Липень 2022 року. Прифронтове Запоріжжя потерпає від обстрілів і бомбардувань російських загарбників, зустрічає і приймає до себе тисячі біженців (гірке слово, яке давно було забуте в Україні) – наших співгромадян, яким через вогонь і смерть вдалося вирватися з ворожої окупації. Все їх життя в одну страшну мить залишилося там, за лінією фронту: ні домівок, ні найпотрібніших речей, тільки біль від пережитого, розгубленість і німе запитання в очах: як далі жити? І серед цієї знедоленої людської ріки – понад 40 наших колег-журналістів з районів і містечок області. з Донеччини, Луганщини, Херсонщини. Їх зустріли у новоствореному Національною спілкою журналістів України, за підтримки ЮНЕСКО, Міжнародної та Європейської федерації журналістів, Запорізькому Центрі журналістської солідарності, який вони сьогодні називають своєю другою домівкою. І саме цю оцінку роботи Центру його співкоординатори – заслужений журналіст України Наталія Кузьменко і Валентина Манжура вважають головним своїм досягненням за 1000 днів війни.
–Передусім, робота Центру була спрямована на те, щоб журналісти-переселенці якнайшвидше адаптувалися на новому місці. Завдяки співпраці з волонтерськими організаціями та Червоним Хрестом, ми їм надавали матеріальну та гуманітарну допомогу – грошову підтримку, продуктові набори, а у разі необхідності – постільну білизну, одяг, меблі тощо. Також допомагали у вирішенні організаційних питань – оформленні реєстрації ВПО, пошуках роботи, житла, – згадує заслужений Наталія Кузьменко.
За її словами, хоч Центр починав свою роботу з допомоги журналістам-переселенцям, але не меншої підтримки потребували й місцеві медійники, які працюють на прифронтових територіях.
–Тож, згодом вони теж «підтягнулися» до Центру і зорганізувалась така дієва і дружна медійна спільнота, всі разом тримають інформаційний фронт і працюють на перемогу. Для них в ЦЖС діє журналістський коворкінг, де облаштовані робочі місця з необхідною технікою – комп’ютерами, принтером, сканером, ксероксом. Завжди є світло, на випадок форс-мажору – потужний генератор, тепло та зв’язок. І, звичайно ж, затишок, комфорт, кава, чай, смаколики. Журналісти охоче працюють у коворкінгу, – говорить пані Наталія.
–Якщо у професійних справах треба виїхати у зону бойових дій, Центр забезпечує журналістів, до речі, не тільки запорізьких, а за потреби – і всеукраїнських видань, і зарубіжних кореспондентів, бронежилетами, касками, аптечками, спальниками. А також надає в оренду фотоапарати, ноутбуки, планшети, що дає змогу працювати блогерам або фрілансерам, – продовжує розповідь колеги Валентина Манжура. – До речі, завдяки підтримці Запорізького Центру журналістської солідарності, Національної спілки журналістів України та міжнародних партнерів, у Запоріжжі в квітні 2023 року було відновлено випуск оріхівської газети «Трудова слава», яка не виходила з початку повномасштабної війни. Через кілька місяців, у жовтні 2023 року, теж за фінансової підтримки НСЖУ та зарубіжних партнерів, відновлено випуск газети «Голос Гуляйпілля» – із ще одного прифронтового міста, яке потерпає від обстрілів і бомбувань. Головні редакторки відновлених видань згуртували й своїх працівників, і тепер за допомогою Центру журналістської солідарності створюють новий контент. Вони ведуть велику грантову роботу. Освоїли електронні формати подання інформації, постійно опановують нові знання на тренінгах, менторських навчаннях і воркшопах, які проводять зарубіжні партнери НСЖУ.
За підтримки Запорізького ЦЖС та за ініціативи керівниці молодіжного крила Запорізької обласної організації НСЖУ Катерини Рождественської молоді журналісти втілили в життя цікавий стартап – створили і зареєстрували нове Інтернет-видання «Soda», яке вже набуло популярності серед читачів, і успішно розвивається. В цей же період розпочало роботу ще одне Інтернет видання «Відбудова. Запоріжжя», яке створив і очолив теж молодий журналіст Максим Савченко. Нові видання пропонують і успішно втілюють в життя журналістику рішень. А Центр надає молодим журналістам організаційну і технічну підтримку.
Підтримка місцевих медіа – один з основних напрямків роботи Центру журналістської солідарності. Нещодавно започатковано проект «Місцеві ЗМІ: творчі здобутки, проблеми, перспективи». В його рамках проводяться творчі зустрічі з редакціями, обговорюються проблеми, намічаються шляхи їх спільного вирішення.
Але робота Центру журналістської солідарності не обмежується лише наданням всебічної допомоги журналістам чи облаштуванням робочих місць. Тут двічі-тричі на тиждень проводяться різнопланові заходи за чотирма основними напрямками.
- професійне навчання – тренінги і майстер класи, бо журналісти повинні весь час вчитися;
- багато уваги приділяється безпековій складовій. Проводяться тренінги і навчання з тактичної медицини, надання першої допомоги, з мінної, радіоактивної та хімічно безпеки, з правил поводження журналістів під час виконання професійних обов’язків на прифронтових територіях та в гарячих точках, тощо. Адже журналіст працює всюди – і повинен в разі виникнення екстремальної ситуації вміти себе убезпечити і захистити та надати необхідну допомогу собі і колегам;
- важливою складовою діяльності ЦЖС є психологічна допомога, зміцнення стресостійкості журналістів. З цією метою спеціалісти-психологи та психотерапевти Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» провели ряд спеціальних тренінгів і практичних занять. Допомагають і заходи з арт-терапії, які постійно організовує Центр, зокрема, заняття з виготовлення різних поробок, зустрічі з митцями, культпоходи на виставки, в театри, до музеїв, у філармонію на концерти;
- юридична допомога. При НСЖУ працює безкоштовна гаряча юридична лінія, на яку може звернутися кожен журналіст і одержати необхідну консультацію чи роз’яснення. Окрім того, щомісяця в Центрі журналістської солідарності проводяться юридичні тренінги а в журналістському коворкінгу – індивідуальні юридичні консультації для медійників.
Ще одна новація Запорізького Центру журналістської солідарності НСЖУ – створення мережі позаштатних зарубіжних кореспондентів. До неї увійшли вісім відомих на Запоріжжі теле-радіо та газетних журналістів, які нині перебувають в країнах Європи та в Америці в статусі вимушених переселенців. А саме – Наталія Маренко (Німеччина, Дрезден), Наталія Агаркова (Чехія, Прага), Олена Гулая (Австрія, Відень), Ігор Камінський (Нідерланди, Амстердам), Анатолій Сердюк (Ізраїль, Хайфа), Еліна Волотко (США, Сакраменто), Сергій Бордюжа (Польща, Варшава), Микола Єременко (Бельгія, Брюсель) та Юлія Тисленко (Ірландія, Каслбар). Їхнє завдання – надсилати до Центру журналістської солідарності НСЖУ журналістські матеріали про підтримку України, про благодійні акції для України і Запоріжжя. Ці дописи та фото-відео сюжети ми публікуємо на сайті ЗОО НСЖУ, на сторінках Центру журналістської солідарності та обласної організації НСЖУ в Меті (Фейсбуці).
Натомість від Центру журналістської солідарності наші колеги, що нині перебувають за кордоном, отримують цікаві матеріали про діяльність Центру, відео та фоторепортажі з прифронтових територій та з передової лінії фронту на Запорізькому напрямку, відеоролики на підтримку України і розповсюджують їх в країнах перебування, щоб європейці мали інформацію з перших рук і зміцнювали підтримку України у боротьбі з ворожою навалою.
А журналісти, які опинилися в зарубіжних країнах, завдяки такій творчій співпраці, одержали можливість залишатися в професії, доносити до українців цікаву інформацію. Наші ж зарубіжні друзі матимуть додатковий стимул і привід для підтримки України.
Також Центр має чимало вдячних відгуків і від зарубіжних колег, які під час відряджень на Запорізький напрямок бойових дій, відвідують його, одержують тут технічну чи інформаційну допомогу.
–Щоразу я просто в захваті від того, як приймають мене в Запоріжжі. Я працюю і в Києві, і в Харкові, але увага та допомога, яку надають мені в Запорізькому центрі журналістської солідарності, просто вражає. Я одержую все, що треба – від бронежилету до потрібної актуальної інформації. У Центрі завжди багато журналістів, і деякі медійники, за потребою, залишаються працювати, бо тут є відповідне обладнання, створені робочі місця, завжди є інтернет та світло, навіть при їх відключенні. Я користаюся нагодою й пишу в ЦЖС робочі нотатки для газети «TAZ», де працюю, та для декількох сайтів, які з задоволенням публікують мої матеріали. До речі, і про Центр журналістської солідарності. Двічі я брав інтерв’ю у співкоординаторок ЦЖС, і публікації зацікавили моїх співвітчизників за кордоном. Наша співпраця – свідчення того, що журналісти важливі, – зазначив Бернхард Классен, журналіст німецької газети «TAZ».
–Ми разом з колегами – американськими та французькими журналістами – приїхали до Запоріжжя, щоб підготувати репортажі з зони бойових дій. І принагідно зайшли до Центру журналістської солідарності, де стали учасниками дуже корисного і цікавого тренінгу, з радіаційної та хімічної небезпеки. Корисного не тільки для самих журналістів, а й, що головне, журналісти тепер зможуть розповісти українцям у своїх виданнях, як поводити себе під час можливої загрози вибуху на ЗАЕС, який можуть вчинити російські загарбницькі війська. Це дуже потрібна і важлива робота, – підкреслила Тетяна Ом, журналістка німецького радіо.
Про те, як працює Запорізький Центр журналістської солідарності, дізналися слухачі й глядачі програми «Доброго вечора, ми з України!», яка виходить у Сакраменто (Каліфорнія), її веде колишня запорізька журналістка Еліна Волотко. Вона та її колеги на телезустрічі поспілкувалися з співкоординаторами ЦЖС Наталею Кузьменко та Валентиною Манжурою.
Про роботу нашого Центру розповідала також засновниця сайту ProUkrainu.cz в Чехії, колишня запорізька радіожурналістка Наталія Агаркова.
–Це, безумовно, приємно, але не менш важливо, що коворкінг
Запорізького Центру журналістської солідарності перетворюється на унікальну платформу комунікації та взаємодії медійників з громадськими організаціями. Такі простори – це не просто місця для роботи, а справжні осередки формування громадянської свідомості, – підкреслює Наталія Кузьменко.
Журналісти важливі! Саме у цьому руслі живуть та активно діють Запорізький Центр журналістської солідарності та запорізькі медійники за допомогою Національної спілки журналістів України, ЮНЕСКО, Міжнародної та Європейської Федерації журналістів.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Алла Шамрай, радіожурналістка з Енергодару
Фото Дар’ї Зирянової
Дискусія з цього приводу: