківців у медіа. “Навчати вас ніхто не буде” – цю фразу вона чула десятки разів, надсилаючи резюме до редакцій. Але наполегливість перемогла: сьогодні дівчина успішно працює в одному з медіа.
Центри журналістської солідарності Національної спілки журналістів України, створені для підтримки українських медійників під час війни, серед інших важливих напрямків роботи допомагають і молодим журналістам знайти своє місце в професії.
Серед ключових сервісів для початківців:
- правова підтримка та консультації
- практика в редакціях
- навчальні програми та тренінги з досвідченими журналістами
- допомога у працевлаштуванні
- можливості міжнародного стажування
- доступ до професійної спільноти
“Молодим медійникам, щоб стати професійним журналістом, варто починати співпрацю з редакціями ще зі студентської лави. Ключовими регуляторами роботи мають виступати професійні та етичні стандарти”, – підкреслює голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Парадокс ситуації в тому, що поки молоді спеціалісти безуспішно шукають роботу, чимало українських медіа відчувають гострий кадровий голод. Особливо критична ситуація у прифронтових регіонах, де редакції втрачають працівників через мобілізацію та виїзд людей у безпечніші місця. Центри журналістської солідарності стають тим містком, який допомагає медіа знайти нові кадри, а молодим журналістам – отримати необхідну підтримку на старті кар’єри.
Керівники медіа – «між молотом і ковадлом»
Редактори регіональних медіа опинились у складній ситуації: з одного боку – гострий дефіцит кадрів, з іншого – обмежені можливості для залучення та утримання молодих журналістів.
“Постійні обстріли витримують не всі. Навіть якщо ми беремо та навчаємо молодих спеціалістів, дехто, отримавши досвід, виїжджає в безпечніші місця. Це одна з головних причин втрати кадрів”, – пояснює Ерік Бринза, керівник запорізької радіостанції “Великий Луг” та сайту Inform.zp.ua.
На Чернігівщині ситуація ще складніша – через мобілізацію працівників три прикордонні громади взагалі залишились без місцевої газети. “Для нашого регіону друковані медіа особливо важливі – не всі мають доступ до інтернету, а локальна інформація часто є унікальною”, – зазначає Сергій Колбаса, головний редактор газети “Життя Полісся”.
Світлана Ляшко, очільниця “Сарненських новин” з Рівненщини, відзначає ще одну проблему: “Молоді фахівці шукають вищих зарплат. Багато хто йде в інші сфери, наприклад, у логістику”.
Додаткові обмеження створюють і формальні вимоги. “Ми не можемо взяти навіть талановитого студента без диплома бакалавра, хоча не всі хороші журналісти мають профільну освіту”, – пояснює Альона Наталуха, керівниця запорізького Суспільного.
Оксана Данилюк з чернівецької телерадіокомпанії АСС підкреслює, що особливо складно знайти та швидко підготувати технічних спеціалістів – фото- і відеокореспондентів.
Центри журналістської солідарності: підтримка молодих медійників під час війни
В умовах війни підтримка молодих журналістів стала одним із важливих напрямків роботи Центрів журналістської солідарності НСЖУ. Центри розробили комплексну програму допомоги, яка включає:
– Освітню підтримку: регулярні тренінги та майстер-класи від досвідчених журналістів
– Практичну підготовку: стажування в редакціях та можливість отримати перший професійний досвід
– Кар’єрний розвиток: інформування про вакансії та налагодження контактів з потенційними роботодавцями
– Менторство: зустрічі з успішними молодими журналістами, які діляться досвідом роботи під час війни
– Нетворкінг: створення професійної спільноти для обміну досвідом та взаємопідтримки
“Саме нинішнє покоління молодих журналістів покликане формувати свободу слова в нашій країні. Надзвичайно важливо, щоб студенти-журналісти не просто отримували освіту, а йшли працювати в професію”, – наголошує Ігор Маслов, представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області.
Показовим прикладом такої підтримки стала теледискусія “Наша свобода залежить від свободи слова”, організована Івано-Франківським Центром журналістської солідарності спільно з ТРК “РАІ”. Захід об’єднав досвідчених медійників та початківців, створивши платформу для обговорення актуальних викликів воєнного часу та можливостей професійного розвитку.
Центри журналістської солідарності прагнуть не лише допомогти молодим спеціалістам розпочати кар’єру, але й підтримати кадрову стійкість українських медіа в цілому, що особливо важливо в умовах війни.
Молодим медійникам допомагають і успішні ровесники
Нове покоління запорізьких журналістів не чекає кращих часів, а створює власні медіапроєкти попри війну. Про це йшлося на медіафорумі “Молода запорізька журналістика і виклики воєнного часу”, який відбувся у місцевому Центрі журналістської солідарності.
“Ми затребувані і необхідні. Навіть в умовах війни можна працювати активно і творчо”, – переконана Катерина Рождественська, засновниця онлайн-медіа “SODA”. Її проєкт став майданчиком для експериментів з форматами та впровадження журналістики рішень. Разом з Максимом Савченком, який створив ресурс “Відбудова Запоріжжя”, вони модерували дискусію про виклики воєнного часу.
Попри відсутність державної підтримки, у місті активно розвиваються нові медіа – “SODA”, “Відбудова Запоріжжя”, “061”, “Перший Запорізький”. Молоді редактори обговорили особливості висвітлення війни, забезпечення якості контенту при обмежених ресурсах та безпеку журналістів.
“На нашому телеканалі майже вся творча група – молодь. Вони вмотивовані, талановиті, але іноді надто ризикують заради хорошого матеріалу”, – розповідає Юрій Юрченко, керівник телеканалу МТМ, який активно підтримує Центр журналістської солідарності. “Тому ми створили безпечні умови роботи – маємо захисне спорядження для роботи на прифронтових територіях, надійне укриття, генератори та всю необхідну техніку”.
Досвід запорізьких медійників показує: молоді журналісти не лише успішно працюють в екстремальних умовах, але й готові ділитися досвідом з початківцями, створюючи нову генерацію професіоналів.
Студенти – важлива аудиторія
Центри журналістської солідарності стали потужними освітніми майданчиками для майбутніх медійників. “У нас є надійна опора – молодь, яка свідомо обрала журналістику. Їхнє завдання – доносити до людей правдиву інформацію”, – наголошує перша секретар НСЖУ, координаторка мережі ЦЖС Ліна Кущ.
Особливо успішним став проєкт школи журналістики “JournLab” у Львові. “Молодим журналістам потрібна не лише університетська освіта, а й практичні школи, де вони можуть створити власне професійне ком’юніті”, – пояснює Наталія Войтович, координаторка Західноукраїнського ЦЖС та засновниця школи. За два тижні 20 практикуючих журналістів провели інтенсивні заняття з безпеки, новинної журналістики та фактчекінгу. Проєкт реалізовано у партнерстві з Fondation Hirondelle (Швейцарія) та за підтримки Swiss Solidarity.
“Найбільше запам’яталася лекція Софії Трощук про протидію пропаганді. Зараз, коли так багато фейків, це надзвичайно актуально”, – ділиться враженнями студентка Львівського університету Ольга Романів.
У Дніпрі традиційними стали “Полілоги про професію” для першокурсників Університету митної справи та фінансів. “У вас є всі можливості стати успішними журналістами. Головне – багато працювати і любити свою справу”, – звертається до студентів Олексій Ковальчук, голова обласної організації НСЖУ та керівник “Вістей Придніпров’я”.
В Івано-Франківську другий рік працює Школа журналістики під керівництвом Галини Пристай, доцентки Прикарпатського національного університету. “Це унікальний шанс отримати знання від досвідчених практиків”, – відзначає Ліліана Хомишин, випускниця Школи, нині кореспондентка ВВС Україна та голова Молодіжної ради обласної спілки журналістів.
Особливу увагу приділяють практичним навичкам. В Івано-Франківському ЦЖС координаторка Вікторія Плахта знайомить студентів із роботою місцевих медіа. Тут же проводяться спеціалізовані тренінги – як от заняття з цифрової безпеки від Мирослави Шевчук для студентів Університету Короля Данила.
Центри підтримують і викладачів. Показовий приклад – співпраця з Вірою Ільїною, журналісткою-переселенкою з Донеччини, яка має 30-річний досвід у професії: “Люблю працювати з молоддю, передавати їм знання”.
Актуальність такої підготовки підтверджують відгуки студентів. “Тренінг з медіааналітики та протидії пропаганді став важливим кроком до професійності”, – говорить Ірина Обухова, студентка Запорізької політехніки.
Важливо, що студенти активно цікавляться роботою регіональних медіа. Це дає надію, що місцеві видання, які зараз відчувають кадровий голод, зможуть залучити молодих спеціалістів, готових розвивати локальну журналістику.
Від теорії до практики: стажування в Центрах журналістської солідарності
Центри журналістської солідарності стали справжніми практичними майданчиками для студентів-медійників. Тут молодь не лише набуває професійних навичок під керівництвом досвідчених журналістів, але й долучається до реальної роботи медіаорганізацій.
“Ділитися знаннями та досвідом із молоддю – це і відповідально, і надзвичайно цікаво”, – зазначає Наталя Назарова, координаторка Дніпровського Центру, який вже третій рік приймає практикантів з місцевих вишів.
Значного успіху досяг Запорізький Центр, підписавши Меморандум про співпрацю з факультетом журналістики місцевого національного університету. Цього року 12 студентів вперше пройшли повноцінну професійну практику в обласній спілці журналістів.
Особливо перспективним виявився міжнародний напрямок співпраці. Львівський Центр встановив партнерство з Центром медіаосвіти Щецінського університету. В онлайн-зустрічі взяли участь координаторка Наталія Войтович, директор польського центру доктор Конрад Войтила, журналістка NiUS Radio Мирослава Рудик та координатор журналістського напрямку Кшиштоф Флашинський.
Співпраця вже дає конкретні результати: група студентів Львівського університету пройшла двотижневе стажування в Щецині. Вони працювали на студентському радіо NiUS та телебаченні UNIWIZA, вивчали технічні аспекти медіавиробництва. Важливо, що українські студенти не лише навчалися, але й ділилися власним досвідом – розповідали польським колегам про роботу журналістів в умовах війни та систему безпеки, розроблену за підтримки ЮНЕСКО.
Така міжнародна співпраця відкриває нові можливості для молодих журналістів обох країн і сприяє формуванню спільного українсько-польського інформаційного простору. Центри журналістської солідарності продовжують розширювати мережу партнерств, щоб забезпечити студентам найкращі можливості для професійного розвитку.
Студентські медіа воєнного часу: від подкастів до історичних видань
Студенти-журналісти не чекають отримання диплому, а вже створюють власні медіапроєкти, набуваючи безцінного практичного досвіду. Одна з найцікавіших ініціатив – запорізький подкаст “Ніде правди діти” про медіаграмотність.
“Ми підіймаємо гострі питання: як працювати медіа в окупованому місті, яких джерел інформації потребують українці під окупацією”, – розповідає комунікаційниця проєкту Марія Башкатова. У випусках обговорюють протидію пропаганді, викривають псевдоекспертів, аналізують інформаційні маніпуляції. Своїм досвідом з молодими журналістами поділилися Ольга Леонтьєва, засновниця “Новин Мелітополя”, та Світлана Карпенко, головна редакторка “Трудової Слави” з прифронтового Оріхова.
Унікальний проєкт реалізували в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. “Ми створили книгу есеїв про післявоєнне майбутнє України за рекордні 8 годин 39 хвилин. Видання було представлене Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку”, – розповідає директор Інституту Юрій Бондар.
Студенти відроджують і історичні видання. Факультет журналістики Університету Грінченка взяв під опіку “Вечірній Київ”. “Ми даємо нове життя виданню зі 118-річною історією”, – пояснює головна редакторка Тамара Куцай. Газета, що виходить щоквартально, висвітлює актуальні проблеми воєнного часу: від навчання в укриттях до історій переселенців, від енергетичної кризи до культурного життя столиці.
Ці проєкти демонструють: молоді журналісти не лише опановують професійні навички, але й створюють якісний контент, актуальний для воєнного часу.
Молодь потребує правової підтримки
Центри журналістської солідарності приділяють особливу увагу правовій освіті молодих медійників. Досвід показує, що через брак знань початківці можуть потрапляти в складні юридичні ситуації.
Показовий випадок стався у Львові, коли до Західноукраїнського ЦЖС звернувся молодий чоловік із запитанням про легітимність посвідчення журналіста, отриманого на приватних курсах. Координаторка Центру Наталія Войтович переадресувала запит юристам гарячої лінії. Фахівець IBC Legal Services Даніл Сербін надав чітке роз’яснення: посвідчення журналіста є дійсним лише якщо воно видане суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів та містить всі необхідні реквізити.
В умовах воєнного стану правові питання набувають особливої ваги. Тому Центри регулярно організовують зустрічі молодих журналістів з досвідченими медійниками та юристами. Нещодавно в Івано-Франківському ЦЖС відбулася така зустріч для магістрантів-журналістів Прикарпатського національного університету.
Головний редактор газети “Галичина” Василь Мороз розповів про практичні аспекти реєстрації медіа відповідно до нового закону. Координаторка Центру Вікторія Плахта поінформувала про можливість отримати безкоштовну юридичну консультацію на гарячій лінії НСЖУ, яка працює за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
“В сучасних умовах журналісти, особливо початківці, повинні мати базові правові знання. Це питання не лише професійної компетентності, але й безпеки”, – підкреслюють у Центрах журналістської солідарності.
Нове покоління журналістів: солідарність під час війни
“Ключовим регулятором роботи молодих журналістів мають виступати професійні та етичні стандарти”, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко, оцінюючи результати роботи Центрів журналістської солідарності з молоддю.
Ця робота дає конкретні результати. За останні два роки лише у Запоріжжі до НСЖУ приєдналися понад 30 молодих журналістів. Вони не просто отримують членство, а стають активними учасниками професійної спільноти, організовують власні заходи та проєкти.
Поповнюється молодими кадрами й Івано-Франківський осередок НСЖУ. Нещодавно членський квиток отримала Діана Лаврик, фрілансерка газети “Вільний голос” та керівниця інформаційного відділу ВО “Тризуб” ім. С. Бандери.
“Згуртованість, солідарність та підтримка – це те, що сьогодні, в умовах війни, найбільше потрібно журналістській спільноті”, – підкреслює Вікторія Плахта, координаторка Івано-Франківського ЦЖС.
Особливу вагу має оцінка роботи Центрів від журналіста-фронтовика Юрія Гудименка, голови ГО “Мрія”, який після поранення займається захистом прав військових: “Ніколи ще журналістам не була настільки потрібна підтримка колег, і ніколи ця підтримка не надавалася в такому обсязі. Центри демонструють не просто взаємодопомогу, а й ефективну роботу на спільний результат. Без цього медійникам було б набагато складніше комунікувати із суспільством, яке як ніколи потребує достовірної інформації”.
Така консолідація професійної спільноти особливо важлива в умовах війни, коли журналісти мають не лише дотримуватися професійних стандартів, але й протистояти дезінформації та пропаганді.
***
Як знайти центри журналістської солідарності?
У будні центри завжди відчинені. Але ліпше попередньо зателефонувати координаторам, аби узгодити зручний для вас час. Центри розташовані за такими адресами:
- у Києві – вул. Хрещатик 27-а, телефон: 050 680 52 04 (Ілля Суздалєв);
- у Львові – вул. Соломії Крушельницької, 5, 2 поверх; телефон: 097 907 97 02 (Наталія Войтович); точка присутності в Чернівцях – пр. Незалежності; 96, телефон: 068 286 37 06 (Володимир Бобер);
- у Івано-Франківську – вул. Січових стрільців, 25; телефон: 066 677 07 26 (Вікторія Плахта);
- у Запоріжжі – пр. Соборний; 152, телефон: 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура);
- у Дніпрі – вул. Старокозацька, 8; телефон: 050 919 84 79 (Наталя Назарова);
- у Харкові – телефон: 095 421 5477 (Ганна Черненко).
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
