Моніторинг плюралізму засобів масової інформації 2020 року (MPM2020) підтверджує поширення випадків цькування журналістів і те, що ЗМІ стикаються зі зростаючою економічною невизначеністю, а Інтернет-медіа не в змозі посилити плюралізм. У звіті вказується на погіршення ситуації щодо стандартів та захисту журналістської професії. За цим показником – Хорватія, Великобританія, Болгарія, Угорщина, Іспанія, Румунія, Словаччина, Албанія, Італія, Словенія, Мальта, Ірландія та Франція мають середній ступінь ризиків, а Туреччина – високий. Показник щодо умов праці журналістів набирають тривожно високих позначок у 13 країнах: Албанії, Болгарії, Хорватії, Греції, Угорщині, Італії, Литві, Португалії, Румунії, Словенії, Іспанії, Туреччині та Великобританії. Відповідні дані були розміщені на офіційному сайті Європейської Федерації Журналістів.
Інститут Європейського університету (ІЄУ) випустив новий моніторинг плюралізму засобів масової інформації (MPM2020). MPM2020 було оновлено до умов цифрової ери, з додаванням багатьох нових показників та змінних, пов’язаних з цифровою трансформацією новин та ЗМІ.
Дослідження підтверджує тенденції, що спостерігаються в медіа-секторі в останні роки: журналісти все частіше стають жертвами цькування; відсутність стійкості новинної індустрії по всій Європі, яка водночас супроводжується зростанню ролі цифрових платформ.
MPM2020 – це наукове дослідження, спрямоване на документування даних щодо ризиків для плюралізму засобів масової інформації в державах-членах Європейського Союзу (включаючи Великобританію), а також у країнах-кандидатах – Туреччині та вперше в Албанії, протягом 2018 та 2019 років на основі 200 змінних за 20 показниками. Усі проаналізовані країни мають ризики для плюралізму ЗМІ.
Вбивства Яна Куцяка та Мартіни Кушнірової у Словаччині, Ліри МакКі в Північній Ірландії та Вікторії Марінової в Болгарії, на жаль, підтверджують, що у Європі також стаються жахливі злочини проти журналістів.
«Погрози та цькування журналістів все частіше трапляються в онлайн просторі, особливо проти жінок-журналісток. Це цілком може мати «охолоджуючий ефект» на свободу слова журналістів та їхню здатність безстрашно продовжувати свою роботу», – сказав професор П’єр Луїджі Парку, директор Центру плюралізму ЗМІ та свободи ЗМІ при ІЄУ. «Ще більше турбує потенційна нормалізація погроз журналістам з боку політиків, тих осіб, хто повинен навпаки створювати сприятливі умови для преси», – додав він.
Це відбувається на тлі зростаючої невизначеності економічного положення засобів масової інформації, що може загрожувати самій галузі та різноманітності і плюралізму якісної інформації та новин, які існують як важлива основа демократії. На стійкість медіа-сектору впливає також руйнівна роль цифрових посередників, які все більше витрачають рекламні доходи з видавничого сектору.
Аналіз MPM2020 є надійним джерелом для подальшого інформування політиків, дослідників, журналістських організацій та інших зацікавлених сторін про актуальний стан медіасередовища ЄС.
Моніторинг був проведений коштом грантового фінансування Центру плюралізму ЗМІ та свободи ЗМІ при Інституті Європейського університету з боку Європейського Союзу.
Основні висновки моніторингу:
- Фізична та кібер-безпека продовжують залишатися проблемою, оскільки випадки погроз та цькування журналістів збільшуються по всій Європі. Загрози з боку політиків та в онлайні, особливо проти жінок-журналісток, – могли мати негативний вплив на свободу слова журналістів.
- Внаслідок погіршення економічного стану медіа, 14 країн повідомили про високий ризик впливу на контент через комерційний інтерес та/або з боку власників.
- Високий ризик часто пов’язаний з відсутністю прозорості та підзвітності політичної реклами в Інтернеті у порівнянні з жорстко врегульованими аудіовізуальними ЗМІ.
- У більшості країн не достатньо розслідують факти мови ворожнечі в Інтернеті проти вразливих груп.
- Економічні загрози пов’язані з високою концентрацією цифрових посередників з двома безумовними лідерами, які займають більш ніж половину ринку у всіх країнах та 2⁄3 ринку цифрової реклами у більшості країн. Це ставить під загрозу економічну стійкість якісної журналістики. Однак життєздатність онлайн засобів масової інформації трохи покращилась на деяких ринках, що демонструє або стійкість якісних традиційних ЗМІ, або наявність альтернативних бізнес-моделей для цифрових медіа.
Якщо говорити про Зони базового захисту (включаючи статус журналістів у кожній країні), оцінка показує погіршення ситуації у порівнянні з MPM2017 (у MPM2017 6 країн демонстрували середній ризик, а Туреччина – високу). MPM2020 демонструє підвищені показники ризиків в журналістській професії, стандартах та захисту журналістів. 13 країн мають статус середнього ризику: Хорватія (66%), Великобританія (59%), Болгарія (55%), Угорщина (53%), Іспанія (44%), Румунія (43%), Словаччина (43%) ), Албанія (42%), Італія (42%), Словенія (42%), Мальта (40%), Ірландія (36%) та Франція (34%). Туреччина (78%) за цим показником має високий ступінь ризику.
Підвищення рівня ризиків для стандартів журналістської професії та преси пояснюється збільшенням кількості нападів та погроз журналістам, як в онлайні так і в офлайні, через їх діяльність, погіршенням умов праці журналістів, відсутністю ініціативи від держави щодо забезпечення сприятливого середовища для журналістів.
«Таке суттєве погіршення показників базового захисту журналістів неприйнятне», – заявив Генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєррес. «Кількість країн у зоні ризику збільшилась удвічі! Це свідчить про те, що держави повністю не виконують своїх зобов’язань щодо захисту свободи преси та умов праці журналістів. Ми вимагаємо від європейських урядів термінових заходів щодо захисту статусу журналістів та забезпечення доступу громадян до достовірної інформації».
Індикатор за умовами праці в середньому перебуває на тривожно-середньому рівні. За цим показником лише Бельгія, Данія, Німеччина та Швеція мають показник низького ризику, тоді як 13 країн мають середній показник (Австрія, Кіпр, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Ірландія, Латвія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща та Словаччина) та 13, що мають високий показник (Албанія, Болгарія, Хорватія, Греція, Угорщина, Італія, Литва, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія, Туреччина та Великобританія). Серед країн, що перебувають у зоні високого ризику, Албанія, Хорватія, Угорщина, Румунія та Туреччина мають найвищий показник (97%), головним чином через діджитал перебої та зменшення стійкості медіа-підприємств.
Рекомендації щодо Базового захисту
Результати MPM2020 у сфері базового захисту підтверджують тенденції попередніх досліджень MPM, а саме поступове погіршення принципів та передумов плюралістичної та демократичної системи ЗМІ:
- Як зазначає у свої практиці Європейський суд з прав людини, держави мають позитивний обов’язок гарантувати сприятливе середовище для журналістів.
- Держави також зобов’язані застосовувати всі засоби, щоб уникнути безкарності за злочини, пов’язані з журналістами.
- Уряди повинні не лише утримуватися від будь-якого необґрунтованого втручання у свободу слова, але й активно захищати право людини на свободу вираження поглядів у разі будь-яких утисків.
- Закони про боротьбу проти SLAPP (швидке відхилення позовів проти громадськості) можуть бути корисними регуляторними інструментами, які можуть створити сприятливе середовище для участі у громадських дискусіях усіх громадян, дозволяючи їм без побоювання висловлювати та ділитися думками та ідеями.
З повним текстом звітом ви можете ознайомитися за цим посиланням (англійською мовою).
